Реферат на тему:
Документальне оформлення аудиторської перевірки
На сьогоднішній день актуальним питанням постає проведення на
підприємстві аудиторської перевірки, результати якої мають бути
документально оформлені. З проблемою ведення робочих документів аудитор
стикається з першої аудиторської перевірки. Належна організація аудиту,
забезпечення можливості контролю роботи аудитора, поліпшення її якості
вимагають глибокого дослідження цієї проблеми. Значні труднощі пов’язані
з відсутністю не тільки в Україні, а й за кордоном єдиних
загальноприйнятих стандартів ведення аудиторських документів, складу,
форми, структури та їх змісту. В Україні проблема ускладнюється
відсутністю в аудиторів достатнього досвіду складання документів під час
перевірки підприємств з урахуванням конкретних умов їхньої діяльності,
ситуації, що склалася. Зарубіжні аудиторські фірми до ведення робочих
документів аудитора підходять індивідуально. Такі документи є
конфіденційними. Методика ведення їх становить комерційну таємницю
аудиторської фірми. Отже, досвід їхньої роботи важкодоступний. Метою
статті є аналіз робочих документів аудитора та розглядання їх впливу на
аудиторський висновок. Завданнями статті є класифікація робочих
документів аудитора та визначення вимог до робочих документів аудитора.
Вченими, які займаються питаннями, пов’язаними з робочими документами
аудитора, є Робертсон Д.Б., Петрик О.А. та Савченко В.Я.
Робочі документи аудитора – це записи, зроблені ним під час планування,
підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, а також
документальна інформація, отримана в ході аудиту від третіх осіб,
підприємства-клієнта, чи усні відомості, задокументовані аудитором за
допомогою тестування. Склад та кількість аудиторських документів аудитор
визначає в кожному конкретному випадку. Залежно від змісту, тривалості
використання, охопленого проміжку часу і ряду інших параметрів робочі
документи аудитора можна поділити на кілька видів [1, с. 150].
Поділ робочих документів аудитора за терміном ведення і використання на
довгострокові та нетривалого використання, на мою думку, відповідає
вимозі однорідності класифікації відносно обраної ознаки. Проте
зарубіжна практика і література подають робочі документи як
довгострокові та поточні, що не зовсім відповідає ознаці класифікації.
Виходячи з досвіду аудиторів німецької фірми КРМО, довгострокові
документи являють собою систематизоване зібрання документів, що мають
значення протягом тривалого періоду і потрібні для швидкого отримання
інформації про основні моменти діяльності підприємства. До
довгострокових документів, наприклад, можна віднести довгостроковий
договір на проведення аудиту, копії засновницьких документів
підприємства-клієнта та його основних договорів щодо здійснення
господарської діяльності, дані про керівництво і персонал підприємства,
про системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, документи з
довгострокового планування аудиту.
У практиці аудиторів США ці документи називають такими, що ведуться
безперервно. На думку аудиторів німецької фірми КРМО, поточні робочі
документи – це систематизоване зібрання документів, що стосуються
річного звіту, який перевіряється, якщо їх не поміщено в довгострокові
акти. Спеціалісти в галузі аудиту США вважають, що поточні документи
складаються з документів двох категорій: аудиторські адміністративні
документи і документи аудиторської інформації. Такий поділ поточних
документів є не зовсім правильним, оскільки ці самі категорії можна
виділити і в складі довгострокових документів.
?????????L?ння і використання), так звані поточні документи називають
документами нетривалого використання. До них, наприклад, належать
договір на проведення аудиту на один рік, поточний план і програма
перевірки, затверджений склад групи аудиторів, робочі документи з
перевірки окремих статей балансу за звітний період, оцінка аудиторського
ризику, копії фінансової бухгалтерської звітності за період, що
перевіряється, копії первинних документів і облікових регістрів,
результати опитування, тестування, анкетування, запитів та інших
виконаних аудиторських процедур.
Робочі документи аудитора тісно пов’язані з отриманням і відображенням
аудиторських доказів, оскільки перші документально фіксують останні.
Виходячи з цього, можна за обраною ознакою класифікувати робочі
документи: отримані від третіх незаінтересованих осіб (відповіді на
запит аудитора в банк); отримані від підприємства-клієнта (оригінали або
копії первинних документів, облікових реєстрів, звітів); складені самим
аудитором (зафіксовані документально особисті спостереження, результати
тестів, аналітичного огляду) [2, с. 255-258].
Важливою є проблема стандартизації робочих документів. Їх можна
класифікувати як стандартизовані (форми договорів, листів клієнту) і
документи довільної форми (складені на розсуд аудитора). Використання
стандартизованих робочих паперів може вплинути на ефективність складання
й аналізу їх. Інакше кажучи, у разі чітко встановлених форми і змісту
робочих паперів можлива ситуація, коли аудитор глибоко не вникне в суть
питання, яке перевіряється, пропустить щось важливе, суттєве (не
передбачене стандартним документом), що в кінцевому підсумку вплине на
загальну ефективність аудиторської перевірки, її якість та отримані
результати [3, с. 207].
Вибір техніки складання робочих документів в основному залежить і від
того, яким способом ведеться бухгалтерський облік на
підприємстві-клієнті, а також від особистого досвіду і компетентності
аудитора.
Сукупність робочих документів, складених аудитором до початку і в ході
перевірки фінансової звітності підприємства-клієнта, є аудиторським
досьє (папкою), що має свій номер, позначення про дати початку і
закінчення аудиторської перевірки. Вимоги до робочих документів аудитора
визначають їх обов’язкові реквізити і складові, а саме: найменування
документа, назва клієнта, порядковий номер документа і сторінка
розміщення його в аудиторському досьє, період перевірки, зміст (виклад
процедур, зазначення методів і прийомів, отримані результати, висновок
аудитора з конкретного факту перевірки), зазначення осіб, які склали і
перевірили документ, їх підписи, дата складання документа та інші
спеціальні реквізити. Робочі документи аудитора повинні розміщуватися в
досьє у певній послідовності: організаційні, адміністративні, документи
аудиторських процедур з окремих статей річного звіту та інші аудиторські
дані, висновок, рекомендації (пропозиції). Наведеної послідовності
розміщення документів у досьє, наприклад, дотримуються аудитори фірми
КРМО у Німеччині. Проте зазвичай аудитор самостійно вирішує питання про
склад робочих документів і форму подання їх (за винятком стандартних
робочих Документів – тестів, перевірочних листків, установлених форм
листів, запитів, таблиць) в кожному конкретному випадку.
Таким чином, на кожному етапі (стадії) аудиторської перевірки
складаються певні робочі документи аудитора, черговість яких в основному
дає можливість дотримуватися заведеної послідовності документів у досьє.
Вибір техніки складання робочих документів в основному залежить і від
того, яким способом ведеться бухгалтерський облік на
підприємстві-клієнті, а також від особистого досвіду і компетентності
аудитора. Форма подання документів здебільшого визначається їх
призначенням, способом і джерелами отримання або складання, характером
інформації, яку вони містять.
Література:
Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. – К.: КНЕУ,
2005 р. – 260 с.
Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2005 р. – 322с.
Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами. – К.: Знання, 2005.- 247с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
