Реферат на тему:
Розвиток класифікації витрат відповідно до вимог управління
Для отримання інформації про витрати з метою ефективного управління
ними необхідна науково обґрунтована їх класифікація. Суть класифікації
витрат з точки зору управління – це виділення тієї їх частини, на яку
може здійснити вплив суб’єкт управління. Тому з позицій управління
класифікація витрат має здійснюватись по різному, залежно від того, хто
є суб’єктом управління і якими витратами він реально може управляти.
В умовах командно-адміністративної економіки спостерігався єдиний підхід
щодо ознак групування витрат та щодо поділу їх на групи. Це пояснюється
наявністю в той час єдиного реального суб’єкта управління – держави,
необхідністю здійснення уніфікованого єдиного обліку витрат для потреб
загальнодержавного планування, управління та контролю. Зі зміною системи
управління економікою та переходом до ринкових умов господарювання
відповідно змінились вимоги до структури інформації про витрати.
Зміни вимог до економічної інформації, результатом яких було введення
стандартів обліку, поділ обліку на фінансовий та управлінський, мали
значний вплив на групування витрат. Ці зміни уже помітні в перехідний
період економіки. І хоча на той час ще не виникли відповідні передумови
для створення дієвої системи управління витратами, в публікаціях авторів
та в економічній літературі з’являється розширена класифікація витрат
якій відводиться роль засобу для виявлення шляхів підвищення рівня
ефективності виробництва.
Значний вплив на поки що теорію класифікації витрат в той період мали
публікації зарубіжних вчених-економістів та поява можливості доступу
широкого загалу вітчизняних економістів до праць з управлінського обліку
західних науковців. Це викликало появу таких класифікаційних ознак, як
класифікація за відношенням до обсягу виробництва, за використанням для
потреб прийняття рішень, за рівнем контрольованості та інших. Одночасно
в цей період послаблюється увага до планування витрат. Тому в
економічній літературі того періоду практично не зустрічається
класифікація витрат за порядком обчислення, тобто їх поділ на планові та
фактичні.
З прийняттям національних стандартів обліку було узаконено поділ обліку
на фінансовий та управлінський. В цей період набуває поширення
управлінський облік, підприємства намагаються бути конкурентоздатними за
витратами, менеджерам для ефективного управління витратами недостатньо
інформації, яку надає фінансовий облік, вони розуміють, що для
управління витратами необхідно здійснювати їх планування (бюджетування)
та аналіз. Тому класифікаційні ознаки витрат набувають фінансового та
управлінського «забарвлення» і підпорядковуються потребам управління.
e
gd®ve
„`„a$gd®ve Функції управління та ступінь впливу на діяльність
підприємства зовнішніх та внутрішніх користувачів економічної інформації
неоднаковий. Користувачі внутрішньої інформації самостійно визначають
напрямок обліку, який їм необхідний для отримання інформації, за
проблемою, що вивчається. Зовнішні користувачі не мають такої можливості
і отримують ту інформацію про витрати, яка регламентована П(С)БО та
іншими нормативними актами. Тому можливості класифікації об’єктів
управлінського обліку витрат значно ширші ніж фінансового обліку.
Залежність класифікації витрат від мети управління визнають практично
всі автори, що вивчають проблеми управління витратами. Так на думку К.
Друрі, в системі бухгалтерського обліку, насамперед, накопичується
інформація про три категорії витрат: витрати на матеріали, робочу силу і
накладні витрати. Після цього узагальнені витрати розподіляються за
напрямками обліку: 1) для калькулювання й оцінки собівартості виробленої
продукції; 2) для планування і прийняття управлінських рішень і 3) для
здійснення процесу контролю і регулювання. Крім того, у кожному з
перерахованих вище трьох напрямків, у свою чергу, відбувається подальша
деталізація витрат у залежності від мети управління [25, с.31-32].
С.Ф. Голов вважає, що в основі класифікації витрат повинен бути
покладений принцип «різні витрати для різних потреб» [6, 59].
Формулювання даного принципу класифікації витрат на нашу думку є дещо
некоректним, адже він сприймається не як принцип групування витрат а як
принцип їх формування для певних потреб (постачання, виробництво, збут
тощо).
В основу класифікації повинен бути покладений принцип потреб управління,
який можна сформулювати як «різні класифікації для здійснення різних
функцій управління».
Винятково важливим принципом класифікації витрат для забезпечення таких
функцій управління як планування та прогнозування, є їх поділ на
постійні та змінні. Але діюча на сьогодні методика обліку витрат не
забезпечує отримання відокремленої інформації про постійні та змінні
витрати. Традиційно в системі рахунків бухгалтерського обліку
здійснюється відокремлене відображення прямих та непрямих виробничих
витрат. Такої інформації про постійні та змінні витрати отримати за
допомогою діючих рахунків неможливо. З цього приводу необхідно
здійснювати подальші дослідження з вдосконалення методики обліку в плані
відокремленого відображення постійних та змінних витрат як в
аналітичному обліку так і в системі рахунків з метою покращення
інформаційного забезпечення управління ними.
Література:
1. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. – К.: Лібра, 2003. – 704 с
2. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет. – М.:
Аудит, ЮНИТИ, 1997.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
