.

Види завдань при комп\’ютерному тестуванні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2038
Скачать документ

Реферат на тему:

Види завдань при комп’ютерному тестуванні

Для контролю знань використовуються як традиційні, так і сучасні методи
контролю. Серед останніх чи не найширше розповсюдження знаходять методи
контролю знань шляхом тестування. Тестовий контроль, який останнім часом
приваблює все більшу увагу педагогів у різних сферах – це універсальна
форма контролю знань, застосовна як у середній школі, так і у вищій.

Перевагу тестового контролю складає те, що він є науково-обґрунтованим
методом емпіричного дослідження. На відміну від звичайних задач тестові
завдання мають чітку однозначну відповідь і оцінюються стандартно на
основі цінника. У найпростішому випадку оцінкою студента є сума балів за
правильно виконані завдання. Тестові завдання повинні бути стислими,
чіткими і коректними, що не припускають двозначності. Самий же тест
являє собою систему завдань зростаючої складності. Тестовий контроль
може застосовуватися як засіб усіх видів контролю (базового
(початкового), поточного (тематичного), рубіжного (залікового),
підсумкового (екзаменаційного) та самоконтролю).

Тестовий контроль має ще одну перевагу. Без особливих витрат часу він
дозволяє опитати всіх студентів за всіма розділами навчального курсу.
Сума оцінок може скласти рейтинг знань, що, на розсуд викладача, може
бути основою звільнення студента від здавання частини, а в окремих
випадках і всього курсу. Тести приваблюють студентів своєю незвичайністю
в порівнянні з традиційними формами контролю, спонукають до
систематичних занять з предмету, створюють додаткову мотивацію навчання.

Впровадження модульно-рейтингової системи в навчальний процес вищих
закладів освіти та акцент на самостійній роботі студентів вимагає
застосування тестового контролю для оцінки знань, що забезпечує високу
технологічність проведення контролю та об’єктивність його результатів.

На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та рівні
впровадження їх в життя суспільства, зокрема в освітню галузь,
дослідники часто звертаються до теми автоматизованого контролю знань,
який має забезпечити ефективність організації тестового контролю шляхом
автоматизації процесу проведення контролю та обробки результатів
тестування.

В двох моделях програмованого навчання: лінійній Б.Ф. Скіннера і
розгалуженій Н. Краудера – для оцінки якості засвоєння учбового
матеріалу рекомендувалися різні форми відповідей. Скіннер користувався
відповіддю, що конструюється, а Краудер – вибірковою (multiple choice).
В першому випадку учень повинен доповнити текст завдання недостаючим
словом або словами, в другому – вибрати правильну відповідь з ряду
запропонованих. В пропонованому наборі відповідей одна – вірна, а інші –
помилкові. По можливості в число невірних відповідей включаються типові
помилки тих, хто навчається, відомі з практики навчання. Саме вибірковий
тип відповіді на сьогоднішній день найбільш часто використовують при
автоматизованому контролі, оскільки його легше реалізувати в порівнянні
з іншими типами.

На користь вибіркових відповідей зазвичай наводяться такі аргументи: а)
в практичному житті найчастіше зустрічаються ситуації, де вирішальне
значення має вибір відповідної альтернативи; б) оскільки студентові
потрібно навести явну відповідь в звичній для нього формі, не має
суттєвого значення, сформулює він її сам чи вибере готову з наведеного
списку; в) необхідність вибору відповіді з декількох можливих варіантів
допомагає студенту краще розібратися в матеріалі, що вивчається; г)
програму з вибірковими відповідями легше реалізувати; д) вибіркові
відповіді дозволяють набагато простіше побудувати адаптивне навчання; і
так далі [1, 127].

З іншого боку, критики універсальності вибіркової форми, наприклад,
В.П. Беспалько, стверджують, що діагностичні можливості вибіркової форми
вельми обмежені і дозволяють ефективно контролювати тільки найнижчий
рівень засвоєння знань – рівень знайомства.

Один з провідних світових фахівців у сфері психодіагностики Пол Клайн
наполягає на необхідності різноманітити типи завдань при тестуванні
рівня учбових досягнень. Різноманітність завдань, як припускає автор,
зробить тест менш монотонним для тих, хто складає іспит [2, 17-24].

Системи тестування випускників успішно діють у багатьох країнах світу.
Аналогічна російському Єдиному державному іспиту (ЄДІ) система близько
30 років діє в Єгипті, 25 років суспільство довіряє китайському єдиному
іспиту.

У формі ЄДІ Росії використовуються такі види тестових завдань:

– Завдання закритої форми – завдання тесту з вибором відповіді з
декількох запропонованих варіантів.

L

Завдання відкритої форми – завдання тесту, в якому учень повинен
самостійно формулювати свою відповідь.

– Завдання з короткою вільною відповіддю – це тестові завдання, на які
учень повинен написати відповідь словом, словосполученням або числом. Є
окремим випадком завдань відкритих.

– Завдання з розгорнутою відповіддю – тестові завдання, на які учень
повинен записати відповідь у вигляді одного або декількох речень чи
формул. Є окремим випадком завдань відкритих.

– Завдання перестановки – тестові завдання, в яких потрібно переставити
елементи списку в потрібній послідовності. Наприклад, розставити події у
фонологічному порядку [3, 50-54].

На думку більшості авторів автоматизованих систем контролю знань,
застосування завдань закритої форми показує, що оптимальне число
можливих відповідей складає 4-5, тому максимальна кількість можливих
відповідей – п’ять. Для збільшення вірогідності результатів перевірки
знань у роботі повинно бути від 7 до 25 завдань. У останньому випадку
для їхнього виконання виділяється цілий урок. З урахуванням різних
здібностей учнів до заучування приблизно половина питань, включених у
підсумкове завдання, повинна бути на відтворення і формулювання
визначень, правил, законів. Друга половина – містити такі завдання, щоб
учні могли показати своє вміння використовувати теоретичні знання в
практичній діяльності або проілюструвати практичне застосування теорії.
Ці завдання варто розділити на 3 ланки:

1) алгоритм виконання котрих знайомий учневі;

2) що відрізняються деякими елементами новизни (наприклад, умова
завдання нестандартна, а алгоритм дії залишається тим же);

3) що потребують пошуку шляху одержання потрібного результату [4, 83].

За останні роки розвиток інформаційних технологій зробив актуальною
проблему модернізації системи освіти. Суть такої модернізації найбільше
відбилася в концепції дистанційної освіти (ДО), яка, завдяки такому
глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі шари суспільства та стає
найважливішим фактором його розвитку. Особливого значення така
модернізація системи освіти набуває в українській освіті, яка переживає
в даний час модернізацію системи оцінки знань студентів.

На основі порівняльного аналізу найбільш використовуваних систем
дистанційного навчання з відкритим кодом [5, 93] для експериментального
тестування було обрано систему Moodle, в якій можливе створення
наступних видів тестових завдань:

Множинний вибір – завдання на вибір однієї або кількох правильних
відповідей.

Альтернативні – питання типу правильно/неправильно.

Коротка відповідь (завдання відкритої форми) – звичайні питання або
питання на заповнення порожніх місць.

Числове питання – відповіддю є число.

Питання на встановлення відповідності.

Заповнення прогалин у тексті (завдання закритої форми) – відповіддю на
це питання є заповнення прогалин у самому запитанні.

Тестові завдання для кожної окремої дисципліни мають свою специфіку.
Наприклад, тестові завдання з математичних дисциплін містять великий
об’єм не тільки фактичної, але й аналітичної інформації, що досить
погано піддається формалізації, тому для створення математичних тестів
доцільно використовувати усі перелічені вище види завдань.

Таким чином, зважаючи на широке залучення дистанційного навчання вже на
сучасному етапі розвитку освіти до навчання, самонавчання, контролю та
самоконтролю знань та вимоги до об’єктивізації контролю знань студентів
доцільним є використання систем дистанційного навчання, подібних до
Moodle. Такі системи надають переваги над локальним комп’ютерним
тестуванням; мають широкий набір інструментів для реалізації
об’єктивного контролю; крім контролю знань з боку викладача мають
можливість для реалізації самоконтролю знань студентів.

Література:

Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения.
– М.: Педагогика, 1988. – 192 с.

Формы ответов при автоматизированном контроле знаний студентов. –
Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса: ПДПУ, 2004. – № 7.

Шелухина Л.Ю. Системы контроля знаний: компьютерное тестирование. –
Екатеринбург: Читай-город, 2002. – Вып. 2.

Дубас В. Об оценивании знаний при программированном контроле // Физика в
шkoле. – 1990. – № 3.

Сергієнко Н.В. Про порівняння систем дистанційного навчання та контролю
знань// Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції
“Проблеми розробки та впровадження комп’ютерно-орієнтованих засобів
навчання” – Б. Церква, 2006.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020