Реферат на тему:
Функціонування Чугуївської землеробської (сільськогосподарської) школи
(1842-1857)
Освіта – основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави,
запорука майбутнього України. Вона відтворює і нарощує інтелектуальний,
духовний та економічний потенціал суспільства. Метою цієї публікації є
комплексний узагальнюючий аналіз аграрної освіти Українського
(Харківського) військового поселення кавалерії. Наявні документи з
Центрального державного історичного архіву України у м. Києві дозволяють
з’ясувати зазначене питання. Розглянемо Чугуївську землеробську
(сільськогосподарську) ферму-школу. Вона була відкрита у 1842 р. у м.
Чугуєві з метою підготовки кваліфікованих спеціалістів (старших і
молодших вахмістрів, єфрейторів) за рахунок кошт позиченого грошового
військово-поселенського капіталу Українського військового поселення –
3508 крб. 86 1/2 коп. сріблом. Навчання у Чугуївській землеробській
школі мало вирішити два завдання, по-перше, забезпечити фахівців у
галузі землеробства, а, по-друге, – у галузі тваринництва та
птахівництва. На цій фермі розміщувалися щорічно 32 кантоністи.
Аудиторні заняття проводилися переважно в осінньо-зимовий період, а
влітку вихованці школи працювали на пришкільній ділянці, площею 166 дес.
землі. Учні обиралися із нездібних до фронтової служби кантоністів із
кантоністських ескадронів, старше 18 років, добре фізично підготовлені,
гарної поведінки і здібностей, які успішно показали себе у навчанні.
Відмінники Чугуївської землеробської школи отримували чин унтер-офіцера
і призначалися вчителями-агрономами для викладання спеціальних
навчальних дисциплін у сільськогосподарські ферми-школи, відкриті при
штабах в округах Новоросійського військового поселення кавалерії. Слід
відмітити, що в Чугуївській землеробській школі у програму навчання
входили правила кладки печі. У результаті, кількість пожеж у поселеннях
значно зменшилася. У 1852 р. у землеробській школі навчалися 10 нижчих
чинів та 32 кантоністи [1, арк. 20].
Учні землеробської школи за відмінне навчання отримували похвальні
грамоти та інші винагороди. Так, нагородили похвальними грамотами «за
відмінні успіхи в науках» учнів Чугуївської школи сільського
господарства, кантоністів: Григорія Муранца, Василя Сергієва,
військового поселенця негосподаря Івана Загарюєва [2, арк. 43]. Кращі
учні продовжували навчання у престижних навчальних закладах Російської
імперії. Так, Військова рада 1846 р. розглянула клопотання департаменту
військових поселень та призначила двох кращих учнів Чугуївської
землеробської школи Григорія Муранца та Василя Сергієва продовжити
навчання протягом року в Московській землеробській школі [2, арк. 72].
Там вони отримали знання із навчальних дисциплін, що викладалися згідно
з навчальною програмою (від 21 березня 1846 р. №150). Під час
перебування на дослідно-практичному хуторі вони ознайомилися і освоїли
процес виробки та дублення різнокольорових овчин. Адже це ремесло
вважалося необхідним в округах військових поселень [2, арк. 78].
Чугуївська землеробська школа допомагала покращити стан сільського
господарства військових поселень. Постійно проводилися агрономічні
експерименти. У 1849 р. Українське військове поселення отримало від
департаменту військових поселень із Санкт-Петербурга насіння нових
сортів зернових та інших культур [2, арк. 198]. Проте перш ніж посіяти
ці культури на громадських поселенських полях, їх попередньо засівали на
практичному полі Чугуївської землеробської школи. На городах Чугуївської
землеробської школи росли: рапс, різні сорти ріпи – майська, віденська,
цукрова, жовта [6, арк. 202].
e тів роботи з граблями проводився таким чином. Для складання сіна
американськими кінними граблями на 1 дес. землі поставили 3 поселенців
та коня (два поселенці управляли граблями, а один – конем). Для
складання сіна в копи звичайним ручним способом на 1 дес. землі
поставили 6 поселенців прибирати сіно. У першому випадку, роботу
закінчили за 2 години, а в другому – за 6 годин. З цього випливає, що
американські граблі при 3 працівниках поселенцях і 1 коні заміняють 18
працівників-поселенців при звичайному ручному збиранні сіна. Під час
проведення експерименту встановили, що американські граблі на нерівній
поверхні ґрунту, навіть з невеликими борознами, використовувати
неефективно, тому що сіно згрібається неповністю. На рівнинній поверхні
ґрунту з безліччю наритих кротових куп, граблі також ламаються. На
рівнинних степових землях американські граблі можна використовувати з
великою користю [2, арк. 227].
Одним із новітніх досягнень техніки у військових поселеннях було
використання молотильної машини «Новіцького» (створена поміщиком
полковником Новіцьким). Машина «Новіцького» відрізнялася дешевизною
складових запчастин (більшість дерев’яних), великою кількістю вимолоту.
Тому керівництво Українського військового поселення клопотало про
придбання у Новіцького авторського права на використання молотильної
машини в округах за рахунок коштів Чугуївської землеробської школи.
Витрачені кошти планувалося повернути від продажу якісного зерна [2,
арк. 257]. У 1849 р. у Чугуївській землеробській школі випустили та
випробували одну молотильну машину «Новіцького».
Велике значення у Чугуївській школі надавалося вивченню тваринництва,
особливо встановленню причин хвороб худоби та їхніх анатомічних
особливостей. Відомо, що при Чугуївській школі сільського господарства
працювала ферма, де розводили волів, корів, коней, овець, різноманітні
види домашньої птиці. Джерела свідчать, що у 1852 р. в Чугуївській
землеробській школі чисельність поголів’я худоби становила: 27 волів, 5
коней, 11 гульової худоби; різноманітних видів домашньої птиці 145 [1,
арк. 20].
Нові моделі молотильних та інших машин, млини та печі, плуг
малоросійський, борону малоросійську валову, косу малоросійську;
продукти сільського господарства; різноманітні вироби видублення овчин,
сирцевий шовк, кокони, полив’яну черепицю, взірцеві решітки, капелюхи,
плетені з коренів рослин, та безліч інших вартих уваги предметів
сільського господарства і промисловості Чугуївської землеробської школи
було представлено на виставці, що проходила 1850 р. у Санкт-Петербурзі.
Усі вироби по одному екземпляру від округів поселення і
військово-робочого батальйону перед відправленням на виставку спочатку
доставляли у Кременчук до 15 липня 1850 р. [3, арк. 3] Відомо, що
чоловічі та жіночі солом’яні капелюхи на виставці у Санкт-Петербурзі,
виготовлені вихованцем Чугуївської школи сільського господарства рядовим
строково-робочої роти 6-го округу Амвросієм Мартинюком, були обрані
Височайше затвердженою Лондонською комісією для відправлення на
всесвітню виставку. А. Мартинюк отримав винагороду 5 крб. сріблом із
прибутків цієї школи [3, арк. 98]. За участь у виставці вихованців
Чугуївської землеробської школи нагороджено почесними грамотами і
медалями, що зберігалися в округах [3, арк. 101].
У 1852 р. із щорічних прибутків Чугуївської землеробської ферми-школи
було погашено позику на її відкриття від продажу продуктів сільського
господарства і різноманітних виробів ремісників. Усі доходи школи
витрачали на покращення стану її господарських закладів.
Таким чином, використання нових архівних матеріалів дає можливість
уточнити відомості відносно аграрної освіти в Українському військовому
поселенні кавалерії. Незважаючи на змушену закупку кращих порід худоби
та кращих сортів насіння рослин, а також техніки, медикаментів,
департамент військових поселень прагнув створити власну систему
професійної освіти та підготовки спеціалістів агрономів.
Література:
1. Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – КМФ 12.
– Оп. 1. – Спр. 100.
2. Там само. – Ф. 1352. – Оп. 1. – Спр. 474.
3. Там само. – Ф. 1353. – Оп. 1. – Спр. 790.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
