.

Теоретичні основи інноваційної діяльності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 3110
Скачать документ

Реферат на тему:

Теоретичні основи інноваційної діяльності

Інноваційна діяльність у вітчизняній практиці є порівняно новим явищем.
Те широке поняття діяльності, що використовувалося раніше, називалося
науково-технічним прогресом, застосуванням досягнень науки і техніки у
виробництві. Нині термін „інновація” став активно використовуватися в
перехідній економіці України як самостійно, так і для позначення низки
пов’язаних з ним понять: „інноваційна діяльність”, „інноваційний
процес”, „інноваційне рішення” тощо. Тому він вимагає, на наш погляд,
певного уточнення.

У науковій літературі нараховується багато видів і визначень поняття
„інновація”. В наукових дослідженнях термін «інновація» вживається із
значними розбіжностями в його трактуванні. Тому в першу чергу необхідно
уточнити його сучасний зміст. У роботі Б. Твісса інновація  – «кінцевий
результат впровадження нововведення з метою зміни об’єкту управління і
отримання економічного соціального, екологічного, науково-технічного або
іншого виду ефекту» [2].

За іншим підходом до трактування цього поняття, якого дотримується
велика кількість авторів, під інновацією розуміється процес, в ході
якого наукова ідея або технологія виготовлення доводяться до стадії
практичного використання і починають давати економічних ефект;
комплексний процес створення нового практичного засобу (нововведення)
для нової суспільної потреби або просто процес реалізації того або
іншого науково-технічного нововведення, процес формування якісного
нового стану системи.

За визначенням Й.Шумпетера, інновація – нова  науково-організаційна
комбінація виробничих чинників, мотивована підприємницьким духом: „у
внутрішній логіці нововведень – новий момент динамізації економічного
розвитку” [3].

Не дивлячись на наявність розходжень в трактуванні поняття „інновація”
головним є те, що наповнення його змісту здійснюється через процес,
тобто певну діяльність, яка забезпечує існування інновації. У теорії і
практиці така діяльність називається інноваційною діяльністю. За
існуючими визначеннями, остання являє собою взаємозалежну та узгоджену
послідовність дій, що допускає використання проміжних і кінцевих
результатів науково-дослідних і пошуково-конструкторських робіт (НДПКР)
для втілення їх у новому чи удосконаленому товарі за допомогою
технологічного процесу виготовлення продукції. У цьому контексті
інноваційна діяльність з’являється як матеріалізація науково-технічного
прогресу. Вона спрямована на практичне використання науково-технічного
результату й інтелектуального потенціалу з метою отримання нового чи
поліпшення існуючого продукту, способу його виробництва та задоволення
потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність є складовою частиною інноваційного розвитку
економіки і є важливим аспектом відтворення виробничих відносин.

Поняття „інновація” часто вживається поряд з поняттями „новизна”,
„нововведення”, однак вони не тотожні. Новизна означає винахід,
раціоналізацію, удосконалення продукту, технології, процесу, що не
обов’язково може бути впроваджене у виробництво. Нововведення означає
впроваджену у виробництво новизну. При цьому комерційний ефект не завжди
може бути досягнутий, тоді як інновація й інноваційна діяльність завжди
зумовлюють одержання комерційного ефекту. Логічно зміст  інноваційної
діяльності можна виразити у вигляді такого ланцюжка: . Через такий
логічний ланцюжок інновація” поширюється на новий продукт чи послугу,
спосіб виробництва, нововведення в організаційній, фінансовій,
науково-дослідницькій та іншій сферах.

?????????4?Вихідною сферою, де народжуються найбільш революційні
інновації і доводяться до стадії практичного впровадження у виробництво,
є наука. Від моменту зародження ідеї до її практичного застосування
наукова розробка проходить низку стадій. Процес створення та освоєння
нової технології (ПСОНТ) починається з фундаментальних досліджень (ФД),
спрямованих на одержання нових наукових знань і виявлення найбільш
істотних закономірностей, корисних для задоволення суспільнох потреб.

Мета ФД – виявляти нові зв’язки між явищами, пізнати нові закономірності
розвитку природи та суспільства безвідносно до їх конкретного
використання. ФД поділяються на теоретичні і пошукові. До теоретичних
належать дослідження, завданням яких є наукові відкриття, обґрунтування
нових понять та уявлень, створення нових теорій. До пошукового належать
дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів створення
виробів і технологій, нових, не відомих раніше, властивостей матеріалів
і їх поєднань, нових методів аналізу і синтезу.

Пріоритетне значення має розвиток фундаментальної науки, оскільки вона є
генератором ідей, відкриває шляхи в нові сфери виробництва та
споживання. Відомо, що позитивний вихід ФД у світовій науці становить
лише 5%. Зрозуміло, що в умовах ринкової економіки займатися цими
дослідженнями галузева і, тим більше, наука окремих підприємств не може
собі дозволити. ФД фінансуються, як правило, з державного бюджету на
конкурентній основі, але це не виключає залучення на їх виконання й
позабюджетних (приватних) коштів.

Наступною стадією ПСОНТ є прикладні дослідження. Вони спрямовані на
дослідження шляхів практичного застосування відкритих раніше явищ і
процесів. НДР прикладного характеру ставлять за мету вирішення технічної
проблеми, уточнення незрозумілих теоретичних питань, одержання
конкретних наукових результатів, що надалі будуть використані в
проектно-конструкторських роботах (ПКР), тобто на третій стадії розвитку
наукової розробки.

ПКР – завершальна стадія наукових досліджень, це своєрідний перехід від
лабораторних умов до експериментального виробництва. Мета ПКР –
створення (модернізація) зразків і технологій, що можуть бути передані
після відповідних випробовувань у серійне виробництво чи безпосередньо
споживачу. На цій стадії виробляється остаточна перевірка результатів
теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація,
виготовляються і випробуються зразки нової техніки. Завершальною стадією
процесу дослідження наукової розробки є освоєння виробництвом нової
технології чи виробу. Стадією освоєння виробництвом нової технології,
нового виробу закінчуються роботи, що пов’язані із сферою науки, і
починається процес виробництва. У виробництві знання матеріалізуються, а
дослідження знаходять своє логічне завершення. Ринкова економіка вимагає
пришвидшення виконання стадій ПКР і стадій освоєння промислового
виробництва.

Література:

Ванштейн г. От новых технологий к «новой экономике» //Мировая экономика
и международные отношения.-2002. -№10.-С.22-29.

Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями.-М.:
Экономика,1989. -271с.

Шумпетер Й. «Инновационность и предпринимательство: практика и
принципы». -М.: «Инфра», 1992.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020