Реферат на тему:
Реформування податкової системи через європейський напрямок розвитку
України
В Україні, що здійснила європейський вибір, є необхідність постійно
глибоко аналізувати всі явища і процеси, які мають місце в розвитку
податкової системи, використання податків як інструменту державного
регулювання. Для нашої держави дуже важливо враховувати всі економічні
тенденції, які мають місце в країнах Європейського Союзу, якими
накопичено величезний досвід використання податків у забезпеченні
стабільності економічного розвитку.
Податкова система України проходить серйозну перевірку часом у тій
економічній ситуації, яка склалася сьогодні як у державі, так і за її
межами, тому головною умовою побудови податкової системи на принципах,
що знайшли своє відображення в податкових системах країн ЄС, повинно
бути досягнення суспільної згоди між платниками податків і державою, а в
кінцевому результаті – рівності в оподаткуванні, справедливості та
ефективності податкової системи. Причому справедливість оподаткування
вимірюється вигодами, які платники отримують від держави через витрати з
державного бюджету [1].
Стабільність податкової системи повинна знаходити своє відображення в
незмінності протягом певної кількості років основних принципів
оподаткування, складу податкової системи, найбільш значимих податків і
ставок, а також основних пільг і санкцій, економічна обгрунтованість
внесення змін до податкової системи, та усунення існуючих недоліків,
яким є в кінцевому підсумку, відсутності науково-обгрунтованої концепції
доходів держави.
Податкові реформи, які пройшли у 80-х роках майже у всіх країнах –
учасницях Європейського Співтовариства мали такі характерні риси, як
загальне зниження податкових ставок, розширення бази оподаткування,
уніфікацію ставок податків, скорочення податкових пільг, застосування
більш жорстких санкцій за несплату податків, включаючи кримінальну
відповідальність. Зниження податкового навантаження в країнах ЄС, в
першу чергу, залежало від можливості скорочення видаткової частини
бюджетів і пов’язувалось із зростанням обсягів виробництва.
Важливою характеристикою сучасних податкових систем європейських країн є
їх структура, яка характеризується співвідношенням прямих та непрямих
податків. Таке співвідношення має певні особливості, які історично
склались в процесі еволюції податкових систем в залежності від життєвого
рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягнення
податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування;
рівня податкової культури; орієнтації західних суспільств до соціального
компромісу.
У країнах ЄС податки активно використовуються як інструмент державного
регулювання соціально-економічних процесів у державі. Сучасне
оподаткування в європейських країнах є помірним, основним завданням
якого є поєднання двох цілей: створення сприятливого податкового клімату
для господарської діяльності, визначаючи верхню межу оподаткування й
ефективне розв’язання соціальних проблем, що визначає нижню межу
оподаткування[3].
gdhd?
ізації відносин, створення економічних умов детінізації економіки,
зниження обсягів непродуктивного документообігу й непродуктивного
використання людських ресурсів. Це зумовлює необхідність здійснення
основних напрямів її подальшої трансформації: усунення з системи
оподаткування принципи “Податки на податки”, “Податки на витрати” як
головні чинники вимивання обігових коштів підприємств; штучного
збільшення собівартості продукції, зростання її ціни; зниження
конкурентоспроможності вітчизняної продукції; зниження платоспроможності
юридичних і фізичних осіб, що спричинює виникнення боргових зобов’язань
в усьому циклі фінансово-господарського обороту, які на
причинно-наслідковому рівні детермінують тінізацію економіки,
пригнічення динаміки капіталообороту і процесів економічного
відтворення, що зменшують надходження до державного бюджету. Поетапно
зменшити кількість податків, які призводять до ускладнення, непрозорості
й кумулятивності системи оподаткування; вимивання обігових коштів
підприємств; дезінтеграції векторів фінансових потоків у процесі
виробничого обороту; штучного збільшення балансового прибутку, податку
на прибуток підприємств, який за наявності розбіжностей у
бухгалтерському та податковому обліках створює видимість позитивних
показників рентабельності за фактичної збитковості виробничого обороту
[2].
Держава так повинна будувати свою систему оподаткування, щоб охопити
податками різні види доходів і ефективно впливати на їх формування. При
цьому слід застосувати принцип: однакові доходи обкладаються однаковими
податками. Це дає змогу реалізувати один із аспектів соціальної
справедливості: хто більше одержує доходів, той більше віддає на
фінансування суспільних потреб.
Тому не дивно, що діюча в Україні податкова система викликає безліч
нарікань з боку підприємців, економістів, депутатів, державних
чиновників і рядових платників податків.
В Україні не вистачає власної наукової школи у сфері оподаткування, яка
здатна не тільки удосконалити чинну податкову систему, але й
передбачати, прогнозувати економічні та соціальні наслідки від
проведення в життя того чи іншого комплексу заходів.
Важливою умовою стабілізації податкової системи, стосовно забезпечення
її незмінності і передбачуваності, має стати прийняття Податкового
кодексу, що сьогодні є вагомим стабілізуючим фактором у більшості
розвинутих європейських країнах.
Без радикальної зміни податкової системи, яка сьогодні не адекватна
розвитку економіки, неможливий розвиток приватної власності, творення її
носіїв та інституцій. Для проведення кардинальних трансформаційних
заходів не потрібно широко запозичувати досвід західних країн, бо їх
податкові системи формувалися у минулому, а нам слід орієнтуватися на
майбутнє і виходити з того, що людина є самодостатньою первинною
цінністю, а держава повинна служити цій людині.
Література:
1. Ляшенко Ю.І. Формування бюджетних коштів України в умовах ринкової
трансформації економіки. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – С.122.
2. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. –
Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – С.237.
3. Шаблиста Л.М. Податкова політика України в трансформаційний період //
Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 3-4. – С. 26-33.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
