Реферат на тему:
Науково-теоретичний аналіз готовності майбутнього вчителя економіки до
профільного навчання старшокласників
Категорія готовності активно досліджується сьогодні у зв’язку з
співвіднесенням її з процесом формування й становлення майбутніх
спеціалістів для різних галузей професійної діяльності. Крім того,
готовність як потенційний стан особистості професійно підготовленого
спеціаліста досліджується і як теоретична проблема, і як
практично-орієнтований підхід [1]. Поняття готовності стало з’являтися в
науковій літературі на початку ХХ століття у зв’язку з потребою
моделювання активності особистості в різних сферах життєдіяльності. В
цей час науковці, насамперед, вчені-психологи (В. Томас, Ф. Знанецький,
Г. Олпорт, Д. Кац, Г. Сміт та ін.) розглядали готовність як феномен
соціально-ціннісної резистентності людини до зовнішніх і внутрішніх
впливів оточуючого середовища в межах регуляції й саморегуляції
поведінки людини [2]. Згодом поняття готовності стало вводитися в теорію
діяльності й розглядатися у зв’язку з емоційно-вольовим,
інтелектуальним, морально-психологічним потенціалом особистості в
майбутній професійній діяльності. Готовність стали визначати як показник
саморегуляції й адаптації на різних етапах і рівнях протікання психічних
процесів, які окреслюють поведінку особистості у площині фізіології,
психіки, соціальної поведінки (М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, А.Ф.
Ліненко та ін.) [3; 4, с. 22-24].
М.І. Дьяченко та Л.А. Кандибович визначають готовність як вибіркову,
прогнозовану активність особистості на етапі її підготовки до
діяльності; така активність виникає як результат визначення професійної
мети на основі усвідомлених потреб і мотивів [3]. Отже, в межах цього
теоретичного підходу мають значення план, установки, моделі майбутньої
професійної діяльності. У такому разі формування готовності визначається
нами як процес вироблення майбутнім педагогом моделі майбутньої
професійної діяльності залежно від отриманих у ході професійної
підготовки знань, умінь, навичок та сформованого рівня компетентності.
Головними науковими підходами до окреслення категорії готовності є
психологічний, де готовність розглядається як особистісна
характеристика, що передбачає здатність до адаптації та саморегуляції
поведінки й розвитку, педагогічний, де готовність визначається як
загальна характеристика розвитку, навчання і виховання особистості у
сфері освіти відповідно до соціального замовлення,
професійно-педагогічний, де готовність визначається як характеристика
результативності процесу професійної підготовки спеціалістів різних
галузей знань.
Вказаний спектр наукових підходів до категорії «готовність» дав змогу
виділити кілька головних рівнів розгляду цієї категорії, а саме: 1)
особистісно-діяльнісний рівень, в межах якого готовність окреслюється як
цілісний прояв усіх сторін особистості, за допомогою чого особистість
може виконувати свої функції (в т.ч. професійні), представлений роботами
М.І. Дьяченка, Л.А. Кандибович, І.А. Зимньої; 2) особистісний, на якому
готовність розглядається як вияв індивідуально-вольових якостей
особистості; ці якості визначаються характером майбутньої професійної
діяльності, з одного боку, і впливають на специфіку майбутньої
професійної діяльності – з іншого (А.Є. Голошток, Н.Н. Захаров, Є.А.
Климов, В.Д. Симоненко, Л.І. Хатунцева); 3) функціональний, за яким
готовність є психічним станом особистості і визначає потенційну
активізацію психічних функцій під час майбутньої професійної діяльності
(Р.В. Овчарова, А.К. Осницький, С.Н. Пряжников, Д.І. Узнадзе); 4)
перетворювально-практичний, в межах якого готовність як категорією
суб’єктності, яка виникає внаслідок осмислення нового персонального
досвіду під час формування професійної готовності (К.А.
Абульханова-Славська, І.С. Годник, В.І. Лещинський).
Другою, підпорядкованою до першої категорією є «готовність до
професійної діяльності». Відзначаємо, що для цієї категорії є
характерними головні напрямки і рівні розгляду, вказані вище. Тому можна
окреслити готовність до професійної діяльності майбутнього вчителя
економіки в умовах профільного навчання як комплексне особистісне
новоутворення, детерміноване специфікою профільного навчання
старшокласників і вимогами до професійної кваліфікації вчителя
економіки, наділене внутрішньою структурою і зумовлене педагогічними
умовами професійної підготовки в умовах ВНЗ.
Отже, під час наукового аналізу категорії «готовність» та «готовність до
професійної діяльності» ми змогли виявити два головні її аспекти: 1)
готовність до професійної діяльності і сама професійна діяльність є
прямо зумовленими феноменами; 2) процесом формування готовності до
професійної діяльності можна цілеспрямовано керувати, якщо доцільно
встановлені фактори й педагогічні умови, дидактичні й виховні засоби
формування професійної готовності.
Аналіз проблеми формування готовності передбачає окреслення структури
готовності майбутнього вчителя економіки до професійної діяльності в
умовах профільного навчання. Науковці виділяють у структурі готовності
такі головні компоненти: мотиваційний, емоційно-вольовий,
орієнтувальний, пізнавальний, діяльнісний, когнітивний.
?????????.?ті та мотиви формування професійної компетенції й готовності
до здійснення професійної діяльності [5]. Емоційно-вольовий компонент
готовності вчителя економіки до діяльності в умовах профільного навчання
відображає здатність до самоконтролю, почуття відповідальності за
результати діяльності в умовах профільного навчання, ціннісно-нормативну
сферу педагогічної діяльності. Орієнтувальний компонент вміщує комплекс
професійних знань з економіки та специфіки методики профільного
навчання, уявлення про особливості й умови профільного вивчення
економічних дисциплін; передбачає стан мобілізації внутрішніх сил
педагога до здійснення діяльності в умовах профільного навчання;
продукування тактичних і стратегічних цілей педагогічної діяльності
вчителя економіки в умовах профільності; здатність управляти своїми
діями в реальних ситуаціях педагогічної діяльності. Пізнавальний
компонент готовності майбутнього вчителя економіки до діяльності в
умовах профільного навчання вміщує комплекс знань про зміст профільного
навчання, зміст педагогічної діяльності, знання про структуру
педагогічної діяльності, самооцінку рівня сформованості готовності до
діяльності в умовах профільного навчання та вирішення його основних
завдань тощо. Діяльнісний компонент готовності до професійної
педагогічної діяльності в умовах профільного навчання передбачає
формування навичок професійної діяльності вчителя економіки в умовах
профільного навчання під час навчання у ВНЗ; оволодіння професійними
знаннями в галузі економіки та методики викладання економічних дисциплін
на рівні їх практичного застосування в умовах профільності; володіння
методикою аналізу, синтезу, порівняння, моделювання тощо. Когнітивний
компонент готовності вчителя економіки до майбутньої професійної
діяльності в умовах профільності передбачає окреслений конкретний вияв
готовності на рівні явища; це явище може бути виражене у формі вирішення
педагогічної ситуації, методичної задачі, практичного фрагменту уроку в
умовах профільного навчання; у формі проектування навчального процесу з
вивчення економічних дисциплін для профільного класу тощо (Ш.О.
Надірашвілі, К.М. Дурай-Новакова, Я.Л. Коломінський, В.А. Ядов, М.І.
Дьяченко, Л.А. Кандибович, В.М. Мясіщев, Д.М. Узнадзе, Я.Л.Коломінський,
В.А.Ядов, А.Ф.Ліненко та ін.).
Готовність як науково-педагогічна категорія, в процесуальному контексті
передбачає вивчення проблеми її формування. На думку науковців,
готовність до певного виду діяльності (в т.ч. педагогічної) можна
виховати, сформувати або розвинути (Л.В. Кондрашова, В.Т. Дорохіна, І.С.
Равикович, С.М. Корішенко, А.Ф. Ліненко, Є.С. Шевчук та ін.) ; на нашу
думку, ці дії стосовно феномена готовності є відносно тотожними, якщо
йдеться про професійну підготовку вчителя.
Ми визначаємо формування готовності майбутнього вчителя економіки до
профільного навчання старшокласників як стійкий і послідовний процес
розвитку компонентів професійної готовності з урахуванням специфіки
майбутньої професійної діяльності (викладання економіки в умовах
профільного навчання) під час професійної підготовки в умовах ВНЗ.
Ще однією базовою категорією є профільне навчання. Поняття профільного
навчання розкривається в нормативно-правових засадах його впровадження в
Україні. Ми виділяємо головні вимоги до організації профільного навчання
у сучасній школі: 1) вимога цільового порядку: розвиток високого рівня
освітніх потреб учнів з метою їх професійного самовизначення; 2) вимога
змістового порядку: створення цілісного освітнього середовища школи за
допомогою профільності навчання; 3) вимога організаційного порядку:
організація моніторингу якості освіти на основі успішності застосування
профільного навчання. Згідно з нормативно-правовими засадами
впровадження профільного навчання, ми окреслюємо його як систему
організації загальної середньої освіти, за якої в старших класах
навчання відбувається за різними програмами (профілями) з переважанням
змістового навантаження певних навчальних предметів [6]. Аналізуючи
профільне навчання як освітній процес, систему освіти, площину
діяльності майбутніх учителів економіки, ми висвітлюємо різні аспекти
цього багатогранного феномена.
Таким чином, процес формування готовності майбутнього вчителя економіки
до професійної діяльності детермінується, з одного боку, загальними
засадами професійної підготовки вчителя для сучасної системи освіти, з
іншого – специфікою профільного навчання як особливого освітнього
середовища, яке висуває до професійної підготовки вчителя окремі умови,
виражені в структурі готовності до професійної діяльності; головними
категоріями проблеми дослідження готовності майбутнього вчителя до
діяльності в умовах профільного навчання нами визначено: «готовність»,
«готовність до професійної діяльності», «профільне навчання».
Література:
О подходах к исследованию структуры профессионально-педагогической
деятельности / Под ред. Н.В.Кузьминой. – Л.: ЛГУ, 1972. – 182с.
Хьелл Л. Теории личности. 3-е издание. – СПб: Питер, 2008. – 607 с.
Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологические проблемы готовности к
деятельности. – Мн.: Изд-во БГУ, 1976. – 176 с.
Линенко А.Ф. Теория и практика формирования готовности студентов
педагогических вузов к профессиональной деятельности // Дис. … док. пед.
наук. – К., 1996. – 371 с.
Вербицкий А.А., Платонова Г.А. Формирование познавательной и
профессиональной мотивации студентов. – М., 1986. – 172 с.
Концепція профільного навчання в старшій школі / Освіта України. – 2003.
– № 42-43. – С. 8-9.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
