UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВища психічна діяльність людини (реферат)
АвторPetya
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4634
Скачало655
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Вища психічна діяльність людини

 

 

План

 

1. Прояви психічної діяльності.

 

2. Умовні та безумовні рефлекси.

 

3. Значення вищої психічної діяльності.

 

 

Кора великого мозку та підкоркові утворення – це вищі відділи НС.

Вони відповідають за важливі рефлекторні реакції, що становлять основу

вищої нервової діяльності (поведінки) людини.

 

Свідомість – це суб’єктивний світ людини від найпростіших

елементарних відчуттів до абстрактного мислення. Свідомість допомагає

людині пізнати властивості, якості предметів, явищ, зрозуміти їх

внутрішні закономірності, відділити справжнє від несправжнього. Завдяки

свідомості людина може цілеспрямовано організовувати свою працю, для

людини відкриваються широкі можливості спілкування з навколишнім світом.

Свідомість виникає тільки на вищих етапах її розвитку у людини. Для

свідомості характерно активне відображення навколишньої справжності. Для

виникнення свідомості необхідна дія подразників зовнішнього світу на

рецептори організму.

 

Пам'ять – здатність живих організмів сприймати, обробляти,

зберігати і використовувати інформацію для формування поведінкових

реакцій. Пам'ять являється основною частиною психічної діяльності. Вона

допомагає Звірям і людині використовувати свої минулі навики і

пристосовуватися до умов існування. Одним з механізмів пам`яті є умовні

рефлекси.

 

Діяльність кори, як і інших відділів ЦНС, має рефлекторний

характер. Уявлення про рефлекторну діяльність вищих відділів головного

мозку вперше висунув і широко розвинув І.М. Сєченов у книзі «Рефлекси

головного мозку». В основі вищої нервової діяльності лежать умовні та

безумовні рефлекси.

 

Умовні рефлекси – це реакції, набуті організмом у процесі

індивідуального розвитку. Вони забезпечують пристосування його постійно

мінливих умов навколишнього середовища. Умовні рефлекси не мають готових

рефлекторних дуг. Вони не постійні і залежно від певних умов можуть

вироблятися на будь-які сприйняті подразнення (світло, звук, хімічні

речовини тощо), закріпитися або зникнути, коли немає підкріплення, і

знову з`явитися в результаті впливу нових подразників. У виникненні

умовних рефлексів провідна роль належить корі великого мозку.

 

) буде зменшуватися, а потім зникне. Якщо ж умовний сигнал (загорання

лампочки) збігається з безумовним подразником (поданням їжі), то після

кількох повторень таких поєднань загорання лампочки спричинить виділення

слини без харчового підкріплення. У тварини буде вироблений

слиновидільний умовний рефлекс на світло. При цьому в корі великого

мозку (у кірковому кінці аналізатора та кірковому представництві центру

безумовного рефлексу) встановиться тимчасовий функціональний зв'язок за

принципом сильнішого вогнища збудження (домінанти). Таке встановлення

зв'язку І.П. Павлов назвав замиканням, або «торуванням», шляху. Сильніше

вогнище збудження здатне притягувати до себе нервові імпульси з інших

вогнищ.

 

За І.П. Павловим, умовні рефлекси виникають як на природні якості

безумовних подразників, наприклад на запах і вигляд їжі (природні умовні

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ