Реферат на тему:
Аналіз, проблеми та перспективи розвитку іпотечного кредитування
Відомо, що іпотечний ринок один з самих важливих механізмів в ринковій
економіці, і іпотека є вагомим показником економічного та соціального
розвитку країни. Однак зараз в Україні має місце негативна тенденція
стримування розвитку іпотечного кредитування.
Іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном,
що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким
іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого
іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок
предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Створення ринку іпотечного кредитування в Україні з самого початку і до
тепер значною мірою характеризується безсистемністю. Незважаючи на те,
що сьогодні вже розроблено і прийнято багато важливих законів щодо
організації ринку, випуску іпотечних цінних паперів і функціонування
фондів операцій з нерухомістю, але й досі не вирішено такі першочергові
питання, як затвердження концепції розвитку національної системи
іпотечного кредитування та захист прав кредиторів щодо реалізації
заставного майна[1,57].
Більшість українських банків мають два джерела фінансування іпотеки:
депозитне та не депозитне. Депозитне фінансування – досить простий
фінансовий інструмент. Переваги його: невелика премія для вкладників;
низька вартість оптових депозитів; як правило, фінансування стабільне,
особливо за наявності страхування депозитів. До недоліків можна віднести
коливання вартості коштів та потенційно нестабільну пропозицію.
Недепозитним фінансуванням займаються портфельні і не портфельні
кредитори. Портфельні кредитори – шляхом емісії незабезпечених облігацій
та іпотечних облігацій, що в свою чергу вимагає наявності механізмів
забезпечення ліквідності цих облігацій.
В Україні на іпотечному ринку працюють близько 90 банків. Основними
лідерами є: ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, АКБ ”Укрсоцбанк”, АКІБ
”УкрСиббанк”, ЗАТ” Комерційний Банк ПриватБанк” та ВАТ ”ВіЕйБі Банк”. За
даними української національної іпотечної асоціації, загальна
заборгованість за кредитами, що забезпечені житловою іпотекою в 2005
році становила10,68млн., а в 2006 році-15,6 млн.грн..
Незважаючи на це, відсоток іпотечних кредитів і кредитному портфелі
банку залишається незначною – 2,9-3,8%. До того ж на сьогодні середня
ставка за іпотечними кредитами становить 20%, а в Європі 7%. На це є
певні причини: зростання заборгованості по іпотеці; не розвинута система
рефінансування банківських іпотечних кредитів; відсутність конкуренції
на серед будівельних компаній; висока ціна страхового поліса; високі
початкові платежі, сек’юритизація та ін.
За останні шість місяців, попит на іпотеку значно впав. Обсяг видачі
іпотечних кредитів знизився з 10,2 млрд.грн. до 4,2 млрд. На це вплинуло
дефляцій на політика держави, зростання цін на житло, жорсткі умови
видачі кредиту, зростання відсотків за кредит та коливання курсу долара,
тощо.
b
d
d
?????????q?Частка клієнтів які зважились купити квартиру зменшилась з
37,5% до 31% [2]. В банках сподіваються на зростання обсягу іпотечного
кредитування з осені, але зменшувати вимоги для отримання кредиту та
відсотки не збираються.
Зростання вартості кредитів, що надаються, значною мірою зумовлюється:
високою ціною залучених ресурсів; зростанням інфляції та зниженням
ринкової вартості застави; несвоєчасним виконанням кредитних
зобов’язань; ризиками пов’язаними з правовими і судовими складнощами при
відчуженні житла-предмета застави.
З метою забезпечення доступу позичальників до фінансових ресурсів на
ринку іпотечного капіталу необхідно провести низку різноманітних заходів
щодо зниження величини банківських процентних ставок. В Україні
необхідно запроваджувати заходи на основі економічного і
адміністративного підходів[4,63].
Економічний підхід полягає у зниженні базової ставки кредитних закладів,
зниженні витрат на обслуговування кредиту, зниженні премії за ризиками,
створенні конкуренції серед кредитних установ, у тому числі і іпотечних.
Адміністративний підхід полягає у субсидуванні з боку держави
позичальників згідно з урядовими програмами і регулюванні позичкового
процента в умовах низької конкуренції серед іпотечних закладів.
Наразі зниження відсоткової ставки по кредитам очікувати не варто.
Державна влада розглядає два напрямки для підвищення обсягів іпотечного
кредитування.
Перший – це надання кредитів під 4-6% молодим сім’ям через державні
іпотечні установи, а другий – це будівництво доступного житла.
Відповідно концепції вирішення житлових проблем, визначеної Указом “Про
заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення
забезпечення громадян житлом” від 8 листопада 2007 року, держава надає
одноразову грошову допомогу громадянинові (розмір може становити близько
30% вартості житла) для першочергового внеску, а дві третини всієї суми
має оплачувати безпосередньо замовник (із власних і кредитних ресурсів).
Перспективи розвитку іпотеки в Україні значно залежить від економічного
зростання, стабільності цін та обміну курсу національної валюти,
удосконалення фінансово кредитної системи та ринку нерухомості.
Література:
Бублик Є. // Моделі іпотечного кредитування: зарубіжна та вітчизняна
практика// Банківська справа.-№5-6.-2006.с.57-65
HYPERLINK “http://realnest.com.ua/news/last/last/list/3028”
http://realnest.com.ua/news/last/last/list/3028
HYPERLINK “http://www.rusnauka.com/25_DN_2008/Economics/28775.doc.htm”
http://www.rusnauka.com/25_DN_2008/Economics/28775.doc.htm
Євтух О.//Житлова іпотека перехідного періоду: проблеми і перспективи
розвитку//Науковий вісник ВДУ №12.-1999. с.60-68.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
