Реферат на тему:
Нестандартні форми роботи зі студентами у навчальному процесі
педагогічного ВНЗ (до проблеми особливостей використання інноваційних
педагогічних технологій у ВНЗ)
Проблема інноваційних педагогічних технологій є однією з найбільш
актуальних в системі сучасної освіти.
Знання та використання основ педагогічної інновації забезпечує більш
високу якість діяльності будь – якої соціально-педагогічної системи, у
тому числі ВНЗ, що робить цю систему більш конкурентноздатною в умовах
ринку та політичної й економічної трансформації суспільства.
Значущість проблеми, що розглядається у статті акцентується у багатьох
дослідженнях сучасних науковців – педагогів, психологів, методистів
(В.Безпалько, Л.Загрекова, М.Кларін, Ф.Янушкевич, С.Сисоєва,
В.Стрельніков, О.Падалко, О.Кияшко та інш.).
Векторна спрямованість вирішення цієї проблеми достатньо обгрунтована.
Перехід освіти на державні стандарти, зміна парадигми від традиційної до
особистісто орієнтованої, вимагають від вищої педагогічної школи
досконалої підготовки майбутніх вчителів, становлення їх як
професіоналів, здатних до творчої праці, моделювання та проектування
дидактичного процесу, володіючих різними технологіями навчання своєї
дисципліни.
Актуальність та доцільність проблеми, що розглядається у статті зумовили
мету останньої: визначення сутності інноваційних педагогічних технологій
та обгрунтування доцільності практичного застосування деяких з них у
навчальному процесі ВНЗ.
Як свідчить довідкова література, у перекладі з грецької мови
”інновація” означає оновлення, новина, зміна. Використання цього поняття
відомо з XIX століття в техниці, при введенні деяких елементів однієї
галузі в іншу.
Інновацією в освіті позначають процес створення, поширення й
використання нових засобів (нововведень) для роз’вязання тих
педагогічних проблем, які досі роз’вязувались по-іншому. Акцентуємо
увагу на тому, що визначення цього поняття не є єдиним. У
науково-педагогічній літературі освітні інновації визначають як
„результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень
різноманітних педагогічних проблем”[2,87]; „актуальні, значущі й
системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив
і нововведень, що стають перспективними для еіолюції освіти і позитивно
впливають на її розвиток”[1,21]; „продукти інноваційної освітньої
діяльності, які характеризуються процесами створення, розповсюдження та
використання нового засобу (новизни, нововведення) в галузі педагогіки
та наукових досліджень”[3,497] та інш.
В процесі аналізу науково-педагогічної літератури, нами було
встановлено, що на цей час існує понад трьохсот визначень поняття
«інноваційна педагогічна технологія». Різні за формулюваннями, усі
існуючі визначення акцентують значущість оптимізації побудови та
організації навчального процесу, що передбачає досягнення цілей навчання
з мінімальними витратами сил та часу студентів та викладачів, з
одночасним обліком якості навчання.
im
ації через сукупність дидактичних, виховних та управлінських інновацій.
Результатом розробки ціх інновацій можуть бути нові навчальні плани і
програми; форми, методи, засоби, технології навчання, виховання,
управління та інш.
Загальновідомо, що навчальний процес у педагогічних ВНЗ складається з
різноманітних видів і форм навчальної роботи. Основними його елементами
є лекції, лабораторні, семінарські й інші практичні заняття, а також
активна й пасивна педагогічні практики. Ці форми організації навчального
процесу включено в навчальні плани й програми.
Ми впевнені, що саме інноваційні програми й інтерактивні методики,
покликані формувати в майбутніх фахівців самостійність, професійну
компетентність, творчу активність. Такі форми роботи передбачають
введення пошукових, дослідницьких, евристичних і т. ін. методів
навчання. Вони можуть бути використані фрагментарно, через уведення в
лекційне заняття або бути методичною основою лекції чи семінарського
заняття в цілому.
Використання на практиці таких форм роботи в контексті розглядуваного
педагогічного явища передбачає дотримання таких моментів:
– відмова від шаблонів в організації лекції чи семінарського заняття,
від рутини й формалізму в їх проведенні;
– максимальне залучення студентів в активну діяльність у ході лекційного
чи семінарського заняття;
– наукова основа матеріалу, що викладається;
– підтримка альтернативності, множинності думок;
– розвиток функції спілкування в процесі лекційного або семінарського
заняття як умова забезпечення взаєморозуміння, спонукання до дії,
відчуття емоційного задоволення;
– використання оцінки в якості не тільки результуючого інструменту, але
й формуючого.
Конкретизуючи вище сказане, назвемо можливі варіанти нестандартних форм
роботи, інтеграція яких у навчальний процес ВНЗ сприятиме успішності й
результативності навчального процесу:
– лекції й семінарські заняття зі зміненими способами організації (
лекція-парадокс, семінарське заняття – захист знань, захист ідей, лекція
вдвох, лекція-зустріч);
– лекційні заняття, які спираються на фантазію викладача й студента
(лекція – творчий звіт, лекція „дивне – поруч”, лекція-портрет,
лекція-бенефіс);
– семінарські й лекційні заняття, які передбачають трансформацію
стандартних способів організації (парне опитування, експрес-опитування,
семінар-залік, захист оцінки, підсумкова співбесіда).
Перераховані вище нестандартні форми роботи передбачають, на нашу думку,
використання специфічних методів:
– інформаційно-розвиваючих (пояснення, роз’яснення, діалог, самостійне
вивчення й т. ін.);
– проблемно-пошукових (евристична бесіда, дослідницька робота й т. ін.);
– репродуктивно-творчих (складання конспектів ігрової, трудової,
навчально-пізнавальної діяльності в умовах педагогічної практики та
інш.)
Таким чином, представлені нестандартні форми роботи зі студентами, що
можуть бути інтегровані у навчальний процес ВНЗ сприятимуть активізації
останнього, значній його інтенсифікації. Однак, не будемо забувати слова
видатного Д.Пойа, який вказував на те, що гарних методів існує рівно
стільки, скільки існує талановитих викладачів.
Література:
Єрмаков І.Г. Нова школа нової України на зламі століть // Психологія і
педагогіка життєтворчості. – К.: ІЗМН, 1996. – С.21.
Педагогічний словник / За ред. Л.Даниленко. – К.: Логос, 2001. – 185с.
Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по
педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация
„Профессиональное образование”, 1997. – С.497.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
