Реферат на тему:
Сучасний стан та перспективи розвитку ощадного банку України
Основою ефективного функціонування банківської системи будь-якої країни
є наявність достатніх джерел фінансових ресурсів. У більшості країн
формування ресурсної бази банків відбувається за рахунок залучення
заощаджень населення. На сьогоднішній момент в Україні постала проблема,
пов’язана з формуванням ресурсної бази банків. Так у той час, коли
комерційні банки стрімкими темпами збільшують обсяги залучення на
рахунки коштів фізичних та юридичних осіб, Ощадний банк втрачає позиції,
порівняно з комерційними банками за рахунок більш повільних темпів
приросту основних показників. В нинішніх умовах до Ощадного банку у
населення ще існує недовіра, тому його стан є досить важким.
У сучасних наукових дослідженнях чимало уваги приділяється проблемам
розвитку банків та банківської системи в Україні, однак питання,
пов’язані з функціонуванням та розвитком Ощадного банку, фактично не
досліджені. Частково проблеми формування ресурсів для інвестиційних
потреб із залученням ощадних коштів висвітлені в працях вітчизняних
учених, таких як О.В. Васюренко, О.В. Дзюблюк, А.М Мороз, М.І. Савлук,
Р.І. Тиркало та інших.
Ощадний банк України виконує ряд функцій: кредитування населення;
обслуговування населення грошово-речовими лотереями; добровільні внески
громадян у державні та інші цільові фонди; операції за державними
позиками; виплата заробітної плати; приймання комунальних платежів,
окремих податків і зборів [2].
Існуюча структура управління Ощадного банку не сприяє його становленню
як загальнодержавного універсального банку, що забезпечує надання
якісних послуг своїм клієнтам: фізичним особам, представникам малого та
середнього бізнесу, громадським організаціям, великим підприємствам.
Незважаючи на статус державного банку, у ньому не обслуговується жодна
бюджетна установа, окрім Пенсійного фонду України.
Протягом усього існування Ощадного банку України точиться дискусія
стосовно його долі. Існували такі, абсолютно протилежні позиції:
– створити на його основі бюджетний банк;
– обмежити його права в обслуговуванні юридичних осіб, залишивши лише
функцію обслуговування населення;
– ліквідувати Ощадний банк взагалі, передавши його функції комерційним
банкам [3].
Враховуючи світовий досвід розвитку ощадних банків, можна однозначно
стверджувати, що Ощадний банк України повинен існувати. Він має зайняти
свою нішу на ринку банківських послуг в першу чергу за рахунок
використання своїх переваг, порівняно з іншими банками, однією з яких є
наявність найбільшої кількості філій та відділень. На початок 2005 року
мережа підрозділів банку складала 25 регіональних управлінь, 441
відділення та 7416 філій з центральним апаратом у м. Києві.
Для підвищення конкурентоспроможності Ощадного банку України потрібна,
перш за все, реформа структури його управління. Для цього необхідно
здійснити його приватизацію. Основним акціонером має стати держава в
особі Кабінету Міністрів. Однак процес приватизації сам по собі не
вирішить проблем, пов’язаних із низькою конкурентоспроможністю банку на
ринку. Так у 2007 році за розміром активів Ощадний банк України
знаходився на восьмому місці, за розміром чистого прибутку банк також
ледве потрапив у десятку банків, поступаючись найбільшим комерційним
банкам. Завдяки успішним діям керівництва банку на початку 2008 року
основні показники діяльності банку дещо покращились.
В умовах постійно зростаючої конкуренції на фінансовому ринку результати
діяльності ВАТ “Ощадбанк” за січень-лютий 2008 року свідчать про те, що
банк володіє значним економічним потенціалом та спроможний зміцнити свої
позиції на ринку банківських послуг.
ue
th
th
????????? ?дбанк” зріс на 202 млн. грн. і склав 19,5 млрд. грн. Обсяг
кредитів, наданих установами банку клієнтам, зріс на 833 млн. грн. і
становив 9,7 млрд. грн., в тому числі: кредити, надані суб’єктам
господарювання – 4,2 млрд. грн., населенню – 5,5 млрд. грн.
Залучені банком кошти клієнтів зросли на 492 млн. грн. і склали 14,2
млрд. грн., з яких кошти фізичних осіб становили 11,5 млрд. грн., або
81%, та кошти юридичних осіб – 2,7 млрд. грн., або 19,0 %.
З метою диверсифікації активів та зниження ризиків банк продовжує
вкладати значну частку активів у державні цінні папери та боргові цінні
папери, що рефінансуються або емітовані Національним банком України.
Станом на 01.03.2008р. їх обсяг склав 2,3 млрд. грн., або майже 12%,
чистих активів банку, їх обсяг зріс на 241 млн. грн., порівняно з
аналогічним періодом 2007 року.
За результатами діяльності операційний дохід склав 301 млн. грн., що на
52 % перевищує рівень відповідного періоду 2007 року.
Чистий процентний дохід становив 184 млн. грн., або майже на 63 %
більше, ніж за січень-лютий 2007 року. Аналогічно чистий комісійний
дохід склав 90 млн. грн., що майже вдвічі більше відповідного показника
станом на 01.03.2007 року. При цьому банк отримав чистий прибуток в сумі
46 млн. грн., що на 23% перевищує показник за відповідний період 2007
року.Незважаючи на позитивні тенденції розвитку банку на початку 2008
року, в цілому результати аналізу показують послаблення позицій Ощадного
банку на ринку поряд з іншими банками, хоча ринок ощадної справи в
Україні розвивається стрімкими темпами. Так у 2007 році порівняно з 2006
роком приріст заощаджень населення становив 45%, тоді як в Ощадбанку
обсяг залучених коштів у 2007 році зріс лише на 0,5%, що свідчить про
низьку конкурентоспроможність банку на вітчизняному ринку. Подальше
посилення виявлених тенденцій може призвести до повної втрати банком
своїх ринкових позицій, а далі – й до його витіснення з ринку.
Підсумовуючи результати дослідження, можна зробити такі висновки:
1) ощадний банк з плином часу втрачає свої позиції на ринку фінансових
послуг, що пов’язано з недосконалою структурою управління та
неконкурентоспроможною політикою;
2) для відновлення втрачених позицій потрібно провести акціонування
банку і розподілити частину акцій серед трудового колективу, що
підвищить мотивацію праці та сприятиме ефективності роботи;
3) оскільки Ощадний банк є державним, на урядовому рівні необхідно
створити економічне підґрунтя для його успішного розвитку, з цією метою
доцільно розробити механізм залучення коштів бюджетних установ та
державних підприємств на його рахунки;
4) з метою підвищення добробуту громадян, ощадний банк повинен сприяти
реалізації соціальних та економічних функцій, визначених державою.
Стан довіри населення до Ощадного банку може частково відновити
повернення знецінених заощаджень. У роботі з населенням Ощадному банку
необхідно вивчати досвід зарубіжних країн і знаходити можливості
адаптації цього досвіду в Україні, враховуючи реалії розвитку
української економіки та стан довіри населення до ощадних установ.
Література:
Стрілець Т.М. Теоретичні основи удосконалення ощадної справи //
Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №12. – С.78-83
Фінансова статистика (з основами теорії статистики): Навч. посіб. / А.В.
Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач, Г.Ф. Шепітко. – К.:МАУП, 2002.-224
с.
Ханас Г. Проблеми і перспективи розвитку Ощадного банку України //
Регіональна економіка облік. – 2006. – №1. – С.104-109.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
