UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр. (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1249
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Взаємодія органів місцевого самоврядування з губернською адміністрацією

при вирішенні проблем Єлисаветграда у 1870-1900-х рр.

 

Питання взаємодії центральних та місцевих органів надзвичайно актуальна

проблема на сьогоднішньому етапі розвитку нашої держави і від

ефективності її вирішення значною мірою визначатиметься поступ України.

Доцільно було б вивчити історичний досвід вирішення цієї проблеми в

Російській імперії. Потрібно відмітити , що становлення та взаємодію

органів місцевого самоврядування ( особливо після 1892 р.) вивчали

російські та українські дослідники. Але це питання на краєзнавчому рівні

майже не захоплене.

 

На рубежі ХІХ та ХХ ст.ст. центральні органи на місцях  представляла

ціла мережа губернських установ: губернатор та його канцелярія;

губернське правління; статистичний комітет ; цензурний комітет;

губернська з селянських справ присутність; губернська з міських справ

присутність; губернська з земських та міських справ присутність;

губернська з військових справ присутність та інші  [6, 88].

 

Безпосередній зв'язок між губернатором та міським самоврядуванням

забезпечувала з земських та міських справ присутність. Членами цієї

інституції були: віце-губернатор, керуючий казенною палатою, прокурор

окружного суду, представник губернської земської управи, міський голова,

члени міської думи [1, 10]. Така структура, на нашу думку, була

опимальною й ефективною, враховуючи заборону спільних земських та

міських з'їздів. Саме губернська адміністрація була першою ланкою

арбітражу між земством та міськими самоврядними органами. Такий стан

речей був закріплений законодавчо , тому коли Єлисаветградська повітова

земська управа звернулася з скаргою на міську управу Єлисаветграда в

Сенат, то вона не була прийнята у зв'язку з тим, що спочатку її мав

розглянути губернатор [2,15]. Але одним із головних завдань губернської

адміністрації був нагляд за законністю дій самоврядних інституцій.

Згідно з міським положенням 1892 року міська дума могла збиратися від 12

до 24 раз на рік, причому попередньо мали  узгоджувати  питання з 

губернатором  і ознайомлювати його з прийнятими рішеннями[5, 12, 16, 25,

30, 31, 32, 36, 41, 47, 56, 61, 62 ]. Як свідчать документи, губернатора

завжди попередньо ознайомлювали з проблемами, котрі мали обговорювати,

за винятком 27 листопада 1907 р., коли питання йому були представленні

після засідання. З цього приводу  в листі  губернської із земських та

міських справ присутності було вказано, що на майбутнє необхідно

дотримуватися закону [3, 97]. Процедура попереднього ознайомлення

звичайно носила характер цензурний, але це дозволяло також представнику

губернських органів вносити свої пропозиції на розгляд думи.  Проблеми з

надсиланням журналів  засідань думи до Херсона на затвердження не

виникало [3, 9, 12, 16, 19, 23, 31]. Окрім звичайних зібрань думи, могли

бути й надзвичайні, котрі були пов'язані з необхідністю перегляду

бюджету, початком війни [ 3, 54,79]. На прохання з подібних приводів

губернатор завжди відповідав позитивно [ 3, 79].

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ