Реферат на тему:
Особливості підготовки і проведення письмового контролю знань студентів
немовних спеціальностей з іноземної мови
Під категорію письмового контролю підпадають контрольні роботи, що
мають вигляд різноманітних тестових завдань (з варіантами відповідей, на
доповнення однією з наведених нижче відповідей, на знаходження
відповідності однієї частини завдання іншій і тому подібне), письмові
переклади та твори на завдану тему. Спільною у письмовому контролі є
форма виконання: студент виконує завдання письмово незалежно від того,
чи робить позначки на бланку відповідей чи пише повністю на чистому
аркуші.
Письмовий контроль з іноземної мови студентів технічних спеціальностей
передбачає перевірку мовленнєвої компетенції студентів, які, отримуючи
диплом бакалавра, мають досягти мінімально прийнятого стандарту
володіння іноземною мовою для бакалавра немовних (наприклад, аграрних)
вищих навчальних закладів – В2 (незалежного користувача) [1]. Але, слід
зазначити, що досягнення студентами цього рівня досить непросте завдання
як для майбутніх інженерів, так і для викладачів іноземної мови: групи
нефілологічних напрямків не діляться за рівнем володіння іноземної мови,
тому викладач має працювати у групі, де, наприклад, один студент має
оцінку «відмінно», двоє «добре», а десять «задовільно». Тому викладач
має «поступитися»: або умовно розділити групу і давати студентам два
комплекти різної складності (наприклад, один з рівнем складності, що
забезпечить роботою студентів з рівнем «добре», а інший – з розвиваючими
вправами для «слабких» студентів) або викладати згідно з програмою і
неминуче втратити інтерес частини студентів: «сильні» нудьгуватимуть,
слабкі не встигатимуть і не намагатимуться підняти рівень знань і
підготовки. Кожен викладач вирішує цю проблему відповідно до складу
групи, активності студентів на занятті, власної готовності складати на
кожне заняття декілька варіантів подачі і контролю матеріалу. Тож усний
контроль дуже спрощує процес оцінювання: у процесі мовлення або усного
виконання вправ одразу перевіряються мовленнєві навички, мовна
компетенція, домашня підготовка студента, оцінюється вивчений лексичний
та граматичний матеріал. Цей вид контролю незамінний для поточної
перевірки невеликої теми – у вигляді бесіди, розповіді, спілкування за
темою, виконання післятекстових вправ до тексту (на розуміння тексту,
переклад, безперекладне читання). Усний контроль матеріалу великої теми
або цілого семестру потребує багато часу і за перебігом опитування може
набути вигляду екзамену. У випадку ж коли слід перевірити знання цілої
групи з 20 і більше студентів, викладач використовує письмову форму
контролю.
Письмовий контроль з іноземної мови може складатися з різних вправ на
перевірку різних аспектів: лексики, граматики, орфографії, синтаксису.
Для кожного з цих аспектів існує комплекс вправ, що дозволяє викладачу
створити контрольну з диференційованим рівнем складності. Наприклад, для
отримання оцінки «задовільно» студенту достатньо перекласти не менше 60%
тексту певного обсягу з незначною кількістю грубих помилок і виконати
одну вправу з контрольної на перевірку рецептивних умінь (наприклад,
знайти відповідність / невідповідність змісту тексту запропонованих
речень). Для відмінника пропонується виконати літературний переклад того
ж уривку і виконати три вправи, дві з яких спрямовані на перевірку
продуктивного навику – письма (змалюйте.., висловіть своє ставлення…,
продовжте речення..,).
Особливу увагу викладач приділяє підготовці контрольних завдань для
студентів другого етапу навчання, коли слід перевірити знання фахової
лексики, граматичних конструкцій, притаманних письмовому технічному
тексту, фахових скорочень [2], багато з яких є словами іншомовного
походження (наприклад, з латинської, англійської, французької мов). Так,
студенти спеціальностей, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, які
вивчають німецьку мову стикаються з необхідністю набуття хоча б базових
знань з англійської. Але на етапі вивчення професійної іноземної мови це
стає великою перешкодою. Тому під час підготовки студентів викладач має
звертати особливу увагу на відмінність курсу іноземної мови першого
етапу навчання від другого і наголошувати важливість знань особливостей
фахових текстів, фахового мовлення під час підготовки до контролю. Сам
контроль з професійної іноземної мови має бути наближеним до реальних
умов: і продуктивні і репродуктивні навички мають перевірятися за
допомогою автентичних матеріалів. Вправи мають розкривати здатність
студента швидко перекладати фахові терміни, розшифровувати скорочення,
знаходити відповідність термінів мови, що вивчається, міжнародним
термінам, виявляти і перекладати конструкції фахового тексту з
трансформацією у синтаксичні моделі рідної мови.
???????????ативне ставлення студентів до письмового контролю: написане
неможливо виправити одразу ж після продукування (як у процесі усного
мовлення, коли викладач вислуховує відповідь) і дуже складно після
виставлення оцінки (бо найчастіше письмовий контроль проводиться
наприкінці семестру, коли студентам не вистачає часу навіть готуватися
до контрольних, не те щоб переписувати складені на оцінку, що їх не
задовольняє).
Студенти взагалі, а особливо студенти технічних спеціальностей,
ставляться до будь-якого письмового контролю знань упереджено: більшість
студентів має негативний досвід письмового оцінювання – навіть для
впевненого, підготовленого відмінника контрольна робота будь-якого виду
є стресовою ситуацією, що впливає на зосередженість та увагу. Через це
під час аналізу перевіреної роботи студенти знаходять багато помилок,
яких могли б уникнути, якби виконували це ж завдання як домашню вправу.
Як можна покращити результати студентів? Є декілька припустимих
варіантів:
1. Психологічний – не наголошувати на важливості даного контрольного
завдання для загальної оцінки, бо загальновідомо, що психологічний тиск
з боку викладачів є одним з найважливіших чинників нелюбові до предмета.
Але у такому випадку студенти не готуватимуться до перевірки, і оцінка
виявить лише залишкові знання (тобто те, що вони знали найкраще) і
знання матеріалу, який вивчили недавно. Тобто щодо семестрової
контрольної ситуація з оцінюванням студентів тільки погіршиться.
2. Методичний – потребує певних навиків з боку викладача: викладач
свідомо включає до контрольної роботи лише такі види завдань, алгоритм
яких вже відомий студентам: студентові залишається лише виконати певну
послідовність дій з новими змінними (у випадку іноземної мови прикладом
такого завдання може стати додавання граматичної конструкції у речення з
пропусками). Проблемою у такому випадку може стати різноманітність тем
та неоднорідність матеріалу, знання якого не можна перевірити за
допомогою однакових вправ, що, зрозуміло, створює складність для
викладача при створенні контрольних завдань. До того ж викладачеві
доведеться витратити багато часу на занятті на те, щоб натренувати
студентів на виконання подібних завдань, наприклад, лексичних та
граматичних.
3. Попередньої підготовки – коли, наприклад узагальнений варіант 1
контрольного завдання виконується або хоча б опрацьовується зі
студентами за певний час до контролю, на якому студенти виконуватимуть
варіанти 2, 3 і 4. це дає студентам можливість самостійно оцінити
складність контрольних завдань, поставити викладачеві питання як щодо
процесу виконання (наприклад, яка кількість часу виділяється на 1
запитання, або як оформити роботу), так і щодо матеріалу, який з
будь-яких причин не був засвоєний на достатньому рівні. Такий метод дає
студентам і перевагу у часі: вони мають, наприклад, тиждень для
самостійної підготовки. Але у викладача виникає зворотна ситуація: треба
виділити не тільки варіант №1 для опрацювання у групі (що іноді досить
складно, враховуючи, що для великих груп зазвичай готують велику
кількість варіантів завдань), а й час на занятті, який дуже часто суворо
розрахований та не припускає відхилень від графіку вивчення нового
матеріалу.
4. Творчий – коли змінюється сам принцип контролю: звичайна контрольна
замінюється, наприклад, творчим завданням. Замість обмеженого у часі
письмового виконання завдань студенти завчасно отримують творчу задачу,
яку мають виконати і презентувати, наприкінці вивчення теми або
семестру. Позитивним моментом є час на підготовку, можливість виконання
завдання під керівництвом викладача, коли студента мотивують і
спрямовують, і, звичайно, відмінність від стандартів, творчий підхід,
ініціатива і співпраця. Але усе це за умови достатнього рівня підготовки
студентів, які здатні створити якісний продукт на основі наявних знань,
і, відповідно, впевненості студентів у своїх знаннях, бо творча робота
оцінюватиметься за такою ж шкалою як і звичайна контрольна.
Звичайно, жоден з цих методів не може втілюватися у чистому вигляді як
панацея. І у залежності від набору наявних чинників викладач має
комбінувати їх для створення комфортних умов праці як для себе, для
упорядника письмових контрольних завдань, який при складані контролю
навіть за одну тему має враховувати декілька аспектів (на прикладі
іноземної мови – лексика, граматика, синтаксис, орфографія), так і для
студента, який здатен розвинутися як впевнена у собі особистість за час
навчання у вищому навчальному закладі і має право на справедливі умови
оцінювання у рамках шкали, передбаченої навчальною програмою.
Література:
Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих
навчальних закладів України. – К.: Ленвіт, 2006-90с.
Фоломкина С.К. Тестирование в обучении иностранному языку//Иностр. яз. в
школе. – 1986. – №2. – С.16-20.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
