Реферат на тему:
Управління фінансуванням основних засобів
Основні засоби, які були сформовані на початковому етапі діяльності
підприємства, вимагають постійного управління ними. Фінансування їхнього
оновлення є важливою ланкою процесу управління, і воно зводиться до
трьох варіантів. Перший з них ґрунтується на тому, що весь обсяг
оновлення цих активів фінансується за рахунок власного капіталу. Другий
з них заснований на змішаному фінансуванні оновлення основних засобів за
рахунок власного й довгострокового позикового капіталу. Третій варіант
передбачає оновлення їх винятково за рахунок фінансового кредиту
(наприклад, за рахунок фінансового лізингу).
Вибір відповідного варіанта фінансування оновлення основних засобів по
підприємству в цілому здійснюється з врахуванням таких основних
факторів:
• достатності власних фінансових ресурсів для забезпечення економічного
розвитку підприємства у майбутньому періоді;
• вартості довгострокового фінансового кредиту порівняно з рівнем
прибутку, що генерується тими основними засобами, які оновлюються;
• досягнутого співвідношення використання власного й позикового
капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
• доступності довгострокового фінансового кредиту для підприємства.
У процесі фінансування оновлення основних засобів одним з найбільш
складних завдань є вибір альтернативного варіанта – придбання цих
активів у власність або їх оренда. У сучасних умовах орендні (лізингові)
операції можуть здійснюватися підприємством у формі оперативної
фінансової, зворотної й інших форм лізингу (оренди) необоротних активів.
Вирішуючи дилему оренди (лізингу) або придбання у власність окремих
видів матеріальних і нематеріальних цінностей, що входять до складу
оновлюваних основних засобів підприємства, варто виходити з переваг і
недоліків орендних операцій. Розглянемо найважливіші фінансові аспекти
здійснення цих операцій.
Основними перевагами оренди (лізингу) є:
а) збільшення ринкової вартості підприємства за рахунок одержання
додаткового прибутку без придбання основних засобів у власність;
б) збільшення обсягу й диверсифікація господарської діяльності
підприємства без істотного розширення обсягу фінансування його
необоротних активів;
в) істотна економія фінансових ресурсів на початковому етапі
використання орендованих основних засобів;
г) зниження ризику втрати фінансової стійкості, оскільки оперативний
лізинг (оренда) не веде до зростання фінансових зобов’язань (пасивів), а
являє собою так зване позабалансове фінансування основних засобів;
д) зниження потреби в активах підприємства у розрахунку на одиницю
виробленої (реалізованої) продукції, оскільки орендовані види основних
засобів перебувають на балансі орендодавця; в умовах оподатковування
майна це дозволяє зменшити розмір податкових платежів;
е) зниження бази оподаткування прибутку підприємства; відповідно до
діючого законодавства орендна плата включається до складу собівартості
продукції (витрат), що знижує обсяг балансового прибутку підприємства, в
умовах високого рівня оподаткування прибутку це дозволяє одержати
істотний ефект;
0
2
2
?????????A?му будівництві при самостійному формуванні основних засобів
(проектно-конструкторських робіт, фінансування наукових розробок,
будівельно-монтажних робіт, освоєння нового виробництва тощо);
з) зниження фінансових ризиків, пов’язаних з моральним старінням і
необхідністю прискореного оновлення основних засобів (при оперативному
лізингу);
і) більш проста процедура одержання й оформлення порівняно з одержанням
і оформленням довгострокового кредиту.
Основними недоліками оренди (лізингу) є:
а) подорожчання собівартості продукції у зв’язку з тим, що розмір
орендної плати зазвичай є набагато вищим за розмір амортизаційних
відрахувань; це може послабити позиції підприємства в ціновій
конкуренції або знизити рівень рентабельності його господарської
діяльності;
б) здійснення прискореної амортизації (при фінансовому лізингу) може
бути зроблено лише за згодою орендодавця, що обмежує можливості
підприємства у формуванні власних ресурсів за рахунок проведення
необхідної амортизаційної політики;
в) неможливість істотної модернізації використовуваного майна без згоди
орендодавця, що обмежує швидкість його оновлення й поліпшення з метою
підвищення рентабельності використання;
г) більш висока вартість в окремих випадках обслуговування лізингових
платежів порівняно з обслуговуванням довгострокового банківського
кредиту (при використанні фінансового або поворотного лізингу);
д) недоодержання доходу у формі ліквідаційної вартості основних засобів
при оперативному лізингу, якщо строк оренди збігається зі строком повної
їх амортизації;
е) ризик не продовження оренди при оперативному лізингу в період високої
господарської кон’юнктури, коли орендовані види основних засобів
використовуються найбільш ефективно (це зв’язано з терміновим характером
орендних відносин при цій формі).
Критерієм прийняття управлінських рішень про придбання або оренду
окремих видів основних засобів, поряд з оцінкою вищевикладених переваг і
недоліків лізингу і їх значимістю для даного підприємства, є порівняння
сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення
майна.
Ефективність грошових потоків порівнюється за теперішньою вартістю по
таких основних варіантах рішень:
1) придбання активів у власність за рахунок власних фінансових ресурсів;
2) придбання активів у власність за рахунок довгострокового банківського
кредиту;
3) оренда (лізинг) активів, що підлягають оновленню.
Результати розробленої політики управління основними засобами одержують
своє відображення у зведеному плановому документі – балансі потреби у
відновленні й фінансуванні необоротних активів.
Література:
Василенко Л.П., к.е.н., доцент; Гут Л.В., к.е.н., доцент. Фінанси
підприємства: навчальний посібник. Ч.2. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2005. –
240с.
Лазаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств:
Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. – К.: Знання-Прес,
2006, – 291 с.
Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Фінанси підприємств:
Підручник. Кер. кол. авт. і наук. ред. Проф.. А.М. Поддєрьогін. – 5-те
вид., перероб. та допов. – К. : КНТЕУ, 2006. – 546с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter