Реферат на тему:
Розвиток лексико-граматичних навичок на основі читання іншомовного
тексту
Відомо, що зміст текстів визначає відношення студентів до читання, а
структурно-смислові та мовні особливості текстів визначають характер
самого процесу читання. Тому при визначенні мовної доступності тексту ми
звертаємо увагу на його лексичні і граматичні характеристики [1].
Очевидно, що під час читання значення відповідного слова співвідноситься
з іншими словами, встановлюються його зв’язки з ними та контекстуальне
значення, має місце семантизація слів, слова поєднуються в синтагми
тощо. При цьому структурні ознаки, що сприймаються читачем, підводять
його до розуміння синтаксичної структури речення, сигналізують про
значення граматичних форм. Читець впізнає граматичні явища та структури.
Як зазначають психологи, одна частина лексико-граматичних елементів
сприймається та розуміється безпосередньо в процесі читання, інша –
після їх перекладу [2]. Знання студентами певних граматичних положень та
лексичних одиниць значно полегшує розуміння тексту та збільшує
надійність самоконтролю; впізнавши їх в тексті та запам’ятавши, студент
може вільно використовувати ці лексичні одиниці та граматичні структури
в процесі викладення своєї думки в усній або письмовій формі. Ось чому
розвиток лексико-граматичних навичок читання ми вважаємо однією з
найважливіших функцій іншомовного тексту.
Дослідженням ролі тексту в формуванні лексичних та граматичних навичок
читця під час опанування іноземною мовою займалися такі відомі
лінгвісти, вчені-методисти та психологи, як М.Х. Данкен [1], З.І.
Кличнікова [2], Є.І. Пассов [3] та інші.
Згідно з визначенням Є.І. Пассова [3], під граматичною навичкою читання
ми розуміємо рецептивну навичку розпізнавання граматичних та
прогнозування синтаксичних структур писемного мовлення; лексичні – це
навички інтуїтивно-правильного утворення, вживання і розуміння
іншомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між
слухо-мовленнєвомоторною і графічною формами слова і його значенням, а
також зв’язків між словами іноземної мови.
Відомо, що навички формуються поетапно. На першому,
орієнтовно-підготовчому етапі, студенти знайомляться з новим мовним
матеріалом – граматичним та лексичним, що пред’являється в контексті, і
виконують окремі мовленнєві або мовні дії на основі прочитаного тексту.
На другому, стандартизуючому етапі, має місце автоматизація дій
студентів з новим мовним матеріалом, яка продовжується і на
варіююче-ситуативному етапі, в цей час формується стійкість навички.
647ae7a8ooooooooieeeeeYeeee
gdo?
повідним значенням. Це означає, що в процесі роботи з граматичним
матеріалом пасивного мінімуму викладач має навчити студентів швидко
розпізнавати ту чи іншу граматичну структуру за її формальними ознаками
(граматичними сигналами) з певним комунікативним значенням, тобто
сформувати рецептивні граматичні навички, які, так само, як і
репродуктивні, повинні характеризуватися автоматизованістю, гнучкістю і
стійкістю [1].
Важлива мета роботи над лексичним аспектом читання полягає в тому, щоб
постійно проводити спостереження за вмотивованою лексикою в текстах,
виділяти її, аналізувати, засвоювати нові словотворчі моделі і в
результаті відпрацювати стійку установку на самостійну семантизацію
незнайомих лексичних одиниць, якщо для цього є якась можливість. Крім
самого слова така можливість може бути закладена і в його співвідношенні
з контекстом, з дійсністю. Беручи до уваги різні пласти лексичного
матеріалу та рецептивний характер читання як виду мовленнєвої
діяльності, необхідно сформувати такі види навичок, як рецептивні
лексичні навички, тобто навички розпізнавання і розуміння лексичних
одиниць активного і пасивного мінімумів, навички обґрунтованої здогадки
про значення лексичної одиниці, що відносяться до потенціального
словника при читанні та навички користування різними видами словників
[4]. Серед лексичних вправ для збільшення потенціального запасу слів
можна запропонувати наступні вправи: підібрати спільнокореневі слова з
числа поданих, згрупувати слова в залежності від способу їх утворення,
перекласти рідною мовою незнайомі слова, утворені від знайомих коренів
за зразком вивчених словотворчих моделей, перекласти рідною мовою
речення, у яких вжиті незнайомі слова, спираючись на контекст. Для
нагромадження потенційного запасу потрібна цілеспрямована навчальна
робота, яка включає повідомлення студентам суфіксів та префіксів, які
вживаються найчастіше, роз’яснення значення тих інтернаціональних слів,
зміст яких розходиться з рідною мовою. Такі форми роботи з мовним
матеріалом сприяють розвитку та автоматизації лексикичних та граматичних
навичок студентів і тим самим удосконалюють їх знання з іноземної мови.
Література:
1. Данкен М. Х. Чтение на иностранном языке // Методика преподавания
иностранных языков за рубежом / Сост. М. М. Васильева, Е.В. Синявская.-
М., 1967.
2. Клычникова З.И. Психологические особенности обучения чтению на
иностранном языке: Пособие для учителя. – 2-е изд., испр. – М.:
Просвещение, 1983.
3. Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иноязычному
общению. – М., 1989.
4. Sterl Artley A. The New Book of Knowledge. Grolier Incorporated, New
York, 1967. // What is Reading. – Volume 16 (Q – R).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
