Реферат на тему:
HYPERLINK “http://mashyna.ru/hyundai-terracan-2/” \o “Hyundai
Terracan” Hyundai Terracan
Приклад корейського продукту нової генерації – Hyundai Terracan (Terra –
земля, друга частина назви є похідною від Khan – цар, правитель). Зовні
автомобіль виглядає гаразд скроєним, кузов – з правильними, вивіреними
пропорціями, правда, декілька нудний. Помітно пожвавив зовнішній вигляд
лише оригінальна і дуже симпатична оптика – ззаду, наприклад, під
прозорим кольоровим ковпаком видно рельєфні відбивачі і лампочки із
спеціальними ковпачками-абажурами. Все дуже якісно і красиво. Машина – з
бензиновим мотором, на відміну від варіанту з дизелем на її капоті
відсутній додатковий повітрозабірник – так, здається, навіть краще.
Доступ в салон відкриває широкі двері, але перетинати проїм не дуже
зручно – заважає високий поріг. Крім того, підніжка дуже вузька, так що
до ладу на неї не наступиш. При цьому вона виступає за межі порогу – щоб
не забруднити брюки, доводиться далеко відставляти ногу. Але ці мінуси
здаються дрібними, коли займаєш водійське крісло. Салон виконаний в
кращих традиціях європейських фірм, чимось нагадує інтер’єри Audi.
Лаконічне, майже пряме торпедо – ніякого буйства форм, так коханого
корейцями. Перед водієм підноситься акуратний щиток приладів – нічого
зайвого: спідометр, тахометр, покажчики рівня палива і температури
двигуна. Перетин керма підібраний грамотно, сам він, як і центральна
консоль, прикрашений декоративними вставками під дерево. Виглядає це
“прикрашення” зовсім не вульгарно (як це частенько буває) – навпаки,
навіть вишукано. Хороша обзорность – спасибі високій посадці і великій
площі скління.
На центральній консолі розташована магнітола (звук непоганої), під нею –
невеликий бокс для дрібниць, ще нижче – електронний блок управління
мікрокліматом з виразною символікою на дисплеї і простим управлінням.
Попільничку зробили “по-дорослому” – на мікроліфтах, вона висувається
після легкого дотику. На центральному тунелі, крім селектора АКПП,
знаходяться ручка управління трансмісією, що обертається, і незрозуміло
яким вітром занесена сюди кнопка включення очищувача і омивателя
заднього скла.
У другому ряду, якщо відкинути підлокітник, цілком помістяться і троє,
але посередині буде не дуже зручно – і сидіння, і спинка відформовані
під два. Крім того, вперед краще садити людей не вище 185 см, інакше
задні пасажири упиратимуться колінами в спинки крісел. (Існує
семимісцева версія машини з третім поряд сидінь – уявити собі це
важко.)Вантажні можливості Terracan визначаються достатньо містким
багажником і заднім сидінням, що складається по частинах. Для дрібних
речей у вантажному відсіку є спеціальна сіточка. Запаска розташована під
підлогою багажника, з доступом “з вулиці”, так що у разі чого
розвантажувати машину не доведеться.
Тепер подивимося, яких успіхів добилися корейці в поліпшенні ходової
частини (всі корейські машини, з якими мені доводилося мати справу, –
Santa Fe, наприклад – були з м’якою, хиткою підвіскою і задумливими
автоматами, здатними зіпсувати враження навіть від дуже хорошого
мотора). Тут слід зазначити, що Terracan конструктивно відрізняється від
інших повноприводних машин Hyundai. Якщо його предок Galloper має
класичну раму, що несе, а Santa Fe – кузов, що несе, то у Terracan –
т.з. інтегрована рама, вваренная в кузов.
Підганяю під себе сидіння, яке має хоч якусь бічну підтримку, і обшито
не такою слизькою шкірою, як у попередників. Головне достоїнство машини
– новий 3,5-літровий 200-сильний мотор V6 (раніше “правителі землі”
зустрічалися тільки з 2,5- або 2,9-літровими турбодізелямі).
Ue
TH
TH
?стичний і тяговіт, реагує на рух педалі газу без тяганини і незалежно
від швидкості руху. У роботі йому допомагає (а не заважає, як на деяких
інших моделях), “автомат”. Він непомітно перебирає передачі в районі
2500 про./мин. при спокійному русі і дає можливість двигуну
розкручуватися майже до 6000 про./мин. при інтенсивному прискоренні. У
режимі kick-down коробки швидко, майже без затримок, переходить на
одну-две передачі вниз, що повідомляє машині максимально можливе
прискорення. Підвіска теж порадувала – пружна, енергоємна, в міру
жорстка, вона легко справляється зі всіма дорожніми проблемами, не
допускаючи пробоїв, а в поворотах утримує кузов від сильного крену.
Рульове управління – компроміс між дорожніми і внедорожнимі вимогами, з
креном у бік перших. Від клацання до клацання – 3,8 обороту…
Не по сезону весняна погода дозволила провести деякі внедорожниє
експерименти на літній гумі. Перед тим, як про них розповісти, слід
зробити деякий відступ. Якщо пам’ятаєте, пару-трійку років назад, коли
автомобіль існував лише в ранзі концепту, він виступав під назвою
Hyundai Highlander. Серійний варіант – вже під назвою Terracan –
з’явився перед журналістами (але не перед публікою) минулого року в
Женеві. З цим ім’ям він і пішов в продаж, але не скрізь, на деяких
ринках пропонуються дві моделі – “простій” Terracan і більш здійснений і
дорогою Terracan Highlander. Їх відмінність – в системах повного
приводу, причому відмінність важлива, така, що хоч і не дуже афішується
компанією.
У “простого” Terracan привід задній з переднім мостом, що жорстко
підключається, – компанія називає його EST (Electric Shift Transfer).
Включити повний привід можна з водійського місця на швидкості до 80
км/год, що при цьому крутить момент розподіляється між осями в
співвідношенні 50:50.
У Terracan Highlander система поскладніша – постійний повний привід ATT
(Active Torque Transfer), в якій передній міст підключається плавно і
автоматично, якщо починається та, що пробуксувала задніх коліс. У
особливо складних випадках на нього подається до половини моменту, що
крутить. При бажанні передній міст можна включити постійно.
“Крута” версія машини зовні відрізняється хромованими гратами радіатора
і дверними ручками, а всередині – шкіряним салоном і “дерев’яною”
обробкою. Як ви вже здогадалися, саме вона і була у нас на тесті, хай і
без приставки в назві…
Виявилось, що прохідність Terracan дуже навіть непогана, потрібно лише
вчасно включати знижуючу передачу. Але найбільший кайф – це пройняти по
талому снігу без включення тієї, що знижує і блокування. У цьому режимі
Hyundai практично задньопривідний, передній міст підключається лише при
тій, що сильній пробуксувала. На вході в поворот продавлюєте педаль газу
в підлогу, щоб зірвало корму, і потім її не відпускаєте, працюючи тільки
кермом. Здається, кут занесення ось-ось перевищить критичний, але тут
підключаються передні колеса – викидаючи фонтани сніжної сльоти, вони
витягають машину. Головне – не лякатися і дочекатися підключення
передка. Загалом, цей автомобіль може принести справжнє задоволення
більш менш просунутому водієві.
На відміну від “паркетного” Santa Fe, новий продукт Hyundai – не тільки
повноцінний міський автомобіль, але і цілком серйозний позашляховик. По
ідеології і конструкції Hyundai Terracan вельми близький до Mitsubishi
Pajero Sport, але в світовій табелі про ранги компанія Mitsubishi коштує
вище Hyundai, і при майже однакових цінах (Terracan в описаній
комплектації стоїть $39.900) вибір покупця, швидше за все, буде
очевидним (радимо розібратися в особливостях трансмісії). Змінити сталий
споживчий імідж – завдання куди складніше, ніж просто поліпшити
конструкцію або підвищити якість, на це потрібний час.
Джерело: 4na4.ru
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
