.

Конфлікт інтересів між податкоплатником і фіскальними органами: суть, передумови виникнення та способи вирішення (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
252 1786
Скачать документ

Реферат на тему:

Конфлікт інтересів між податкоплатником і фіскальними органами: суть,
передумови виникнення та способи вирішення

Протягом останніх п’ятнадцяти років в Україні відбувається становлення
ринкових засад національної економіки, основними цілями якої
задекларовано конкурентноздатність, демократизацію, прозорість та
прогнозованість економічних процесів. Проте, доводиться констатувати що
недостатній рівень ефективності податкової політики прямо впливає на
обсяги тіньової економіки, стан соціальноекономічного розвитку,
невідповідність проголошених пріоритетів досягнутим результатам в усіх
сферах суспільного життя. Вказане свідчить не на користь існуючої моделі
оподаткування, фіксуючи гострий конфлікт інтересів між податкоплатниками
і державою в особі контролюючих органів.

Запровадження в Україні дієвих, ефективних інструментів та принципів
реалізації податкових технологій надає функціонуванню фіскальним
механізмам нових пріоритетів в напрямі встановлення відповідних
взаємовідносин платників податків та фіскальних органів як рівних
учасників та партнерів для досягнення єдиної мети: побудови економічно
розвиненої, демократичної держави. Досягненню вказаних пріоритетів
заважає протиборство інтересів платників податків та держави в особі
контролюючих органів, що часто призводить до конфлікту інтересів.
Причинами його виникнення є:

– невідповідність реаліям часу та бюрократичність засад податкового
адміністрування;

– часте внесення змін у податкове законодавство;

– різний правовий статус платників податків та контролюючих органів;

– відсутність зворотного зв’язку між платником податків і контролюючим
органом;

– каральний характер податкової системи;

– відсутність гласності у реалізації податкової політики держави;

– відсутність інформації про ефективність використання фінансових
ресурсів;

– великий штат працівників контролюючих органів та інше.

Впродовж останніх років фіскальні технології не в повній мірі
відповідали вимогам часу та відповідним змінам як економічної ситуації в
державі, та реальним потребам як держави так і платників податків.
Недоліки вітчизняного податкового адміністрування зумовлювались тим, що
переважна більшість рішень щодо управління оподаткуванням приймалась і
продовжує прийматись відповідно до особистих знань, інтуїції або
інтересів керівництва держави та її організаційних структур, а
відсутність науково обґрунтованих підходів, врахування світового і
історичного досвіду при формуванні національної податкової системи та
при аналізі наслідків від її впровадження спотворюють першопочатково
мету.

Негативним фактором, що позначаються на практиці оподаткування є
внесення частих змін у податкове законодавство України що зумовлює
віддалення податкової практики від законодавчих рішень, часто не з
позицій економічної доцільності а відповідно до поточних потреб у
фінансуванні доходної частини бюджету.

Правова держава починається з формальної рівності, проте, рівність
платників податків і контролюючих органів не може обмежуватись лише
формальною рівністю правових статусів. Проте існуюче податкове
законодавство не можна назвати справедливим, оскільки в пріоритетному
положенні знаходиться держава в особі контролюючих органів, оскільки за
невиконання податкових зобов’язань платник податків несе строгу
відповідальність у вигляді заходів адміністративної і кримінальної
відповідальності, а також сплачує крупні фінансові санкції. В той же
час, за зайве стягнення податків і необґрунтоване накладення штрафів
податкові органи не несуть практично ніякої відповідальності.

Загалом, нерівність ролей, яка породжується соціальною нерівністю
призводить до конфлікту, способом розв’язання якого не може бути ні його
ігнорування, ні придушення. При цьому, гострота соціального конфлікту і
оперативність його врегулювання залежать від типу соціальної структури
суспільства, рівня його організації, ступеню відкритості. Найбільш
адекватною формою суспільства є демократичне, відкрите, мобільне
суспільство в розрізі якого, розгортання і протікання конфлікту гранично
формалізоване. Таким чином, наявність великої кількості різноманітних
конфліктів у сфері оподаткування значно активізує систему пошуку
механізмів, засобів за допомогою яких можна якщо не ліквідувати їх то
ввести у цивілізовані межі та надати їх вирішенню конструктивного
характеру.

Конфлікт інтересів як і інші відносини тією або іншою мірою регулюється
нормами суспільної поведінки: правовими, моральними, політичними,
релігійними, тощо. Нормативне регулювання конфліктів на відміну від
тимчасово діючих інститутів робить соціальну систему більш стабільною,
зумовлює довгостроковий порядок розвитку та розв’язання спорів, в
процесі яких сам конфлікт та його учасники отримують визначені моральні
оцінки. Однак, вони як правило, бувають неоднозначними або інколи і
протилежними, що зумовлене різним сприйняттям моральних та юридичних
норм різними суспільними групами та окремими індивідами, внаслідок чого
конфлікт та його причини нерідко оцінюються по -різному не лише
учасниками але й оточенням, що в свою чергу може призводити до поширення
його масштабів.

Визначальну роль у регулюванні конфліктів займають положення податкового
законодавства, що регламентують правові норми функціонування як
контролюючих органів так і платників податків на демократичних засадах з
застосуванням соціального контролю, спрямованого на підпорядкування
поведінки індивідів соціальним очікуванням і вимогам, з врахуванням
досвіду розв’язання конфліктних ситуацій, містять засоби вирішення
типових соціальних конфліктів, максимально відповідають інтересам всіх
учасників процесів оподаткування.

gdo39

Відношення індивіда-платника податку до податку згідно з розширеною
концепцію раціональності зумовлюється економічною вигодою, цінністю та
способом яким економічний суб’єкт трактує інформацію, яку використовує.
В західній науковій літературі часто висловлюється думка, що на несплату
податку платників штовхає розмір обов’язкових зборів, тому доцільним є
скорочення ставки податку, щоб збільшити фіскальну свідомість громадян.
Вважається, що жорстка репресивна політика, що передбачає часті
перевірки і суворі санкції, повинна переконати індивіда не скоювати
правопорушення.

Згідно з другою точкою зору, індивід, який хотів би вчинити
правопорушення, переходить до дії тільки в тому випадку, якщо очікувана
вигода від злочину перевершує прибуток, який він одержав би, займаючись
іншим видом діяльності. Тому єфективним заходом вважається необхідність
попередження порушень платниками податків за допомогою жорсткої
репресивної політики.

Існують інші наукові погляди, згідно з якими у індивідуума немає
особистої зацікавленості платити податок, що йде на фінансування
колективних благ, якими він все-таки користуватиметься, оскільки вони
фінансуються іншими. Поширеною є думка, згідно з якою, платнику податків
вигідно, з економічної точки зору, ухилятися від сплати податку, проте,
насправді, раціональність платника податків обмежена, вона не завжди
відповідає об’єктивному розрахунку економічної вигоди від несплати
податку щодо ризику покарання. При такому підході випускаються з поля
зору цінності платника податків, його міркування і ступінь його
обізнаності про податкову систему держави, програму реалізації
податкової політики, розуміння необхідності сплати податків. Крім цього,
існують і інші чинники, не менш важливі, які впливають на поведінку
платника податків, зокрема, у відносинах з податковою службою та щодо
податкового законодавства і права.

Так, згідно з результатами опитування, проведеного Київським інститутом
проблем управління ім. Горшеніна в лютому 2007 року, на запитання :
“чому в Україні не платять податки?” 58,2% респондентів вибрали
відповідь: ” податкові ставки надто високі, підприємці не зможуть
працювати, якщо будуть сплачувати всі податки”. Ще 49% респондентів
вважають, що “податки не платять, тому що сумніваються у використанні
цих засобів за призначенням”, 29% – “тому, що люди не звикли платити
податки добровільно”. При цьому, для збільшення рівня сплати податків
респонденти пропонують зменшити податкові ставки (49,6%), вдосконалити
законодавство (45,6%) і посилити суспільний контроль за використанням
коштів податкоплатників (32%). При цьому за подолання корупції в
податкових органах виступили 26,2% респондентів, за посилення санкцій за
несплату податків- 21,3%, за підвищення рівня самосвідомості громадян –
15%, за надання падатковим органам додаткових повноважень- 3,5%.
Опитування було проведено серед 2 тис. громадян в усіх регіонах країни.

При підготовці і проведенні податкових реформ, доцільним є використання
зарубіжного досвіду розвинутих країн світу, де поряд з достатньо
суворими мірами (багаторічне тюремне ув’язнення), що застосовуються до
фізичних та юридичних осіб, що ухиляються від сплати податків для
захисту законних інтересів і прав податкоплатників, створено і ефективно
діє цілий комплекс соціальних превентивних контрзаходів.

Невід’ємною частиною і умовою успіху процесів оподаткування на всіх без
виключення етапах його підготовки і здійснення є надання відповідної
гласності, суспільної підтримки і постійний зворотній зв’язок між
суб’єктами оподаткування по формі, об’єму, меті, змісті, часу та методам
організації інформаційного процесу.

Очевидним є той факт, що фіскальні новації, які суперечать економічним
інтересам платників податків, приречені на невдачу, тому ключовим
моментом стає принцип гармонізації економічних інтересів основних
економічних агентів – держави та суб’єктів господарювання.

Для досягнення поставленої мети необхідно змінити методи управління, що
не відповідають вимогам часу та інтересам учасників процесів
оподаткування, запровадивши відповідні законодавчо встановлені
механізми, що нададуть системі податкового адміністрування заданий
напрям і координуватимуть дії учасників відповідно до змін економічного
середовища.

З врахуванням того, що оподаткування -це найбільш соціально виражена
сфера управлінських дій, недоліки та прорахунки в цій сфері  приводять
до різкого зниження надходжень податків в бюджет, збільшується
ймовірність податкових порушень, порушують баланс міжбюджетних відносин,
нагнітаючи соціальну напругу в суспільстві.

Тому закріплення в податковому законодавстві принципу справедливого
оподаткування зрештою дозволить не тільки зробити вітчизняну податкову
систему більш ефективною, але і сприятиме встановленню податкової
дисципліни, вихованню цивілізованого платника податків, знижуватиме
рівень конфліктів між платниками та фіскальними органами.

Література:

Горян Е. Роль правової культури в забезпеченні прав і свобод людини та
громадянина в Україні Підприємництво, господарство і право №11,2002, с.
88

Добродумов П. Дисфункції держави як фактор дезорганізації суспільства
Підприємництво, господарство і право, №8, 2001, с.90

Матеріали “Интерфакс-Украина” від 06.03.2007р.

Онищенко В. Шляхи вдосконалення роботи податкової служби з платниками
податків Вісник ПСУ

Савицька О. Норми права в системі чинників регулювання соціальних
конфліктів. Право України, 2001, №10, с.13

Сулим В. Поняття податкової дисципліни Вісник ПСУ, №34, 2002, с.61

http://gpu-ua.info.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020