.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів під час проведення занять з курсу «основи штучного інтелекту» (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
164 1309
Скачать документ

Реферат на тему:

Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів під час
проведення занять з курсу «основи штучного інтелекту»

Під час проведення занять з курсу «Основи штучного інтелекту» доречно
використовувати техніку дебатів для закріплення пройденого матеріалу.
Така форма занять сприяє зацікавленості у пошуку перевірених фактів,
бажанню отримання нових знань, умінню бути переконливим, що активізує
навчально-пізнавальну діяльність. Навчальний матеріал з курсу «Основи
штучного інтелекту» стає привабливішим і сам процес підготовки до
дебатів перетворюється з рутинного процесу на динамічну гру.

Працюючи в різних областях знань, люди використовують техніку дебатів
для прийняття та обґрунтування рішень.

Студенти, опанувавши дебати, навчаються критично мислити, досліджувати
різні питання і переконувати слухачів.

Цікаво, що дебати зародилися в Стародавній Греції і були важливим
елементом демократії. В Афінах громадяни сперечалися про переваги і
недоліки запропонованих законів; учні вчилися сперечатися, аналізуючи
проблеми з різних точок зору, щоб краще зрозуміти їх.

В епоху Середньовіччя в Європі, в системі освіти були курси ораторського
мистецтва і дебатів. На самому початку історії США дебати укоренилися в
університетах. Під час президентських виборів 1960 року, перші
телевізійні дебати між Джоном Кеннеді і Річардом Ніксоном привернули
увагу до дебатів із новою силою.

Зараз дебати стали проходити в школах і університетах всього світу.

Дебати бувають неформальні і формальні.

У повсякденному житті використовуються неформальні дебати. Формальні ж
дебати потребують переконливих аргументів. Тому для підготовки майбутніх
фахівців важливе вміння використання техніки формальних дебатів, щоб у
подальшому вміти приймати та обґрунтовувати рішення.

Основною характеристикою формальних дебатів є наявність правил, що
забезпечують зіткнення протилежних точок зору. Потрібно не просто
виступити з промовами, але й спростувати аргументи іншої сторони,
порівняти свою позицію з позицією опонентів і, таким чином, переконати
суддю у своїй правоті.

На користь дебатів, як елементу навчання, проаналізуємо основні принципи
дебатів.

Дебати організовуються таким чином, щоб допомогти студентові отримати
знання й уміння для досягнення успіху в майбутній професійній діяльності
в сучасному суспільстві. На початку свого існування дебати були лише
видом діяльності для підвищення освіти та задоволення. Тому, за цим
принципом, перше призначення дебатів – навчання. Часто сам процес
навчання буває для студента набагато важливішим за перемогу. З’являється
жага знань, бажання вчитися та самовдосконалюватися, отримуючи життєву
наснагу.

Другий принцип – чесність. Якщо навчання і самовдосконалення важливіші,
ніж перемога, то буде менше мотивів для підтасовування аргументів.

Можна сказати, що чесність – це стрижень дебатів. Дебати є похідною
людської цікавості. Тому що людина завжди хоче знати правду.

Третій принцип – взаємоповага. Не можна принижувати людину за те, що
вона має свою точку зору. Дебати – це зіткнення ідей, розв’язок якого
корисний людству, де єдиною зброєю можуть бути тільки вагомі аргументи.

Розглянувши основні принципи дебатів, неважко помітити, що, завдяки
техніці дебатів на заняттях, у студентів не тільки активізується
навчально-пізнавальна діяльність, але й виховується бажання
вислуховувати опонента та поважати чужу точку зору.

Щодо етики захисту протилежних точок зору, то під час дебатів студенти
вислуховують своїх опонентів, а потім, з урахуванням цих виступів
обґрунтовують свій вибір.

Дебати сприяють розвитку логічного мислення, тому що тут неможливо
обійтися без формулювання, визначення, обґрунтування й аналізу
висловлених думок та ідей.

Необхідно побачити логічні зв’язки між абстрактними ідеями та подіями
реального світу, а також логічні прорахунки опонентів та їхні достатньо
обґрунтовані аргументи. Тому без логічних зв’язків неможливі хороші
дебати. Навчити ж водночас логічному мисленню неможливо. Це можливе лише
через діяльність, наприклад, висуваючи аргументи, вислуховувати доводи
опонентів.

gd°I?

„`„a$gd?

Під час підготовки до дебатів студенти призвичаюються до дослідницької
роботи. Природньо, наводячи аргументи їх підкріплюють доказами. Іноді
докази базуються на простих умовиводах, а іноді для доказів достатньо
прикладів. Бувають же випадки, які потребують доказів із різних джерел
(газети, книги, інтерв’ю, електронні мережі тощо).

Зрозуміло, що організація підготовленого матеріалу напряму вплине на
ефективність повідомлення. Тому важливим є вибір методу подання
матеріалу.

Крім підготовки виступу, у дебатах необхідно вміти слухати опонентів і
вести записи. Для того, щоб бути найпереконливішим у спростуванні
аргументів опонента, необхідно занотувати найбільш вразливі місця у
виступі.

Як відомо, суть дебатів полягає в тому, щоб переконати нейтральну третю
сторону (суддів) у тому, що аргументи однієї сторони кращі, ніж
аргументи її опонентів.

Тема у дебатах формулюється як твердження (наприклад, «Нейрокомп’ютерні
технології – найбільш перспективний розділ штучного інтелекту»)

Стверджуюча сторона у дебатах (спікери) намагається переконати суддів в
правильності своєї позиції (ствердження формулювання теми, наприклад,
«Нейрокомп’ютерні технології – найбільш перспективний розділ штучного
інтелекту»).

Заперечуюча сторона (спікери) хоче довести судді, що позиція
стверджуючої сторони невірна (наприклад, «Нейрокомп’ютерні технології –
найбільш перспективний розділ штучного інтелекту», означає
«Нейрокомп’ютерні технології не є найбільш перспективним розділом
штучного інтелекту»), або що інтерпретація теми і аргументування своєї
позиції (кейс, аспекти, підтримка і докази) спікерами стверджуючої
сторони має недоліки.

За допомогою аргументування необхідно переконати суддю, що позиція з
приводу теми – найкраща. Тобто, судді дається мотив повірити, що саме
така позиція правильна. Аргументи можуть бути або слабкими, або
сильними. Потрібно представити найсильніші, найпереконливіші аргументи,
і переконати суддю, що вони – якнайкращі. Судді захочуть побачити, що
аргументи добре продумувалися, проаналізувавши обидві точки зору на
конкретну тем; і що саме такі аргументи можуть витримати атаку
опонентів.

Разом з аргументами учасники дебатів повинні представити судді свідчення
(цитати, факти, статистичні дані), підтримуючі їх позицію. У дебатах
свідчення здобуваються шляхом дослідження. В основному це думки
експертів.

Більшість видів (але не всі) дебатів надають кожному учаснику можливість
відповідати на питання спікера-опонента. Раунд питань спікера однієї
команди і відповідей спікера іншої називається «перехресними питанням».
Питання можуть бути використані як для роз’яснення позиції, так і для
виявлення потенційних помилок у протилежної сторони. Одержана в ході
перехресних питань інформація може бути використана у виступах наступних
спікерів.

Після того, як судді вислуховують аргументи обох сторін з теми, вони
заповнюють суддівські протоколи, у яких фіксують рішення про те, якій
команді віддана перевага за наслідками дебатів (аргументи і спосіб
доказування якої були переконливішими).

Оволодівши технікою дебатів, студент може аргументовано відстоювати свою
точку зору поважаючи опонентів, скориставшись усіма акумульованими
знаннями, накопиченими протягом його життя. Основне завдання – навчитися
здобувати ці знання та відокремлювати головне від другорядного. У
дебатах народжується істина. Прийти до неї, подолавши суперництво та
бажання перемоги будь-яким способом, – ось головна мета проведення
дебатів.

Література:

1. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса.
(В вопросах и ответах). – К.: Радянська школа, 1982. – 192 с.

2. Нейрокомпьютеры и их применение. Кн. 5. Нейронные сети: история
развития теории / Под ред. А.И. Галушкина и Я.З. Цыпкина. – М.:
Радиотехника, 2001.

3. Стоунс Э. Психопедагогика: Психологическая теория и практика
обучения. – М.: Педагогика, 1984. – 472 с.

4. Шапоринский С.А. Обучение и научное познание. – М.: Педагогика, 1981.
– 208 с.

5. Ясницкий Л.Н. Введение в искусственный интеллект: Учеб. пособие для
студ. высш. учебн. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2005.
– 176 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020