Реферат на тему:
Фінансовий аналіз як засіб оцінки і прогнозування економічного
потенціалу підприємства
В умовах ринкової економіки підприємство здійснює свою
виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає
в змаганні підприємства за споживача їх продукції, змушує продавця
(виробника) враховувати їх інтереси і запити, і виробляти ту продукцію,
яка потрібна покупцеві. Підприємство, що програло в цій боротьбі,
звичайно, стає банкрутом. Отже, щоб не стати банкрутом, підприємство
мусить постійно стежити за ситуацією на ринку й забезпечити високу
конкурентноздатність своєї продукції.
Одним з інструментів з’ясування конкурентноздатності є аналіз
фінансового стану підприємства, або фінансовий аналіз.
Щоб вирішити на певному рівні поставлені ринковою економікою завдання
кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер, фінансовий менеджер
повинні добре володіти сучасними методиками фінансового аналізу.
Дослідженням найважливіших питань сучасного фінансового аналізу
займається багато вчених, такі як, Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С.
Барабаш, П.Л. Гордієнко, О.Ю. Большакова та ін.
В основі аналізу фінансового стану підприємства лежить дослідження його
економічного потенціалу.
Основні завдання аналізу економічного потенціалу підприємства такі:
– з’ясування забезпеченості фінансовими ресурсами та перевірка цільового
використання їх;
– пошуки резервів і можливостей найбільш економічного та раціонального
використання фінансових ресурсів;
– розробка заходів для мобілізації фінансових ресурсів і усунення причин
недоліків у роботі;
– визначити вплив факторів на фінансові показники і платоспроможність
підприємства.
Проте крім цих головних завдань є такі:
– – оцінка розрахунково-платіжної дисципліни і стану незавершених
розрахунків;
– оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості;
– оцінка забезпеченості підприємства обіговими коштами, зокрема
власними;
– оцінка взаємовідносин з банками і фінансовими органами;
– оцінка стану обіговості оборотних коштів тощо.
У фінансовому аналізі економічний потенціал досліджується за двома
аспектами: як сукупність майна, що перебуває у розпорядженні
підприємства, та як загальна вартість джерел його фінансування.
Наявні ресурси підприємство розміщує у власних активах, які
характеризують обсяг, склад і структуру його майнового потенціалу.
Фінансовий потенціал визначається обсягом, складом і структурою джерел
фінансування (пасивів) підприємства. Обґрунтованість розміщення
фінансових ресурсів в активах є одним з основних принципів забезпечення
фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.
Загальну характеристику економічного потенціалу наведено у балансі
підприємства, який дозволяє оцінити та проаналізувати як майновий, так і
фінансовий аспекти досліджуваного об’єкта у їх взаємозалежності [1, с.
158].
Економічний потенціал підприємства є складним об’єктом дослідження, отже
його аналіз передбачає класифікацію активів і пасивів за попередньо
обраними і обґрунтованими класифікаційними ознаками.
Перший рівень класифікації активів у балансі здійснюється за ознакою їх
участі в обороті. За цією ознакою активи розподілено на оборотні
(мобільні) і необоротні (іммобілізовані) з виділенням в окрему групу
витрат майбутніх періодів.
Поглиблене дослідження активів підприємства вимагає їх деталізації за
ознаками цільового використання та ліквідності.
Важливою характеристикою економічного потенціалу підприємства є оцінка
джерел утворення його фінансових ресурсів.
Метою нашої статті було дослідження фінансової стійкості ВАТ Вінницький
молочний завод із застосуванням методики фінансового аналізу.
Фінансова стійкість підприємства – це такий стан його фінансових
ресурсів, їх розподілу і використання, який забезпечує розвиток
підприємства на основі росту прибутку при збереженні платоспроможності
та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.
Фінансова стійкість є запорукою виживання та основою стабільного стану
підприємства. Фінансово-стійким є таке підприємство, яке за рахунок
власних коштів покриває кошти вкладені в активи і розраховується в строк
за своїми зобов’язаннями. Якщо ж підприємство занадто використовує
кредити, то його фінансова стійкість знижується внаслідок чого воно
втрачає фінансову незалежність і забезпеченість фінансовими ресурсами
для безперебійного торгівельно-виробничого процесу.
Аналіз стійкості фінансового стану на певну дату дозволяє відповісти на
питання: наскільки вірно підприємство управляло фінансовими ресурсами
протягом періоду, що передує цій даті.
Найвищою формою фінансової стійкості підприємства є здатність
розвиватись в умовах внутрішнього та зовнішнього середовища. Для цього
підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і у разі
потреби мати можливість отримати позикові кошти, тобто бути
кредитоспроможним.
На фінансову стійкість впливає велика кількість факторів. Їх прийнято
поділяти на внутрішні та зовнішні.
Основними внутрішніми факторами є:
– склад і структура продукції, що випускається;
– рівень витрат виробництва;
– склад і структура активів, та вірний вибір стратегії управління ними;
– величина позикових коштів у майні підприємства, тощо.
Основними зовнішніми факторами є:
– економічні умови господарювання;
– пануюча в суспільстві техніка та технологія;
– платоспроможний попит, тобто рівень доходів споживачів;
– податкова політика держави;
– кредитна політика, тощо.
Залежно від факторів, що впливають, фінансову стійкість поділяють на
наступні види:
• Внутрішня сталість – це такий загальний фінансовий стан підприємства,
при якому забезпечується стабільно високий результат його
функціонування.
?O?
1/4
O1/4
E
L• Зовнішня сталість – обумовлена стабільністю економічного середовища,
в межах якого здійснюється його діяльність.
• Загальна сталість – це такий рух грошових потоків, який забезпечує
постійне перевищення надходження коштів над їх використанням.
• Фінансова сталість – є відображенням перевищення доходів над
витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства
і шляхом ефективного їх використання сприяє процесу виробництва і
реалізації продукції.
Фінансова стійкість підприємства тісно пов’язана із перспективою його
платоспроможності. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості
підприємства на відповідну перспективу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на миті об’єктивний аналіз
величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій
основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також
відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його
статутної діяльності.
Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюють на підставі
комплексу абсолютних показників і відносних фінансових коефіцієнтів, що
розраховуються в доповнення до абсолютних.
Абсолютні показники фінансової стійкості:
– Наявність власних оборотних коштів;
Н1= Власний капітал – Необоротні активи
– Величина власних та довгострокових джерел формування запасів:
Н2 = Н1 + Забезпечення наступних витрат + Довгострокові зобов’язання
– Величина основних джерел формування запасів:
Н3 = Н2 + Короткострокові кредити банку + Поточні довгострокові
зобов’язання
– Лишок (нестача) власних оборотних коштів:
Е1=Н1-Запаси
– Лишок (нестача) власних та довгострокових джерел формування запасів
Е2 = Н2 – Запаси
– Лишок (нестача) загальних джерел формування запасів:
Е3=Н3 – Запаси
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та
позиковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості
підприємства:
• абсолютна фінансова стійкість
0(Е1
0(Е2
0(Е3
Абсолютна стійкість фінансового стану показує, що запаси і затрати
повністю покриваються власними оборотними коштами. Підприємство
практично не залежить від кредиторів. Така ситуація на практиці
зустрічається досить рідко.
• нормально стійкий фінансовий стан
0(Е1
0(Е2
0(Е3
Підприємство оптимально використовує власні та позикові кошти. Поточні
активи перевищують поточні зобов’язання.
• нестійкий фінансовий стан
0(Е10
(Е2
0(Е3
Нестійкий фінансовий стан підприємства характеризується порушенням
платоспроможності: підприємство вимушене шукати додаткові джерела
покриття запасів та затрат, спостерігається зниження дохідності
виробництва. Але у підприємства ще є можливості щодо покращення
ситуації.
• кризовий фінансовий стан
0(Е1
0(Е2
(Е3 0
Криза – це межа банкрутства: наявність простроченої дебіторської і
кредиторської заборгованості і неспроможність погасити їх в строк.
Відносні показники фінансової стійкості: коефіцієнт автономії
(незалежності від позикового капіталу) характеризує частку власних
коштів в загальній вартості майна; коефіцієнт фінансування показує, яка
частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів;
коефіцієнт фінансової сталості показує, яка частина поточних зобов’язань
може бути погашена власним капіталом підприємства; коефіцієнт фінансової
незалежності показує питому вагу власних коштів у загальній сумі
заборгованості; коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів
показує скільки позикових коштів отримало підприємство на 1 грн. власних
коштів; коефіцієнт маневреності показує, яка доля власних коштів
підприємства знаходиться у мобільній формі; коефіцієнт фінансової
залежності показує ступінь фінансової залежності від зовнішніх джерел
фінансування; коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує долю
зобов’язань підприємства у загальній вартості ресурсів; коефіцієнт
концентрації поточних зобов’язань показує долю поточних зобов’язань у
загальній вартості ресурсів; коефіцієнт концентрації кредиторської
заборгованості показує долю кредиторської заборгованості у загальній
сумі зобов’язань; коефіцієнт мобільності оборотних активів показує долю
оборотних коштів в майні підприємства.
Фінансова стійкість є запорукою виживання та основою стабільного стану
підприємства. Фінансово-стійким є таке підприємство, яке за рахунок
власних коштів покриває кошти вкладені в активи і розраховується в строк
за своїми зобов’язаннями. Аналіз стійкості фінансового стану на певну
дату дозволяє відповісти на питання: наскільки вірно підприємство
управляло фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті.
Дані розрахунків проведеного нами дослідження свідчать, що фінансовий
стан підприємства на кінець року покращився. Так, коефіцієнт економічної
незалежності збільшився в порівнянні з початком року на 0,03, тобто на
кінець року підприємство 85% майна покривало за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт фінансування має також тенденцію до збільшення. Якщо на
початок року на 1 гривню позикових коштів підприємство використовувало
4,79 грн. власних, то на кінець року значення цього коефіцієнту
збільшилось на 1,63 грн.
Фінансова стійкість підприємства тісно пов’язана із перспективою його
економічного потенціалу. Її аналіз дає змогу визначити фінансові
можливості підприємства на відповідну перспективу, забезпечити ефективну
діяльність підприємства в умовах ринкової економіки.
Література:
Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С.
Барабаш та ін., – К.: Київ. нац. торг. – екон. ун-т: 2002, – 301 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
