UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМузична культура Галичини на зламі ХІХ-ХХ століть (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7096
Скачало801
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ім. І.Франка, "Робітничої громади",

"Зорі" та інші. У першій половині ХХ ст., в період піднесення

культурного життя українців, на Дрогобиччині виникло багато робітничих і

сезонних хорів, діяльність яких позитивно вплинула на становлення

хорового життя краю. Зокрема хор "Сурма" в Трускавці ознайомлював з

українською піснею не лише жителів міста, а й численних відпочиваючих.

При товаристві успішно діяв мандоліновий оркестр.

 

Важливу роль у піднесенні хорового життя відіграли також співочі гуртки

"Робітничої громади", що діяли в Дрогобичі, Східниці, Стебнику.

Товариство мало на меті всебічний духовний розвиток українського

робітництва. Хори "Робітничої громади" виконували твори українських

композиторів (оригінальні та обробки народних пісень), давали власні

концерти та брали участь в академіях з нагоди національних свят.

 

Важко переоцінити діяльність хорових гуртків ремісничого товариства

"Зоря" в Дрогобичі та Бориславі. Чоловічі хори цього товариства

популяризували український хоровий репертуар. Високий виконавський

рівень виступів сприяв піднесенню культурно-мистецького рівня регіону в

цілому. Хорове мистецтво було доступним для різних верств населення.

 

Діяльність хорів товариств "Сурма", "Робітнича громада", "Зоря", учнів

Української гімназії ім. І.Франка сприяла примноженню традицій

українського хорового співу, налагодженню українського культурного

життя. Прикметно, що виконавські кадри для хорових колективів виходили

не тільки з учнівського, а й робітничого середовища.

 

о. Слід зазначити, що при кожному товаристві діяли хори. Концертні

програми складалися з хорових та інструментальних творів. Поряд з

хоровими творами М.Лисенка, М.Вербицького, А.Вахнянина,

О.Нижанківського, Ф.Колесси звучали вокальні й інструментальні твори

польських композиторів С.Цетвінського, Г.Мельцера, а також композиції

Ф.Ліста, Г.Ернста. Це підносило престиж української музики в контексті

світової. Часто в польських хорових колективах брали участь й українці,

такі міжнаціональні творчі контакти позитивно впливали на культурні

процеси та становлення мистецького життя Дрогобиччини. Діяльність

польських співочих товариств також відіграла певну роль у розбудові

мистецького життя реґіону.

 

Різнобічною була діяльність філії Музичного товариства ім. М.Лисенка. Це

влаштування концертів, вистав, видання музичних творів, утримання

музичної бібліотеки тощо. Найбільш показовою сферою творчої діяльності

Товариства був симфонічний оркестр під керівництвом о.С.Сапруна.

Діяльність оркестру сприяла популяризації інструментальної музики в

краї, адже цей жанр не мав такого поширення, як хоровий, збагачувала

його загальнокультурну палітру. Оркестрова музика розширювала межі

музично-педагогічного виховання студентів-інструменталістів філії

Музичного інституту ім. М.Лисенка. Репертуар оркестру урізноманітнював

місцеву музичну практику творами західноєвропейських композиторів

В.Моцарта, Ф.Шуберта, Ф.Мендельсона, Е.Ґріґа та ін. Плідна діяльність

симфонічного оркестру філії Музичного товариства ім. М.Лисенка сприяла

-----> Page:

[0] 1 [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ