Реферат на тему:
Шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні
Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є надзвичайно
важливою проблемою. Зарубіжний досвід дає підстави вважати, що залучення
іноземного капіталу відіграє вирішальну роль у зміцненні економічного
розвитку країни лише за умов активної і організованої участі держави в
інвестиційному процесі.
В державі досі відсутня цілісна політика залучення іноземних інвестицій.
Функції державного регулювання і контролю за зовнішніми надходженнями в
Україну виконують Кабінет Міністрі України, Валютно-кредитна рада при
Кабінеті Міністрів України, Міністерство економіки, Міністерство
фінансів, Міністерство закордонних справ України, а також різноманітні
структурні органи при цих міністерствах.
Держава здійснює кредитування державних інвестиційних програм, які мають
ключове значення для розвитку економіки, її пріоритетних галузей[1].
Щоб збільшити надходження інвестицій в Україну уряд повинен і надалі
демонструвати надійність, послідовність дій, юридичну відкритість,
зменшення тиску адміністративного регулювання.
Стабільний валютний курс є запорукою стабільності цін для підприємств,
які займаються експортно-імпортними операціями.
Сприятливий інвестиційний клімат повинен забезпечувати захист інвестора
від інвестиційних ризиків (непередбачуваних фінансових втрат капіталу і
доходів)[4].
Податкова політика держави також вважається одним із вагомих напрямків
регулювання інвестиційної діяльності.
Податкова політика держави має сприяти покращенню інвестиційного клімату
в Україні через:
розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо
не пов’язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю;
запровадження механізму декларування податкових пільг суб’єктами –
платниками податків;
запровадження оподаткування нерухомості;
підвищення рівня сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.
Значний вплив на рівень інвестиційної активності має грошово-кредитна
політика держави, яка проводиться Національним банком України, і в
рамках якої можуть застосовуватися інструменти прямого державного
регулювання. У даному, випадку об’єктом регулювання виступає грошова
маса, яка у відповідних співвідношеннях з основними макроекономічними
показниками позитивно або негативно впливає на економічне зростання в
країні та на рівень інвестиційної активності[2].
???????????Переважна більшість прямих іноземних інвестицій надходить в
Україну шляхом створення спільних українсько-зарубіжних підприємств. На
самому початку їх створення очікувалося, що вони будуть функціонувати
саме у виробничій сфері. Для цього в країні була прийнята Державна
програма заохочення іноземних інвестицій, створена пільгова система
оподаткування. Українське законодавство про іноземні інвестиції
вважалось найбільш прогресивним з усіх створених у країнах СНД. Проте
спільні підприємства в Україні розвивають свою діяльність переважно у
сфері торгівлі і послуг, займаються посередницькою діяльністю,
паралельно налагоджуючи і власне виробництво. Для розвитку спільних
підприємств з прямими іноземними інвестиціями, які б займалися
виробництвом, потрібно розробити такі законодавчі акти, які б
стимулювали саме їх виробничу діяльність. А пільги слід було б надавати
саме тим підприємствам, які виготовляють продукцію, і тільки тим, які
розробляють нові технології, нові види продукції. Тому зважена і
економічно обґрунтована державна стратегія формування спільних
підприємств є необхідною умовою їх ефективного функціонування[3].
Отже, основною метою регулювання інвестиційного клімату є збільшення
обсягів валового внутрішнього продукту, зменшення безробіття, поліпшення
життєвого рівня населення.
Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залежить
передусім від політичної волі виконавчої влади і створення та
вдосконалення відповідної нормативно-правової бази. Проте перспективи на
покращення інвестиційного клімату в Україні залежать не тільки від дій
влади, але й від наполегливості потенційних інвесторів у справлянні
впливу на владу. Так чи інакше, але капітал має здатність накопичуватись
і вимагає вкладення. Рано чи пізно баланс інтересів між владою і
капіталом встановиться, і процес покращення інвестиційного клімату
набуде незворотного характеру.
Література:
1. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навчальний посібник. – Київ:
УЛЛ, 2003.
2. Мойсеєнко І.П. Інвестування. Навчальний посібник. – К: Знання. 2006
3. Музиченько А.С. Інвестиційна діяльність в Україні: Навчальний
посібник. – К: Кондор. 2005.
4. Федоренко В.Г. Інвестування: Підручник. – К: Алеута. 2006.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
