Реферат на тему:
Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні
На сучасному етапі формування ринкових відносин в Укрвїні особливого
значення набуває питання розвитку нових форм господарювання. Світовий
досвід свідчить про те, що одне з провідних місць у господарських
системах розвинутих країн належить малим підприємствам. Саме мале та
середнє підприємство дає змогу в найкоротший термін здійснити структурну
перебудову економіки, сприяє насиченню ринка товарами та послугами і
формуванню середнього класу. Метою статті є визначення місця та
посилення ролі органів місцевого самоврядування у процесі регулювання
фінансово-господарської діяльності малих підприємств. Дослідженню різних
аспектів розвитку та державного регулювання підприємницької діяльності
присвячені праці таких зарубіжних учених, як Дж.Стопер, Е.Долан,
Ю.Конрад, а також українських економістів З.Варналія, А.Гальчинського,
В.Гейнця, Ю.Палкіна, Ю.Пахомова, В.Оніщенка, В.Савчука, М.Чумаченка та
ін. Для ефективного розвитку малого підприємництва необхідно
дотримуватися координації всіх рівнів державного управління, тобто
визначення ролі та місця кожного її елемента для досягнення поставлених
завдань на даному етапі. На сьогоднішній день процес регулювання сектора
малого підприємництва недостатньо скоординований як на
загальнодержаному, так і на регіональному рівнях. Так, автори першого
комплексного дослідження економічної реформи в Україні дійшли висновку,
що для здійснення підтримки малого та середнього бізнесу необхідний
регіональний підхід. Для цього законодавство повинне дати чіткі
відповіді про повноваження органів управління, їхні функції та завдання
у сфері малого бізнесу з урахуванням особливостей підприємництва на
регіональному рівні. До компетенції органів вищої державної влади
доцільно віднести такі повноваження: 1. Визначення ролі малого
підприємництва в економіці України. 2. Розробка концепції державної
політики розвитку підприємництва. 3. Створення сприятливої для розвитку
малого підприємництва правової бази. 4. Розвиток системи
фінансово-кредитної підтримки підприємництва. 5. Забезпечення
макроекономічної стабільності. 6. Розвиток міжнародних зв’язків. 7.
Забезпечення політичної, економічної і соціальної безпеки
підприємництва.
Необхідно зазначити, що суб’єкти малого підприємництва, згідно з чинним
законодавством, підлягають економічному, соціальному та
адміністративному регулюванню. Однак слід зауважити, що надмірне
регулювання обмежує конкуренцію, ефективність і мобільність використання
ресурсів, сприяє розвитку тіньового сектора економіки. З метою
ліквідації негативного впливу держави доцільно активізувати політику
регулювання як економіки в цілому, так і підприємницької діяльності
зокрема.
?????????4?Регулювання означає перегляд або скасування деяких видів
регуляторної політики, що стосується суб’єктів господарювання. На
державному рівні доцільні такі напрямки дерегулювання: спрощення процесу
створення та реєстрації суб’єктів малих форм господарювання; ліквідація
бюрократичних дій органів державної і виконавчої влади, скорочення
переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню і
патентуванню; спрощення механізму видачі й анулювання ліцензій;обмеження
кількості й повноважень контролюючих органів; спрощення системи
бухгалтерського обліку і звітності; зниження ставки податків. Враховуючи
регіональну орієнтацію малого підприємництва, що проявляється в
плануванні діяльності з урахуванням потреб та можливостей насичення
місцевого ринку, обсягів та структури локального попиту, доцільно
делегувати повноваження, пов’язані з розвитком малого підприємництва, на
місцевий рівень.
На рівні регіонів однією з проблем є створення ефективної системи
управління розвитком малих форм господарювання з урахуванням
перспективних для регіону видів діяльності, обумовлених наявністю
сировинної та енергетичної бази, станом промисловості й технології,
територіальних переваг, наближеністю до ринків збуту, кліматичними
умовами. У регіонах має бути створений гнучкий механізм використання
загальнодержавних нормативних актів для ефективної реалізації
регіональних інтересів у підприємницькій діяльності.
Отже, для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно
створити механізм ефективної взаємодії між державою та підприємницьким
сектором. Його відсутність засвідчується тим, що малі підприємства ще не
відіграють вагомої ролі в економіці України. Це проявляється й у тому,
що вони не стали одним із важливих засобів усунення диспропорцій на
окремих товарних ринках, створення нових робочих місць і скорочення
безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції,
швидкого насичення ринку товарами й послугами. Саме малі підприємства –
тенденційно-інноваційні, гнучкі й витратно ефективні – за підтримки
держави й за стимулюючих умов, особливо на регіональному рівні,
спроможні розв’язати названі проблеми. Це сприятиме раціональному
використанню їхнього ресурсного потенціалу, посиленню мотивації трудової
діяльності, поступовому піднесенню рівня добробуту, впливатиме на
досягнення рівноправного партнерства у світовому економічному
співробітництві.
Література:
Кузьмін О.Форми та умови участі підприємств малого бізнесу у
функціонуванні локальних ринків//Діловий вісник. – 2005. – 15 квітня.
Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук,
О.О.Бєляєв та ін.; За ред. д.е.н., професора К.Т.Кривенка. – К.: КНЕУ,
2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
