UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр. (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1267
Скачало203
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Взаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією

при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр.

 

Питання взаємодії центральних та місцевих органів надзвичайно актуальна

проблема на сьогоднішньому етапі розвитку нашої держави і від

ефективності її вирішення значною мірою визначатиметься поступ України.

Доцільно було б вивчити історичний досвід вирішення цієї проблеми в

Російській імперії. Потрібно відмітити , що становлення та взаємодію

органів місцевого самоврядування ( особливо після 1892 р.) вивчали

російські та українські дослідники. Але це питання на краєзнавчому рівні

майже не захоплене. Тому ми у своїй статті детально проаналізуємо процес

взаємодії самоврядних інституцій м. Єлисаветграда з виконавчою владою за

Олександра ІІІ та Миколи ІІ.

 

На рубежі ХІХ та ХХ ст.ст. центральні органи на місцях  представляла

ціла мережа губернських установ: губернатор та його канцелярія;

губернське правління; статистичний комітет ; цензурний комітет;

губернська з селянських справ присутність; губернська з міських справ

присутність; губернська з земських та міських справ присутність;

губернська з військових справ присутність та інші  [6, 88].

 

Безпосередній зв'язок між губернатором та міським самоврядуванням

забезпечувала з земських та міських справ присутність. Членами цієї

інституції були: віце-губернатор, керуючий казенною палатою, прокурор

окружного суду, представник губернської земської управи, міський голова,

члени міської думи [1, 10]. Така структура, на нашу думку, була

опимальною й ефективною, враховуючи заборону спільних земських та

міських з'їздів. Саме губернська адміністрація була першою ланкою

арбітражу між земством та міськими самоврядними органами. Такий стан

речей був закріплений законодавчо , тому коли Єлисаветградська повітова

земська управа звернулася з скаргою на міську управу Єлисаветграда в

Сенат, то вона не була прийнята у зв'язку з тим, що спочатку її мав

розглянути губернатор [2,15]. Але одним із головних завдань губернської

адміністрації був нагляд за законністю дій самоврядних інституцій.

Згідно з міським положенням 1892 року міська дума могла збиратися від 12

до 24 раз на рік, причому попередньо мали  узгоджувати  питання з 

губернатором  і  ознайомлювати його з прийнятими рішеннями[5, 12, 16,

25, 30, 31, 32, 36, 41 ,47, 56, 61, 62 ]. Як свідчать документи,

губернатора завжди попередньо ознайомлювали з  проблемами, котрі мали

обговорювати, за винятком 27 листопада 1907 р., коли питання йому були

представленні після засідання. З цього приводу  в листі  губернської із

земських та міських справ присутності було вказано, що на майбутнє

необхідно дотримуватися закону [3, 97]. Процедура попереднього

ознайомлення звичайно носила характер цензурний, але це дозволяло також

представнику губернських органів вносити свої пропозиції на розгляд

думи.  Проблеми з надсиланням журналів  засідань думи до Херсона на

затвердження не виникало [3, 9, 12, 16, 19, 23, 31]. Окрім звичайних

зібрань думи, могли бути й надзвичайні, котрі були пов'язані з

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ