Реферат на тему:
Вплив радянського фактору на процес переходу від „Народної демократії”
до соціалізму в Чехословаччині (1945-1948 рр.)
Після перемоги над нацистською Німеччиною відновили свою державу чехи
та словаки. У відродженні сильної Чехословаччини проявив особливу
зацікавленість Радянський Союз, який розглядав цю країну як форпост
свого впливу в Центральній та Південно-Східній Європі [2,30].
Політичною основою нової влади у відродженій Чехословаччині став
Національний фронт чехів і словаків (НФ). До чеського Національного
фронту входили чотири партії: комуністична, соціал-демократична,
національно-соціалістична і народна. Словацький НФ, що існував окремо
від чеського, складався спочатку тільки з двох партій – комуністичної та
демократичної.
Урядова програма, оприлюднена 5 квітня 1945 р. в м. Кошице (Кошицька),
стала результатом компромісу основних політичних сил Чехословаччини і
містила основні принципи народно-демократичної держави.
Консультації з радянським керівництвом відносно формування урядової
програми та основних проблем радянсько-чехословацьких відносин проводили
як лідери демократичних сил (Е.Бенеш), так і комуністи (К.Готвальд). В
березні 1945 р. лідер КПЧ К.Готвальд направив в Наркомат іноземних справ
СРСР проєкт урядової програми, яка мала стати основою для переговорів
комуністів з демократами з питань повоєнного розвитку держави, і отримав
поради та зауваження майже до всіх розділів документу [2,177].
СРСР взяв активну участь у процесах відродження чехословацької держави.
Весною 1945 р. ним була забезпечена охорона кордону між Чехословаччиною
та Польщею, охорона президента Чехословачини Е.Бенеша та уряду держави.
Радянський Союз надав допомогу і у формуванні Збройних сил
Чехословаччини.
Роль СРСР була дуже відчутною і у відновленні чехословацької економіки.
Чехословацький уряд був ознайомлений з системою планування та
управління окремими галузями промисловості з метою перенесення
радянського досвіду в націоналізований сектор країни. Чехословацька
сторона стала ініціатором створення постійного інституту радників з СРСР
при Економічній раді уряду ЧСР [2,193]. Присутність радників з СРСР
посилювала радянський вплив на вирішення важливих економічних проблем
Чехослов аччини та перехід до радянської моделі розвитку. Проблему
торговельно-економічної орієнтації країни в 1947 р. теж було вирішено
на користь СРСР, хоча опоненти комуністів виступали за приоритетні
зв’язки зі США.
В питаннях зовнішньої політики радянський чинник теж відігравав
визначальну роль для Чехословаччини. В 1946 р. зовнішньополітичні
контакти між СРСР та ЧСР були посилені з ініціативи чехословацької
сторони [2,314]. Підписання договорів Чехословаччини з західними
державами проходило тільки після консультацій з Москвою.
.
oe
?????????I?чина відмовилась від участі в Паризькій нараді та остаточно
потрапила до сфери впливу СРСР [2,463].
В 1947 р. посилилися протиріччя між комуністами та їх союзниками по
урядовій коаліції. Це було пов’язано з ініціативами КПЧ щодо розширення
масштабів націоналізації та поглиблення аграрних перетворень, які
передбачали обмеження земельної власності. Праві партії за підтримки
соціал-демократів зуміли ізолювати комуністів в уряді і провели проти
них декілька рішень.
Напередодні виборів до парламенту 1948 року боротьба між демократичними
партіями і комуністами досягла вищої точки. На знак незгоди з діями
комуністів в уряді 12 міністрів від трьох партій –
національно-соціалістичної, народної та словацької демократичної подали
у відставку, сподіваючись на падіння уряду К.Готвальда і дострокові
парламентські вибори.
Під час кризи в Празі з офіційним візитом перебував замміністра
іноземних справ СРСР В.О.Зорін. Він дав рекомендацію комуністам зайняти
жорстку позицію і не йти на поступки правим. Але на прохання
К.Готвальда зосередити у кордонів Чехословаччини радянські війська, що
були дислоковані в Австрії та Німеччині, радянське керівництво відповіло
відмовою [3,73-74].
Організувавши потужну підтримку громадськості і погрожуючи загальним
страйком, комуністи змусили президента Е.Бенеша прийняти відставку 12
міністрів і підписати декрети про призначення нових міністрів, створюючи
таким чином уряд „відродженого” Національного фронту [3,72]. Лютневі
події 1948 р. в Чехословаччині являли собою комуністичний переворот, що
спирався на підтримку СРСР та лояльно налаштовані широки верстви
населення.
Вибори до Національних зборів країни 30 травня 1948 р. принесли
„відродженому” Народному фронту 80,3% голосів. Чеські та словацькі
комуністи разом з близькими до них соціал-демократами отримали 79%
місць в парламенті [3,81]. Травнева конституція 1948 р. закріпила зміни,
що відбулися. Президент Е.Бенеш відмовився підписати конституцію та
пішов у відставку. Новим президентом ЧСР став лідер КПЧ К.Готвальд.
Події лютого-травня 1948 р. в ЧСР знаменували перехід від режиму
„народної демократії” до соціалізму за радянським зразком, що
характеризувався монополією КПЧ на владу в країні.
Література:
Марьина В.В. Чехословацкий февраль 1948 г. Современное видение проблемы
//Вопросы истории. – 1998. – №10. – С.150-155.
Советский фактор в Восточной Европе. 1944-1953 гг. в 2-х тт. Документы
/Т 1. 1944-1948 гг. Отв. Редактор Т.В.Волокитина. – М.:РОССПЭН, 1999. –
552.
Чехия и Словакия в ХХ веке: очерки истории: в 2-х кн. Кн.2
/Отв.ред. В.В.Марьина; Ин-т славяноведения. – М.: Наука, 2005. – 558 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
