UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнографічна діяльність Пантелеймона Куліша (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1746
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етнографічна діяльність Пантелеймона Куліша

 

Пантелеймон Куліш - видатна постать української історії. Саме тому

вивчення його життя і діяльності завжди залишається досить актуальним.

Важливою і цікавою у творчій спадщині вченого є його

науково-етнографічна робота.

 

П. Куліш розпочав науково-етнографічну практику в 1843 р., перебуваючи у

відряджені як співробітник тимчасової комісії для збирання свідчень про

предмети старовини в деяких повітах Київської губернії. Внаслідок чого

розгорнув широку етнографічну програму. На основі перших зібраних

етнографічних матеріалів розпочав літературну діяльність. Так, він

розробив серію „малороссийских рассказов", що були надруковані в

„Киевлянине" 1840 і 1841 рр. - „О том, что случилось с козаком Бурдюгом

на Зеленой неделе", „О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов

став", „Огненный змей", а також праця „Циган" („Ластівка", 1841), яку

він написав з оповідання своєї матері [2, 1557]. У 1843 р. вийшов у світ

його історичний роман „Михайло Чернышенко, или Малороссия восемдесят лет

назад". Це романтичний твір, історичні події відтворені крізь призму

народно-поетичного уявлення минулого, зокрема вираженого в піснях.

 

П. Куліш здійснював етнографічні розвідки в Правобережній Україні, метою

яких було „вивчити Малоросійські характери в самому гнізді

Малоросійської народності, зібрати пісні, повір‘я і перекази про минуле

в містах, найбільше відомих в історії" [1, 236]. До своїх етнографічних

студій серед простого населення П. Куліш виявляв особливе захоплення та

енергію. Особливу увагу він виявляв до кобзарів, постать яких в той час,

як зазначає К. Грушевська, „стає немов поетичним символом

національності, національної культури й традиції" [4, ХVІІ]. Також його

цікавили лірники, люди похилого віку, сліпі й старці, які, на його

думку, найкраще знали українську старовину.

 

Під час етнографічних подорожей П. Куліш познайомився із польським

письменником української школи М. Грабовським, до якого завітав у маєток

в с. Олександрівка на Чигиринщині. Михайло Антонович сприяв

етнографічним студіям молодого ученого. У домі польського письменника П.

Куліш написав народну епопею „Україна" (1843), на кшталт Гомерової

„Іліади", про героїчні подвиги гетьманів та козаків. Ця ідея виникла у

нього під впливом М. Грабовського, який найвище ставив Гомера, як

збирача народної поезії, любив його, вивчав і не раз аналізував разом із

Кулішем. Поема складається із дванадцяти дум: п‘ять дум були народними,

сім - твори самого автора, написані українською мовою на етнографічній

основі. У його масштабній етнографічній програмі 1840-х рр. брав участь

український письменник І. Нечуй-Левицький. Його батько Семен Левицький

збирав і записував для П. Куліша етнографічні матеріали і „малий Івась"

переписував їх, щоб відсилати поштою до П. Куліша. Про що останній писав

у споминах: „...Оцей-же той синок, набравшись у народу смаку словесного,

об‘явивсь тепер славним Нечуєм" [3, 278].

 

?Етнографічна діяльність П. Куліша була плідною. Його колекція народної

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ