UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСхідногалицьке село міжвоєнної доби:стратегія виживання українців в умовах поневолення (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1219
Скачало130
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Східногалицьке село міжвоєнної доби:стратегія виживання українців в

умовах поневолення

 

Широкий доступ до архівних документів відкрив можливості для

відтворення об’єктивної картини історії українського селянства.

Всебічний аналіз матеріалів дозволяє зрозуміти складність політичної

ситуації, в якій українська спільнота зберегла свою ідентичність і

протидіяла асиміляційним тенденціям чужинців. На особливу увагу

заслуговують наукові дослідження М.Кугутяка [1], О.Красівського [2],

C.Качараби [3], В.Марчука [4], О.Рубльова [5] та багатьох інших учених.

 

Український етнос пережив героїчні й водночас драматичні часи, зберігся

як народ і сформувався як політична нація завдяки своїй високій

духовності, працьовитості, соціальній солідарності. Становлення модерної

української нації, враховуючи суттєве значення в цьому процесі

виникнення власної високої культури, в першу чергу унормованої мови,

зазвичай пов’язують із творчістю І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка

і особливо Т.Шевченка. Культурний вибух українців не оминув і Галичини.

Галицькі будителі М.Шашкевич, Я.Головацький і І.Вагилевич взялися за

відродження “русинської” літератури.

 

Життя українців споконвіку пов’язане з працею на землі, сільським

побутом, традиційними заняттями й ремеслами. Саме з таких позицій

трактували український аграрний соціум ті, хто його вивчав. Діалектичний

характер мала генеза національної ідеї: від несприйняття

українців-галичан тогочасною європейською думкою до явного захоплення та

перетворення у складову частину національного суспільно-політичного

поступу.

 

Українське село Галичини жило споконвіку своїми турботами відповідно до

народних звичаїв і вимог часу. Ці звичаї регламентували правила

поведінки щодо громадського та сімейного життя. Ведення традиційного

одноосібного селянського господарства сприяло формуванню

індивідуалістичної психології. Разом із тим у сільському житті багато

робіт виконувалося громадою – толокою. Так, толокою споруджували церкви

й народні доми, впорядковували дороги й збирали урожай, косили поле

старим людям чи одиноким жінкам. Спільно ходили до церкви, вечори

проводили на вечорницях і лише зрідка зверталися до влади. Незважаючи на

те, що польський уряд офіційно підпорядкував собі сільське

самоуправління, в багатьох випадках простежувався дуалізм влади, тобто

традиційно схід села залишався найавторитетнішою інстанцією. Відчуття

громадської підтримки єднало в розумінні спільної нелегкої долі

українського селянина.

 

Галичани відчували себе частиною сільської громади й у взаємній

підтримці почувалися сильнішими. Польська влада не домоглася свого – не

зруйнувала довіру між селянами, що породжувало, при певних обставинах,

можливість організованого опору їй. Релігійна ситуація в

східногалицькому селі ускладнювалася строкатістю, насильницьким

окатоличенням і репресіями польських властей щодо місцевого українського

населення. Однак протистояння полонізації й асиміляції

викристалізовувало духовність, яка опановувала й згуртовувала сотні

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ