Реферат на тему:
SsangYong Rexton
Погодитеся, сухі цифри, що виражаються в “л.с.”, “км/ч”, “Нм” і подібних
ним величинах, ніколи не порівняються із звичайними життєвими враженнями
від машини. Тому, приїхавши до Шотландії, я навіть не заглядав в
документацію і технічні характеристики. Просто сів за кермо і поїхав,
прислухаючись виключно до власних емоцій. А вони, треба сказати,
спочатку були змішані. І справа тут не в автомобілі – з ним якраз все
нормально, а в лівобічному русі, прийнятому на території Великобританії.
Добре, хоч корейці небагато полегшили нам завдання, видавши ключі від
“людських” льоворульних автомобілів. Принаймні, я виразно відчував
габарити свого “Рекстона”. Залишалося лише змиритися з тим, що на
розв’язках з круговим рухом, яких тут множина, треба рухатися за
годинниковою стрілкою, а не навпаки. Не переплутати б…
“Антистресовий” позашляховик
Гордовитий позашляховик середнього класу, порівнянний за розмірами з
мерседесовськім “МL”, на дорогах Шотландії виглядав декілька чужорідно.
Не тільки тому, що джипи взагалі тут зустрічаються рідко, але також
завдяки авангардному дизайну. Тим, хто любить виділятися з натовпу,
корейський позашляховик повинен сподобатися більше, ніж консервативні
європейські і японські однокласники.
Перша частина маршруту проходила по швидкісному шосе. Що читав легенду
коллега-“штурман” пообіцяв, що їхати по магістралі нас чекає декілька
десятків кілометрів, а тому можна сміливо вибиратися в крайній лівий…
тьху, в крайній правий ряд, розгонитися і пристроюватися в хвіст
кому-небудь з “аборигенів”, що знають розташування фотокамер, що стежать
за швидкістю. Коли мимо просвистала “Subaru Impre-za”, та ще в такому
темпі, що виникло відчуття, ніби ми стояли на місці, я різко втопив
акселератор. “Rexton” миттєво набрав хід під благородний гуркіт
3,2-літрової рядної “шестірки”. Автоматична КПП, яка входить в
стандартне оснащення бензинової модифікації, швидко і чітко міняла
передачі. Під час цього розгону, коли звук двигуна “наклався” на
упевнені дії коробки і все це супроводжувала бізнес-классовськая тиша в
салоні, у мене виникло відчуття повторення того, що відбувався. Причому
смутні спогади були пов’язані з давнім водінням “Мерседеса” Е-класу в
старому, ще “124-му” кузові…
Природно! Адже “Rexton” побудований на основі агрегатів цього
“Мерседеса”, який славився потужністю і супернадійністю. Корейці
проводять за ліцензією і стару добру рядну “шестірку” (самі німці зараз
віддають перевагу V6), і плавно працюючі автомати. Мерседесовци
регулярно перевіряють якість вироблюваних в Кореї механізмів. Судячи з
усього, німці їм задоволені, інакше навряд чи вони дозволили б ставити
на агрегатах тавро “Licensed by “Mercedes-Benz” (“Ліцензія
Мерседес-бенц”). Цей напис на моторі впадає в очі, варто тільки відкрити
капот. Про всяк випадок нагадаю, що окрім рядної “шестірки” новий
позашляховик “Ssang Yong” можна вкомплектувати скромнішою бензиновою
“четвіркою” (2,3 л, 147 сил) або дизелем (2,9 л, 118 сил). Ці мотори теж
несуть мерседесовськоє клеймо. До речі, спорідненість з “Mercedes-Benz”
не тільки технічне, але також ідеологічне. Корейці створювали “Rexton”
як аналога М-класу, що тільки доступнішого, такого, що стоїть сходинкою
нижче в автомобільній табелі про ранги. Ця “сходинка нижче” особливо
відчувається в обробці салону. Дизайн інтер’єру зроблений добротно, але
особисто мене велика надкількість пластика “під дерево” дратує.
Автомобіль немов пнувся виглядати розкішніше, ніж він є насправді.
При всій своїй шикарній зовнішності “Rexton” є серйозним позашляховиком.
Поряд з важелем “автомата” розташовано дві кнопки. Одна включає зимовий
режим (чіпання з місця відбувається з другої передачі, а ступені
міняються плавніше). Друга завідує функцією “Power” і досить відчутно
міняє характер автомобіля. Двигун на розгоні розкручується до
максимальних оборотів, а передачі міняються різко, майже ривками.
…Швидка їзда по магістралі нітрохи не стомлює. Як і будь-який сучасний
джип з незалежною передньою підвіскою, на швидкостях до 160 км/ч
“Rexton” гарантує водієві упевненість в контролі над тим, що
відбувається. Навіть при екстремальному гальмуванні. Боячись показатися
голослівним, не затверджуватиму на все “сто”, проте теоретично “Ssang
Yong” повинен поводитися на великих швидкостях упевненіше за інші рамні
джипи з жорсткими мостами в задніх підвісках – за рахунок трохи нижчої
посадки кузова. Кліренс “Рекстона” складає 19 см на тлі 22-23 см у
“середньостатистичного” позашляховика.
При необхідності “Rexton 3.2” набирає майже 200 км/ч. Правда, відчуваєш
себе тоді не дуже упевнено. Рульове управління занадто податливе, немає
чіткого зв’язку “руки водія – колеса”, тому при високих швидкостях на
вигинах магістралі хочеш не хочеш напружуєшся, доводиться підрулювати
короткими рухами, немов ставлячи машині безмовне питання: “Ще докрутити
бублик або вже досить?..”
?d?d????????????ропливали нескінченні зелені поля для гольфу. За
допомогою електроприводів розклав крісло в “напівлежаче” ложе. Від
заколисуючого похитування підвіски (вона, мабуть, пом’якше
мерседесовськой і нагадує американські моделі) я майже задрімав…
Мій колега поскупився з швидкістю. У одному з поворотів позашляховик
почало зносити назовні. У той же момент електронне управління трансмісії
розпізнало небезпечну ситуацію і передало частину моменту, що крутив, на
передні колеса, які при спокійній їзді не задіяні. На цю, найдорожчу
версію “Rexton” корейці ставлять сучасну систему “Torque-On-Demand” (у
перекладі – “тяга на вимогу”). Вона самостійно розподіляє момент, що
крутить, між осями залежно від умов руху. Починають буксувати задні
колеса – миттю до них на допомогу приходять передні, причому підключення
відбувається абсолютно безшумно і без ривків. На простіших модифікаціях
енергія двигуна передається на задній міст, а передні колеса можна
підключати тільки на бездоріжжі.
Салон “rexton” щедро оброблений пластиковою імітацією дерева.
…Позашляховик майже вже стабілізувався, як раптом під лівим переднім
колесом опинилося декілька ям. Скільки їх було – сказати важко, оскільки
в той момент я встиг тільки вчепитися в дверну ручку. Злий жарт з нами
зіграла м’яка підвіска. Комфортна на шосе, в швидких поворотах вона не
встигає відпрацьовувати рельєф нерівної дороги, і навантажене переднє
колесо небагато відривається від полотна. Відповідно машину виносить на
узбіччя, вона перевертається, спрацьовують чотири встановлених в базі
подушки безпеки…
Втім, курсивом описаний самий гірший сценарій можливого розвитку подій.
Так, ми були в подібній ситуації. Так, одне з передніх коліс дійсно
відривалося від асфальту. Проте все, слава богу, закінчилося
благополучно. Це привід зайвий раз нагадати: хоча шикарно-авангардною
зовнішністю “Rexton” схожий на швидкісні “асфальтові” позашляховики, по
керованості він стоїть ступенем нижче за них. По ходових якостях це
традиційний джип, на якому не слід ганяти стрімголов. Важка рамна
конструкція кузова і специфічна “анатомія” шасі апріорі не можуть
забезпечити на асфальті “легкову” керованість. Зате гарантують гідну
прохідність.
Очі бояться – руки роблять
На наступний ранок прийшла черга внедорожних випробувань для “Rexton”.
Корейці підготували досить серйозну трасу “off-road” з великою кількістю
всіляких перешкод. До речі, не дивуйтеся, що на фотографіях автомобіль
небагато пом’ятий. Ми були останньою групою журналістів на презентації,
яка до того моменту йшла вже більше тижня. Для бездоріжжя були виділені
окремі машини, що дісталися вже трохи покаліченими.
Виїхавши на трасу, я був готовий відмовитися від поїздки. Купи каменів,
завали з колод, глибока мокра колія примусили спочатку засумніватися:
тут не те що проїхати, а елементарно пройти проблематично. Проте, як
мовиться в старому російському прислів’ї: “Очі бояться – руки роблять”.
Хіба що довелося включити знижуючий ряд і постійний повний привід
кнопками на центральній консолі. І “Rexton” поїхав, перевалюючись
долаючи і завали валунів, і круті підйоми, коли через лобове скло видно
лише пару хмар на небі. Потім була грязьова “ванна” завглибшки по нижні
кромки дверей… Причому всі ці вправи “Rexton” проробляв на звичайній
дорожній гумі. Так, якщо запастися комплектом “зубастих” покришок,
корейський джип в силах справитися з дуже серйозним бездоріжжям. Тільки
ось буде шкода його красивий “асфальтовий” кузов з бамперами, що
фарбують емаллю, і пластиковими боковинами.
Перед самим завершенням внедорожной траси нас чекало останнє
випробування – належало здолати досить гостру кромку горба. За словами
інструктора, що супроводжував нас, ще ніхто з журналістів тут не зміг
проїхати, не зачепившись днищем. Про вивішування коліс тоді не йшлося –
ходи підвіски настільки великі, що “Rexton”, образно кажучи, можна
практично покласти на бік, і протектор покришок все одно стане чіплятися
за грунт… Словом, позашляховик наполегливо ліз вперед, поки під днищем
не пролунав соковитий удар. Настільки сильний, що мені захотілося
відразу, без попереднього огляду, викликати представників страхової
компанії для оцінки пошкоджень. Хоча… Машина продовжувала спокійно
їхати вперед. Потім, на асфальтовому паркінгу, я заглянув під днище.
Нещасливий камінь ударив не по мотору. Він огрів масивний захист картера
і поперечну балку рами. Цей випадок зайвий раз підтвердив, що творці
автомобіля серйозно віднеслися до питання їзди по бездоріжжю.
Загалом, “Rexton 3.2” показався комфортним і швидкісним автомобілем, що
займає проміжне положення між традиційними джипами і “асфальтовими”
позашляховиками. Як добре відомий мерседесовській М-клас. Тільки у
доступнішій інтерпретації. З корейським акцентом і – так і бути,
повторюся! – з приголомшливим авангардним дизайном.
Джерело: 4na4.ru
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
