Реферат на тему:
Безпека життєдіяльності в економіці
Сучасна історія нашої планети визначається низкою катастроф
техногенного та природного походження, зростанням числа соціальних
небезпек, пов’язаних з економічними негараздами. Питання стоїть прямо і
однозначно: чи буде людина надалі жити чи ні. Концепції безпечного
стійкого розвитку людства була присвячена конференція ООН в
Ріо-де-Жанейро (1992), на якій був прийнятий документ «Порядок денний
XXI століття» та зроблено висновок про необхідність глобального
партнерства держав для досягнення стабільного соціального, економічного
та екологічного розвитку суспільства. Необхідно змінити спосіб мислення
та поведінки людей.
Серед заходів, започаткованих в галузі освіти було введення в дію
Програми підготовки студентів вищих закладів освіти з дисципліни
«Безпека життєдіяльності» (спільний наказ Міністра освіти України та
Начальника штабу – Заступника начальника цивільної оборони України від
20.06.95 р. № 182/200 «Про викладання дисциплін «Безпека
життєдіяльності» та «Цивільна оборона»). Ця програма неодноразово
піддавалась критиці, оскільки в ній було зроблено акцент, головним
чином, на питання безпеки людини у виробничих умовах і надзвичайних
ситуаціях, дублюватися розділи дисципліни «Охорона праці», водночас
надзвичайно обмежено розглянуті теоретичні аспекти безпеки
життєдіяльності, роль людського фактору в її забезпеченні тощо.
Відповідно до наказу Міністра освіти України № 420 від 2 грудня 1998 р.
«Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у
вищих закладах освіти» у 1999 році була видана Програма з дисципліни
«Безпека життєдіяльності» для вищих закладів освіти, затверджена першим
заступником Міністра освіти України від 04.12.98р. Згідно нової програми
метою вивчення дисципліни є забезпечити відповідні сучасним вимогам
знання студентів про загальні закономірності виникнення і
розвитку
— page break –небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості,
можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в
майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички для їх
запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
У відповідності з галузевим стандартом вищої освіти «Освітньо-професійна
програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 0501 –
«Економіка і підприємництво», затвердженим наказом Міністерством освіти
і науки України від 06.06.02 №330 дисципліна «Безпека життєдіяльності»
була включена до циклу гуманітарної підготовки, а дисципліни «Охорона
праці» та «Цивільна оборона» – природно-наукової та загальноекономічної
підготовки.
Але згідно наказу МОН №444 від 02.06.06 відбулась інтеграція на
модульному принципі цих дисциплін під єдиною назвою «Безпека
життєдіяльності»: модуль 1. Охорона праці; модуль 2. Безпека
життєдіяльності; модуль 3. Цивільна оборона.
X
?було б вивчення спочатку модулів безпеки життєдіяльності та цивільної
оборони, як продовження дисциплін основи безпеки життєдіяльності
допризовної підготовки юнаків та основ медицини, що вивчалися у школі, а
на основі отриманих знань – охорони праці. По-друге, частина розділів
цих модулів дублюють один одного, наприклад, розділи 1 та 5 модулів 2 та
3. По-третє, економічні аспекти розглянуті тільки відносно охорони
праці. По-четверте, не приділена достатня увага теоретичним основам
безпеки життєдіяльності: системному аналізу, оцінці та управлінню
ризиком.
Як показують соціологічні дослідження, проведені після вивчення курсу
безпеки життєдіяльності, студенти IV курсу інституту електроенергетики
та електромеханіки технічного університету та І курсу інституту
економіки економічного університету до вивчення дисципліни визначають
відповідно рівень своїх знань як високий – 0-5% та 9-10%, середній –
69-88% та 70-85%, низький – 6-19% та 5-21%). Незважаючи на те, що
більшість студентів вважають рівень викладача високим (86-100%) та
87-90%) та відповідність навчальної програми сучасним вимогам безпечної
життєдіяльності (61-86% та 70-86%),
— page break –вони визначають незначне підвищення рівня своїх знань
після вивчення дисципліни: високий – 19-33% та 14-22%; середній –
75-100% та 65-77%, хоча необхідність їх поглиблювати визначена 76-94% та
65-76% опитаних. При цьому професійну орієнтацію цих знань (необхідність
у майбутній професійній діяльності) відзначають 95-100% та 65-76%
студентів, в той час, як необхідність їх у повсякденному житті та під
час навчання – 78-94% та 52-61%.
Тож, враховуючи дані соціологічних опитувань, можна зробити наступні
висновки. Студенти IV курсу технічного університету є більш професійно
орієнтованими, визначають необхідність знань з БЖД і у повсякденному
житті, критично підходять до оцінки рівня своїх знань перед початком
вивчення курсу. Відповідно до цього модульна інтеграція дисципліни
створює певні проблеми при викладанні та вивченні студентами даної
дисципліни, більшість із яких на першому курсі не мають уяви про
завдання охорони праці на виробництві, тому вивчення БЖД з питаннями
охорони праці необхідно здійснювати не раніше III курсу. Викладання
дисципліни БЖД могло б здійснюватися у відповідності з програмою
нормативної дисципліни, де вже інтегровано враховані питання цивільної
оборони та охорони праці. Економічні аспекти безпеки життєдіяльності,
охорони праці та цивільної оборони можуть бути викладені при вивчені
розділу 5. Організація і управління безпекою життєдіяльності.
Література:
Желібо Є.П., Заверуха М.М, Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. – К.:
Каравела, 2001. -320 с.
Навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для
вищих закладів освіти. – К.: МОН, 1999. -21с.
ГСВО МОН Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста
і магістра напряму 0501 – «Економіка і підприємництво». – К.: 2002.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
