Реферат на тему:
Діагностування і технічне обслуговування гальмових систем з
пневматичним, гідравлічним та комбінованим приводами
1. Головні несправності гальмової системи з пневматичним, гідравлічним
та комбінованим приводами
Основними несправностями робочих гальмівних систем можуть бути слабка
або неодночасна дія гальм, погане розгальмовування або заклинювання
колодок гальмівних механізмів коліс.
Слабка дія гальм виявляється за збільшенням гальмівного шляху. Для
автомобіля ГАЗ-66 без навантаження при гальмуванні з швидкості 30 км/год
на сухій горизонтальній ділянці дорогі з твердим покриттям гальмівний
шлях не повинен перевищувати 9,5 м, а для автомобілів ЗИЛ-131 і ЗИЛ-130
в цих же умовах — 11 м. Гальмівний слід від правих і лівих коліс повинен
бути однакової довжини. Причиною слабкої дії гальм може бути
негерметичність гальмівного приводу, попадання повітря в систему
гідравлічного приводу або недостатню кількість гальмівної рідини,
порушення регулювання приводу або гальмівних механізмів, знос або
замаслення гальмівних колодок і барабанів, недостатня кількість стислого
повітря в пневматичному приводі із-за його витоку або несправності
компресора.
Неодночасність дії гальм виявляється по занесенню автомобіля убік при
гальмуванні. Причиною цього може бути порушення регулювання гальмівних
механізмів, засмічення трубопроводів або замаслення окремих колодок.
Несправність усувається регулюванням гальмівних механізмів, промивкою
намаслених колодок, очищенням трубопроводів, що засмітилися.
Погане розгальмовування або заклинювання коліс відбувається унаслідок
поломки відтяжних пружин, обриву фрикційних накладок, заїдання валів
розтискних кулаків, несправності гальмівного крана, недостатнього
вільного ходу гальмівної педалі, розбухання манжет або заклинювання
поршнів колісних циліндрів, засмічення компенсаційного отвору в
головному гальмівному циліндрі.
Залежно від несправності проводяться: заміна поламаних пружин, обірваних
накладок, регулювання вільного ходу педалі, заміна манжет колісних
циліндрів, очищення головного циліндра, ремонт гальмівного крана.
Основною несправністю гальмівної системи стоянки може бути погане
утримання автомобіля на місці. Ця несправність виникає унаслідок
великого зазору між колодками барабаном (усувається регулюванням гальма)
або із-за заїдання або корозії в розтискному пристрої (усувається
розбірною, промивкою і змащеннями деталей).
2. Перевірка герметичності з’єднань пневматичного, гідравлічного та
комбінованого приводів гальмів
Негерметичність гідравлічного приводу визначається по підтіканню рідини
в з’єднаннях, негерметичність пневматичного приводу виявляється по
падінню тиску повітря в системі при непрацюючому двигуні. Витік
виявляється на слух або за допомогою мильного розчину. При вільному
положенні педалі і непрацюючому двигуні падіння тиску в пневматичній
системі повинне бути не більше 50 кПа (0,5 кгс/см2) за 30 хв.
Негерметичність приводів усувається підтяганням з’єднань, заміною
поламаних або зношених деталей.
3. Регулювання тиску повітря в пневматичнім приводі гальмової системи
При малому тиску, що розвивається компресором, перевіряють натягнення
ременя його приводу і роботу регулятора тиску.
Регулятор регулюється таким чином. Обертанням ковпака 3 добиваються, щоб
компресор включався в роботу при тиску 600—640 кПа (6,0—6,4 кгс/см2).
Зміною кількості прокладок між сідлами впускного і випускного клапанів
встановлюють тиск 730—770 кПа (7,3—7,7 кгс/см2), при якому компресор
відключається. Розкривати і регулювати регулятор дозволяється тільки
кваліфікованим фахівцям.
Натягнення ременя приводу компресора регулюють переміщенням самого
компресора щодо опорного кронштейна за допомогою регулювального болта.
Заздалегідь потрібно ослабити гайки кріплення нижньої кришки до опорного
кронштейна. Ремінь повинен бути натягнутий так, щоб його прогинання в
середині гілки від зусилля 4 кгс було 5—8 мм.
Рис. 1. Регулятор тиску:
1 — кожух; 2 — пружина: 3 — ковпак; 4 — шток; 5 — сідло випускного
клапана; 6 — випускний клапан; 7 — впускний клапан; 8, 9 — сітчастий і
металокерамічний фільтри; 10 — корпус; 11 — кронштейн
4. Регулювання колісних гальмових механізмів з пневматичним та
гідравлічним приводами
Гальмівні механізми мають два регулювання — часткову і повну.
Часткове регулювання проводиться для відновлення нормального зазору між
колодками і барабаном. При виконанні цього регулювання необхідно:
підняти колесо домкратом;
обертаючи колесо вперед, злегка повернути ексцентрик передньої колодки,
поки колодка не загальмує колесо;
поступово відпустити ексцентрик, повертаючи колесо від руки до тих пір,
поки колесо не стане обертатися вільно;
при регулюванні передньої колодки заднього гальма колесо треба обертати
вперед, а при регулюванні задньої колодки заднього гальма — назад;
виконати регулювання решти гальмівних механізмів;
перевірити, чи не нагріваються гальмівні барабани на ходу автомобіля.
При правильно відрегульованих зазорах між колодками і барабанами
гальмівна педаль при повному гальмуванні повинна спускатися не більше
ніж на половину ходу.
– a @
$
Повне регулювання виконується після зміни колодок або накладок. Її мета
— правильна установка колодок щодо барабана. Опорні пальці
встановлюються в початкове положення. При натисненні на педаль з силою
120—160 Н (12—16 кгс) опорні пальці повертаються так, щоб нижня частина
накладки стосувалася гальмівного барабана. Момент, коли це відбувається,
визначається по збільшенню опору повороту опорного пальця. У цьому
положенні слід зафіксувати пальці гайками і повернути регулювальні
ексцентрики так, щоб колодки стосувалися барабана. Припинивши натиснення
на педаль, потрібно повернути ексцентрики у зворотному напрямі до
вільного обертання колеса.
5. Регулювання вільного ходу педалі пневматичного, гідравлічного та
комбінованого приводу гальмової системи
Вільний хід педалі гальма повинен бути 40 — 60 мм, верхній кінець педалі
не повинен доходити до підлоги на 10 — 30 мм. Вільний хід педалі
регулюється зміною довжини тяги, що сполучає педаль гальма з гальмівним
краном, шляхом нагвинчування або згвинчування її вилки. Регулювання
тиску повітря в сполучній магістралі причепа здійснюється обертанням
направляючої штока верхньої секції крана при знятому корпусі важелів і
ослабленій контргайці направляючої. Тиск в сполучній магістралі причепа
повинен бути при відпущеній педалі гальма 480 — 530 кПа (4,8—5,3
кгс/см2). Перевіряється тиск приєднанням манометра до сполучної головки.
6. Усунення повітря із гідравлічного приводу
Наявність повітря в гідравлічному приводі визначається по натисненню на
педаль. Якщо педаль опускається без опору (провалюється), то це означає,
що в приводі є повітря. За наявності повітря в системі його слід
видалити прокачуванням системи. Перед цим перевіряється рівень рідини в
головному циліндрі. Рівень повинен бути нижче за верхній край холодцю
отворами на 15—20 мм.
Рис. 2. Прокачування гідравлічного приводу гальм
Гідравлічний привід прокачують удвох. Одна людина на колісному циліндрі
знімає ковпачок з перепускного клапана, приєднує до нього гумовий шланг
завдовжки 350—400 мм, опускає шланг в скляну банку, наповнену на 1/3
гальмівною рідиною, і відкриває на 1/2—3/4 обороту перепускний клапан
(рис. 2). Після цього напарник кілька разів швидко натискає на гальмівну
педаль і поволі відпускає її. Прокачування продовжується до тих пір,
поки з трубки, опущеної в банку, не перестануть з’являтися бульбашки
повітря. Через кожних 5—6 натиснень на педаль слід перевіряти рівень
рідини в головному циліндрі або бачку і своєчасно туди її доливати. Коли
бульбашки повітря вже не з’являються, не відпускаючи педалі, щільно
загорнути перепускний клапан колісного циліндра, зняти шланг і надіти на
клапан ковпачок. Після прокачування довести рівень рідини в головному
циліндрі до норми.
7. Регулювання механічного стоянкового гальма
Регулювання стоянкового гальма проводиться зміною довжини тяги 16 і
важелем 12. Спочатку гальмо регулюють тягою 16. При цьому тягу
від’єднують від важеля 18, ставлять цей важіль в крайнє нижнє положення
до упору і, змінюючи довжину тяги 16 різьбовою вилкою 17, добиваються
такого положення, щоб після приєднання тяги до важеля 18 повне
загальмовування відбувалося при переміщенні стопорної клямки 20 на 2 —
6 зуба зубчатого сектора. Якщо укорочена до межі тяга не забезпечує
регулювання гальма, то палець, до якого приєднується кінець штанги 13,
переставляється на черговий отвір сектора і повторюється регулювання
тягою 16.
Рис. 3. Гальмівна стоянкова система автомобіля ЗИЛ-131:
1 — роздавальна коробка; 2 — гальмівна колодка з фрикційною накладкою; 3
— щиток; 4 — вісь колодок; 5, 8 — пружини; 6 — опорний кронштейн; 7 —
фланець вторинного валу; 9 — розтискний кулак; 10 — сухар колодки; 11 —
сальник; 12 — регулювальний важіль; 13 — штанга; 14 — кутовий важіль; 16
— кронштейн кутового важеля; 16 — тяга приводу; 17 — вилка тяги; 18 —
важіль гальма; 19 — зубчатий сектор важеля приводу; 20 — стопорна
клямка; 21 — тяга приводу гальмівного крана; 22 — тяга клямки; 23 —
рукоятка важеля; 24 — рукоятка тяги клямки; 25 — гальмівний барабан
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
