UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГерцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877 рр.) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2875
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Герцеговинсько-боснійське повстання – початок Східної кризи (1875-1877

рр.)

 

Перша світова війна (1914-1918 рр.) – закономірний наслідок загострення

суперечностей між європейськими державами; вона була одночасно і проявом

внутрішньої кризи, міжнаціональних та соціальних проблем у суспільстві.

Є чимало підстав вважати 1914 р. початком ХХ ст. [1;4]. Багато

особливостей ХХ ст. беруть свій початок в тридцятилітті, що передувало

Першій світовій війні. Глобалізація, урбанізація, колонізація,

монополізація та міжнародний протекціонізм – ось неповний перелік

процесів ХІХ ст., що викликали глобальну кризу. Період з 1875 по 1914

рр. можна назвати «Епохою імперії» не лише через розвиток імперіалізму

[2;83]. В тогочасній Європі титул імператора носили правителі Німеччини,

Австрії, Росії, Туреччини і Великобританії. Великоімперські амбіції

загострювали суперечності між європейськими країнами, провокували кризи,

військові сутички. Східна криза (повстання в Боснії і Герцеговині,

болгарське квітневе повстання 1876 р., російсько-турецька війна

1877-1878 рр.) – один із проявів «конфлікту інтересів» між ними. Вона,

по своїй суті, була міжетнічною, етно-регіональною і

південнослов’янською, політико-регіональною і балканською, європейською

і глобальною [3;253]. В Санкт-Петербурзі Балкани традиційно і

обґрунтовано розглядали як регіон, пов'язаний з інтересами безпеки

Російської імперії. Спочатку її метою був вихід до Чорного моря, потім –

отримання контролю над Босфором, Дарданеллами [4]. Захоплення проток

збільшувало військовий, економічний потенціал Російської імперії.

 

Що ж до Австро-Угорщини, то її зовнішньополітичне відомство ще в

середині ХІХ ст. визначило Балкани єдиним можливим об’єктом своєї

експансії [5;89-90], [6;18]. Позиція Бісмарка сприяла цьому. За понесені

втрати в австро-німецькій війні 1866 р. він обіцяв Австро-Угорській

імперії можливі компенсації на Балканському півострові [7;175].

Прихильники анексії енергійно заохочували антитурецький рух в Боснії і

Герцеговині. Весною 1875 р. вони організували поїздку Франца-Йосифа в

Далмацію. Під час цієї поїздки імператор приймав представників

герцеговинського католицького духовенства, які вітали його як захисника

християн від мусульманського гніту [8]. Ця поїздка разом з попередньою

хорватсько-католицькою агітацією в деякій мірі сприяла тому, що

герцеговинці відважилися на повстання. Зростання національно-визвольного

руху народів Балканського півострова проти османського іга, зокрема

боснійське та герцеговинське повстання 1875 р., дало можливість

Російській та Австро-Угорській імперіям реалізувати свої амбіції на

практиці.

 

З усіх європейських імперій Оттоманська імперія була в розглядувальний

період у зеніті своєї могутності. Під час Східної кампанії Османська

імперія зробила позику у Великобританії в 7 млн. фунтів-стерлінгів, в

1858, 1861, 1866 рр. довелося зробити нові [9;154-155]. Крім цього уряд

країни випустив значну кількість паперових грошей, курс яких швидко

впав, що викликало торгівельну кризу 1861 р. На початку 70-х рр. в руках

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ