Реферат на тему:
Конструктивні особливості ГРМ двигунів та їх регулювання
Механізм газорозподілу призначений для впуску в циліндри горючої суміші
(повітря) і для випуску з них відпрацьованих газів відповідно до
робочого циклу в циліндрах двигуна. Переважна більшість сучасних
автомобільних двигунів обладнані клапанними механізмами газорозподілу.
Основними елементами такого механізму є клапани, які забезпечують
герметичне закриття каналів, що підводять до циліндрів двигуна горюча
суміш (повітря) і відводять від них відпрацьовані гази.
Рис. 2.21. Варіанти ущільнення клапанів: а – ЗМЗ; б – ВАЗ; 1 – сальник;
2 – направляюча втулка; 3 – сальник з пружиною; 4 – лабіринтове
ущільнення
Деталі привода клапанів у процесі роботи постійно змащуються. Однак
влучення оливи у циліндр крізь зазори між стержнем клапана і
направляючою втулкою 2 (рис. 2.21) вкрай небажано. Щоб запобігти цьому,
на стержні клапанів встановлюють гумові ковпачки 1 (рис. 2.21 а). Проте,
на сучасних двигунах частіше застосовують самопідтискні гумові сальники
3 з пружинами (рис. 2.21 б), які встановлюють на верхній проточці
направляючих втулок клапана. На внутрішній поверхні втулок роблять
оливознімальну гвинтову канавку 4.
Рис. 2.22. Зразок механізму з чотирма клапанами на кожний циліндр (фірма
ОреІ)
Для поліпшення наповнення циліндрів горючою сумішшю і для повного
видалення з них відпрацьованих газів на сучасних двигунах усе частіш
встановлюють по два впускних і один чи два випускних клапана на кожен
циліндр (рис. 2.22).
Така чотириклапанна конструкція суттєво поліпшує газообмін в циліндрах
двигунів, а отже забезпечує збільшення їх потужності і покращання
паливної економічності.
Найбільш простим за конструкцією, компактним і малоінерційним є сучасний
безважільний механізм газорозподілу, конструкція якого приведена на рис.
2.27. У ньому кожний кулачок 4 розподільного вала безпосередньо діє на
циліндричний, порожній штовхач 2, в середині якого компактно розміщені
стержень клапана 7 і пружини 6 з опорною тарілкою. Переміщуючись у
направляючій, штовхач добре сприймає перпендикулярну осі клапана силу
тертя і, впираючись у стержень клапана, відкриває його.
Рис. 2.27. Безважільний механізм газорозподілу: 1 – головка циліндра; 2
– штовхач; 3 – кришка; 4 – кулачок; 5 – регулювальний диск; 6 – пружина
клапана; 7 – клапан; 8 – сідло клапана
Завдяки своїй компактності і малоінерційності розглянута конструкція
приводу клапанів знаходить усе більше розповсюдження в сучасних
двигунах. Особливо зручним такий привід виявляється для застосування в
механізмах газорозподілу V-подібних двигунів з чотирма клапанами на
кожен циліндр. Зразок такої конструкції приведений на рис. 2.28.
Особливістю її є застосування чотирьох розподільних валів – по два в
кожній головці V-подібного блоку циліндрів.
У сучасних двигунів регулювання зазору в приводі клапанів виконується
частіш за все автоматично – за допомогою гідравлічних компенсаторів.
Типова схема штовхача приводу ; клапанів з гідрокомпенсатором зазору
наведена на рис. 2.31.
RTV?
hµ
h,
hµ
RTX~
?
$
“нтом є плунжер 3, установлений в корпусі 8 штовхача, і притиснутий до
верхнього упору 2 пружиною 7. У нижній частині плунжера під ковпачком 6
розміщений і пластинчастий клапан 4 з пружиною 5.
При роботі двигуна із системи мащення в нижню частину штовхача до
порожнини під плунжером через отвір 9 постійно нагнітається олива.
Якщо клапан двигуна закритий, пружина 7 піднімає плунжер вгору і через
штангу вибирає зазор між стержнем клапана і деталями приводу.
Під час відкриття клапана двигуна штовхач під дією кулачка розподільного
вала починає рухатись вгору, тиск штанги на його упор 2 збільшується і
плунжер починає переміщуватись відносно корпуса штовхача 8 донизу. В цей
момент тиск оливи в нижній частині штовхача зростає і пластинчастий
клапан 4 закривається. Оскільки олива практично не стискається, плунжер
3 разом з упором 2 не переміщується відносно корпуса 8 штовхача.
Внаслідок цього весь штовхач з упором як єдине ціле починає
переміщуватись вгору і відкриває клапан.
Рис. 2.31. Гідравлічний компенсатор зазору в приводі клапанів:
1 – стопорне кільце; 2 – упор; 3 – плунжер; 4 – клапан; 5 – пружина; 6 –
ковпачок; 7 – пружина; 8 – корпус; 9 – отвір
У разі втрати оливи через зазор між корпусом 8 і плунжером 3, її об’єм
під плунжером поповнюється. При закриванні клапана і зворотному русі
штовхача тиск штанги на плунжер зменшується, клапан 4 відкривається і
нижня порожнина додатково заповнюється оливою із системи мащення
двигуна.
Таким чином, застосування гідравлічних компенсаторів дозволяє одержати
практично беззазорне з’єднання деталей в приводі клапанів і виключає
необхідність будь-яких регулювальних робіт на протязі всього строку
експлуатації двигуна. Такі пристрої застосовують майже на всіх сучасних
двигунах.
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
