.

Управління природокористуванням і правовий захист навколишнього середовища (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
719 8373
Скачать документ

Реферат на тему:

Управління природокористуванням і правовий захист навколишнього
середовища

План

Шляхи досягнення екологічної безпеки.

Системи управління природокористуванням.

Розподіл функцій управління охороною навколишнього середовища

Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності

1. Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання
екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних
ресурсів (ПР) при здійсненні господарської, управлінської та іншої
діяльності визнано законодавцем одним із принципів охорони довкілля. За
допомогою цього принципу попереджається погіршення екологічної ситуації
та виникнення небезпеки для життя і здоров’я людини. Екологічна безпека
гарантується громадянам України за допомогою реалізації широкого
комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних,
організаційних, державно-правових та інших заходів.

Шляхи здійснення екологічної безпеки:

встановлення екологічних вимог до розміщення, проектування, будівництва,
реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та
інших об’єктів

охорона навколишнього природного середовища (НПС) при застосуванні
засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів,
токсичних хімічних речовин та інших препаратів

охорона НПС від неконтрольованого та шкідливого біологічного,
акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу
фізичних факторів та радіаційного забруднення

охорона НПС від забруднення відходами, встановлення екологічної безпеки
транспортних засобів

додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень,
впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки,
імпортного устаткування, технологій і систем,

встановлення вимог екологічної безпеки щодо військових, оборонних
об’єктів та військової діяльності

встановлення екологічних вимог при розміщенні і розвитку населених
пунктів.

2. Метою управління в галузі охорони НПС є реалізація законодавства,
контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення
проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони НПС,
раціонального використання ПР, досягнення узгодженості дій державних і
громадських органів у галузі охорони НПС (ст. 16 Закону України “Про
охорону НПС”).

Для досягнення поставлених завдань управління охороною НПС здійснюється
у декількох напрямах – спостереження, дослідження, екологічної
експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування тощо.
Управління охороною НПС є багатоаспектним явищем і здійснюється різними
суб’єктами. Тому виділяють такі види управління:

державне – управління у сфері охорони НПС є складовою частиною
державного управління і здійснюється органами держави та місцевого
самоврядування. Систему державного управління з охорони НПС утворює
сукупність органів, які можна поділити на: державні органи та органи
місцевого самоврядування; органи загальної та спеціальної компетенції.

громадське – здійснюється громадянами та їх об’єднаннями. Цей вид
управління свідчить про демократизацію суспільства;

галузеве – управління, що здійснюється в рамках відповідної галузі чи
сфері діяльності, якщо така негативно впливає на довкілля;

виробниче – цей вид управління реалізується у рамках підприємства,
установи, організації і спрямоване безпосередньо на раціональне:
природокористування, охорону довкілля конкретним господарюючим чи іншим
суб’єктом;

Особливість управління охороною НПС органів загальної компетенції
полягає у тому, що таке управління вони здійснюють поруч з іншими видами
державного управління (економіки, соціальної та культурної сфери тощо).
До цих органів належать Верховна Рада України, Президент України,
Кабінет Міністрів України, Верховна Рада та Рада Міністрів Автономної
Республіки Крим, органи місцевої державної адміністрації, місцеві ради
та їх виконавчі органи тощо. Органи спеціальної компетенції створенні в
першу чергу для здійснення управління охорони НПС, наприклад,
Міністерство екології та ПР України та його управління на місцях.

3. Загальне державне управління охороною НПС здійснюють Верховна Рада та
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, їх компетенція обумовлюється
територією, на яку розповсюджується її повноваження.

Державна виконавча влада на місцях здійснюється місцевими державними
адміністраціями, що створюються в областях, районах і містах Києві та
Севастополі. Порядок їх створення та повноваження, у тому числі в
екологічній сфері, визначено у Законі України “Про місцеві державні
адміністрації” від 5 травня 1999 р. На відповідній території місцеві
державні адміністрації забезпечують виконання програм охорони довкілля,
реалізацію делегованих їм функцій та ін.

Спеціально створеним органом для здійснення управлінських і контролюючих
функцій у сфері охорони НПС є Міністерство екології та ПР України.
Положення про , це Міністерство затверджено указом Президента України
від 29 травня 2000 р. В Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі створені державні управління екології та ПР, що в
ходять у систему місцевих органів Міністерства. 11 серпня 2000 р.
наказом Міністерства екології та ПР України затверджено Положення про
вказані управління. До компетенції спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади з питань екології та ПР і його
органів на місцях належать:

здійснення комплексного управління, проведення єдиної науково-технічної
політики, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств,
установ та організацій в галузі охорони НПС;

державний контроль за використанням і охороною елементів середовища,
додержанням норм екологічної безпеки;

організація моніторингу НПС, створення і забезпечення роботи екологічної
інформаційної системи;

затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо
регулювання використання ПР і охорони НПС від забруднення та інших
шкідливих впливів;

здійснення державної екологічної експертизи;

видача дозволів на захоронення (складування) відходів, викиди шкідливих
речовин у НПС, на спеціальне використання ПР відповідно до законодавства
України;

обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об’єктів, якщо їх
експлуатація здійснюється з порушенням Законодавства;

подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в
результаті порушення Законодавства;

складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення
в галузі охорони НПС і використання ПР;

керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги України;

координація роботи інших спеціально уповноважених органів державного
управління в галузі охорони НПС та використання ПР;

здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони НПС, вивчення,
узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій галузі, організація
виконання зобов’язань України відповідно до міжнародних угод з питань
охорони НПС.

В Україні створені й інші органи спеціальної компетенції, управлінські
функції яких пов’язані з охороною окремих видів ПР. Здійснюючи
управління охороною НПС, вони координують свою діяльність з
Міністерством екології та ПР. До таких органів належать Держкомзем,
Держкомводгосп, Держкомлісгосп, Держком ядерного регулювання України,
Державний комітет стандартизації, метрологи та сертифікації України
тощо.

Участь громадськості в охороні НПС є одним із принципів екологічного
права На цьому принципі побудоване також управління охорони довкілля. У
ст. 21 ЗУ “Про охорону НПС” встановлено перелік повноважень громадських
об’єднань у галузі охорони НПС. Вони мають право:

розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;

утворювати громадські фонди охорони природи;

виконувати роботи по охороні та відтворенню ПР, збереженню та поліпшенню
стану НПС;

?????брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними
органами управління в галузі охорони НПС перевірок виконання
підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і
заходів;

проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і
передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення.

Повноваження громадськості в управлінській сфері можуть передбачатися і
в інших нормативно-правових актах.

4. В Україні створена розгалужена система екологічного законодавства, її
основу складає Конституція України, яка визначає засади правового
регулювання охорони НПС. Конституція України встановила (право кожного
на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної
шкоди, закріпила обов’язок держави щодо забезпечення екологічної безпеки
та підтримання екологічної рівноваги на території України, обов’язок
кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині,
відшкодовувати завдані ним збитки. Конституція України встановлює й інші
засади екологічного права, зокрема, право на інформацію, на участь у
прийняті рішень та інші.

Центральне місце у системі екологічного законодавства посідає Закон
України “Про охорону НПС” від 25.06.1991 р. Він визначає концептуальні
засади правового регулювання екологічних відносин – завдання та основні
принципи охорони НПС, право власності на природні ресурси та їх
використання, екологічні права та обов’язки громадян, повноваження
державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі охорони
НПС, спостереження, прогнозування, обліку та інформування,
стандартизації і нормування у галузі охорони НПС, відповідальність за
порушення екологічного законодавства тощо.

Положення Закону України “Про охорону НПС” в подальшому конкретизовані в
ряді кодексів та інших законах. В Україні діють ряд нормативних актів,
основною метою яких є регулювання використання та охорони окремих ПР. Це
Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Кодекс України про
надра, Лісовий кодекс України, закони України “Про рослинний світ”, “Про
тваринний світ”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про
природно-заповідний фонд”. Також прийнято закони, які регулюють
попередження та усунення негативних факторів впливу на довкілля та життя
і здоров’я людини. Зокрема, закони України “Про екологічну експертизу”,
“Про відходи”, “Про пестициди і агрохімікати”, “Про зону надзвичайної
екологічної ситуації”, “Про поводження з радіоактивними відходами”.

В українському законодавстві спостерігається тенденція його
екологізацїї. Норми, що регулюють екологічні відносини, встановлені і в
інших нормативно-правових актах.

Закон України “Про охорону НПС” визначив об’єкти правової охорони НПС.
Державній охороні та регулюванню підлягають:

навколишнє природне середовище як сукупність природних і
природно-соціальних умов та процесів;

природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і не
використовувані в народному господарстві у даний період: земля, надра,
води, атмосферне повітря, ліс, рослинний світ, тваринний світ;

території та об’єкти природно-заповідного фонду України й інші території
та об’єкти, визначені законодавством України;

здоров’я і життя людей від негативного впливу несприятливої екологічної
обстановки.

Державний фонд надр складається як з тих, що використовуються, так і
тих, що не залучені до використання. Складовим елементом надр є корисні
, які поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого
значення.

Усі води на території України утворюють водний фонд. Склад водного
фонду: поверхневі вади (природні водойми (озера), водостоки (річки,
струмки) штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні
об’єкти) підземні води та джерела, внутрішні морські води та
територіальне море.

За своїм значенням водні об’єкти поділяються на загальнодержавні та
місцеві.

Загальнодержавного значення – внутрішні морські води та територіальне
море; підземні води, які є джерелом централізованого постачання;
поверхневі води, що знаходяться і використовуються на території більш як
однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об’єкти в межах
територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а
також віднесеш до категорії лікувальних.

Місцевого значення – поверхневі води, що знаходяться і використовуються
в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів
загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом
централізованого водопостачання.

Атмосферне повітря — це життєво важливий компонент НПС, який є природною
сумішшю газів, що знаходяться за межами жилих, виробничих та інших
приміщень.

Усі ліси та земельні ділянки, які не вкриті лісовою рослинністю, але
надані для потреб лісового господарства, утворюють лісовий фонд України
– усі види зелених насаджень крім зелених насаджень у межах населених
пунктів, які не віднесені до категорії лісів, окремі дерева і групи
дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних,
дачних і садових ділянках. Лісові ресурси – деревина, технічна і
лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що
використовуються для потреб населення і виробництва.

Рослинний світ – сукупність усіх видів рослин, а також грибів та
утворених ними угруповань на певній території. Природні рослинні
ресурси, як і більшість ПР, поділяються на загальнодержавного та
місцевого значення.

Тваринний світ є одним з компонентів НПС, національним багатством
України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей.
До об’єктів тваринного світу належать дикі тварини (хордові, в тому
числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) та
безхребетні (членистоногі, молюски, тощо) в усьому їх видовому і
популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця,
тощо), які перебувають у стані волі, утримуються у напіввільних умовах
чи в неволі), частини диких тварин (роги, шкіра тощо), продукти їх
життєдіяльності (мед, віск тощо).

Об’єктом охорони є також життя і здоров’я людей від негативного впливу
несприятливої екологічної обстановки. Згідно чинного Законодавства,
здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального
благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.

Використана література

Гапонова С.В. Екологія.- К.: Ленвіт, 2000.- 64с.

Троянський Олексій Іванович Екологія людини.- Житомир: Волинь, 2005.-

Дуднікова Ірина Ігорінва Екологія і безпека життєдіяльності.- К.: Вища
школа, 2005.- 247с.

Екологія: основи теорії і практикум.- Львів: Новий Світ-2000, Магнолія
плюс, 2003.- 296с.

Джигирей, Віктор Степанович Екологія та охорона навколишнього природного
середовища: Навчальний посібник.- 3-тє вид., випр. І доп.- К.: Знання,
2004.- 312с.- 17.00

Мусієнко Микола Миколайович, Серебряков Валентин Валентинович, Брайон
Олександр Володимирович Екологія. Охорона природи.- К.: Знання, 2002.-
550с.

Бойчук Юрій Дмитрович, Солошенко Ельвіра Миколаївна, Бугай Олег
Вікторович Екологія і охорона навколишнього середовища.- Суми:
Університетська книга, 2005.-

Кучерявий В.П. (Кучерявий, Володимир Панасович) Екологія: Підручн. для
студ вузів.- Вид. 2-ге.- Львів: Світ, 2001.- 480с.

Мусієнко, Микола Миколайович Екологія: Тлумачний словник/ М.М.Мусієнко,
В.В.Серебряков, О.В.Брайон.- К.: Либідь, 2004.- 376с.- 19.71

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020