UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблеми та перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій в умовах реформування громадянського суспільства в Україні (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1219
Скачало182
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблеми та перспективи співпраці громадських організацій та політичних

партій в умовах реформування громадянського суспільства в Україні

 

Громадянське суспільство - це система координат, де всі питання

вирішуються консенсусом і де „навіть найслабший голос буде почуто й

враховано при прийнятті рішення".[1] Воно утворюється в наслідок

самоорганізації громадян для захисту та реалізації різноманітних

інтересів і прав людини, що виявляється у створенні ними відповідних

інститутів і організацій, яка забезпечує поєднання індивідуального і

спільного інтересу. Самоорганізація громадян є однією з необхідних умов

та ознакою сформованості громадянського суспільства. Як вважають

дослідники спроможність населення країни до самоорганізації виступає

принциповою ознакою, за якою можна судити про можливість розвитку

громадянського суспільства в цій країні.[2]

 

Демократія тісно пов'язана з існуванням енергійного громадянського

суспільства, яке впливає на процес прийняття рішень у країні. Сучасне

українське громадянське суспільство характеризується нерозвиненістю

громадської активності і, як наслідок, слабкістю громадських

організацій, особливо правозахисних, а також проблемами укріплення їх

ролі в соціумі та їх незначним впливом на державу. Втім, саме громадські

організації мають виконувати функцію об'єднання, консолідації громадян,

суспільства, держави; виступати інструментом досягнення індивідуальних,

колективних та державних цілей; ініціювання вдосконалення суспільного

життя.

 

В науковому середовищі та серед активістів громадського сектору протягом

останніх років зросло розуміння того, що громадські організації,

особливо в тих країнах, де демократичні традиції менш розвинуті, не

можуть самостійно гарантувати успіх різноманітних ініціатив,

започаткованих „третім сектором". Невеликі за розміром, роздроблені

громадські організації часто не в змозі ефективно впливати на процеси

вироблення політики у сферах своєї діяльності. Вони легко підпадають під

вплив різноманітних приватних інтересів або під авторитарний контроль

державних чиновників. Гостра дискусія про роль та місце громадянського

суспільства залишається актуальним питанням. Виходячи саме з таких

реалій стану громадянських організацій як інститутів громадянського

суспільства в середовищі суспільно активних громадян зростає розуміння

необхідності активної кооперації між громадськими організаціями та

політичними партіями.

 

По-перше, громадські організації та політичні партії не можуть

співіснувати паралельно. Громадські структури, з одного боку, є

включеними у структуру політичної системи або виступають у ролі суб'єкта

чи об'єкта політики, з іншого боку, влада має прерогативу політизувати

будь-яку проблему чи громадську структуру. Так, наприклад, невелику

громаду представників етнічної меншини можна зробити об'єктом етнічної

політики: створити відповідне управління, виділити кошти на духовні

потреби, стимулювати їх етнічну свідомість. [3] Формалізовані громадські

структури прагнуть стати суб'єктами політичного процесу, соціального

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ