Реферат на тему:
Підвищення рівня безпеки праці на підприємствах
В Україні прийнята Загальнодержавна програма поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 року, де в черговий
раз наголошується, що 73% нещасних випадків і аварій на виробництві
сталися з організаційних причин і лише 14% та 13% відповідно з технічних
та психофізіологічних.
Незважаючи на те, що в впродовж останніх років спостерігається зниження
виробничого травматизму, його рівень в Україні залишається ще досить
високим. Рівень травмування та травмування із смертельними наслідками у
розрахунку на 100 тис. працюючих порівняно з Великою Британією більше
ніж у 8 раз, із Японією – втричі, з Німеччиною – вдвічі.
Рівень професійної захворюваності безпосередньо пов’язаний із важкими та
шкідливими умовами праці на виробництві. Майже 27% виробничників
працюють в умовах, що не відповідають санітарним і гігієнічним правилам
та нормам за рівнями чи концентраціями небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, унаслідок негативного впливу яких розвиваються
професійні захворювання. Останнім часом істотно зросло хімічне
навантаження на організм працівників, даються взнаки важкість та
напруженість праці. У 2005 році зареєстровано майже 6 тис. випадків
професійних захворювань. Близько 1,8 млрд. гривень щороку витрачається
на відшкодування збитків, медичну, професійну та соціальну реабілітацію
потерпілих від нещасних випадків на виробництві та осіб, які страждають
на професійні захворювання, за рахунок внесків суб’єктів господарювання
на державне соціальне страхування. Понад 1,3 млрд. гривень витрачається
суб’єктами господарювання на оплату пільг і компенсації працівникам за
роботу у важких та шкідливих умовах, що суттєво позначається на
собівартості та конкурентоспроможності продукції.
Факти аварійних подій, нещасних випадків, які нерідко мають летальні
наслідки, свідчать, що суспільство на даному етапі зіткнулося з новою
категорією завдань, вирішення яких виходить за межі окремої науки або
галузі знань. Слід розробити єдину стратегію вирішення низки проблем,
пов’язаних у тому числі і з організацією безпеки життєдіяльності людини
у процесі трудової діяльності. Потрібен перехід від локального
управління до управління метасистемами [1]. Останнім часом все більше
підприємств створюють інтегровані системи менеджменту, що зорієнтовані
одночасно на всі види безпеки. Набуває розвитку тенденція інтеграції
загальної системи менеджменту та елементів загального управління якістю,
моделей досконалості. Такий підхід закріплюється національними
стандартами (ДСТУ ІSО 9001-2001, Україна; ГОСТ Р 12.0.006-2002, Росія),
реалізується в зарубіжних компаніях і на деяких вітчизняних
підприємствах [2].
h
j
?
?
?
?????????Ue?ємств або ще не приступали до розробки таких систем, або
перебувають на початковому етапі, причому їхня розробка ведеться поза
зв’язком з іншими системами. Це пояснюється, з одного боку,
психологічною і професійною неготовністю фахівців упроваджувати ці
системи, з другого боку, йдеться про так звану зону комфорту, коли від
керівників вимагається змінити звичний стереотип діяльності, що
призводить до невпевненості у правильності своїх дій.
Для забезпечення єдності підходів, структури, взаємозв’язку і цільової
спрямованості розробку і впровадження систем стандартів управління
підприємством (компанією), розроблених на основі міжнародних: серій ІSО
9000 (система управління якістю), ІSО 14000 (система управління
навколишнім середовищем), ОНSАS 18000 (система управління безпекою та
гігієною праці), SA 8000 (система соціальної відповідальності) і
рекомендацій МОТ – ІLО ОSН 2001 (система охорони праці) доцільно
проводити в межах узагальненої системи, якою могла б бути система
Загального Управлінння Безпекою – Total Safety Management – ТSМ. Отже,
система ТSМ об’єднує категорії орієнтовані на забезпечення безпеки як
людей, так і процесів виробництва. Ці елементи функції уравління будуть
властиві й інтегрованому поняттю – загальне управління безпекою, коли
ключовими стають поняття: загальна, професійна, промислова, екологічна
безпека, якість процесів, культура та дисципліна праці.
Ключовим об’єктом управління в цій ситуації стає людина і ідеологія.
Враховуючи те, що основними причинами травматизму є організаційні
недоліки, пов’язані з діями працівників, на перший план висувається так
звана функція управління персоналом, яка включає в себе такі категорії,
як професійна підготовка, соціально-психологічне і мотиваційне
регулювання (стимулювання), пропаганда, залучення персоналу до
розв’язання проблем з охорони праці, організаційна та корпоративна
культура тощо.
Висновки. 1. Таким чином, нещасний випадок є наслідком не тільки
наявності небезпечних і шкідливих чинників на робочих місцях, але й
неадекватних (небезпечних) дій або бездіяльності персоналу.
2. Необхідно вдосконалення управління безпекою на всіх рівнях:
удосконалення управління (рівень управління); удосконалення процесів
організації, інженерного забезпечення (рівень організації);
удосконалення технологічних процесів, підвищення безвідмовності та
безпеки технічних засобів і систем (технічна складова); підвищення
надійності людського чинника (рівень виконання, професійна та соціальна
складові).
Література:
Олдак П.Г. Политическая экономия социализма на новом рубеже // Эко. –
1988. – № 4 (66). – C. 3-12.
Романчук А.О. Загальні управління безпекою на підприємстві// Безпека
життєдіяльності. – 2006. – №4. – С. 12-14.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
