Реферат на тему:
Сучасний стан та структура експертної служби МВС України
На науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції
України покладений обов’язок розробки наукових засад і методів судової
експертизи та проведення різних видів судових експертиз. З часу
створення науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства
юстиції України вимоги до їх діяльності по проведенню експертних
досліджень і науково-дослідної роботи з кожним роком зростають. Це
пояснюється тим, що з побудовою в Україні правової держави, проведення
експертних досліджень речових доказів, що проходять по кримінальним
справам, врегульовано нормами кримінально-процесуального законодавства
України, що дає гарантію захисту особи як учасника кримінального
процесу, від можливого необ’єктивного дослідження обставин, які
впливають на встановлення істини по справі. Відповідно до прийнятого в
1993 р. Закону України “Про судову експертизу”, в завдання експертних
науково-дослідних установ входять: по-перше, забезпечення функцій
науково-методичного центру судових експертиз в Україні, тобто надання
допомоги в розвитку наукової і методичної бази судової експертизи,
використання її в експертній практиці. Використання результатів наукових
розробок в практичній роботі правоохоронних органів забезпечило б
проведення дослідів професіональними експертами-криміналістами;
по-друге, зміцнення і розвиток міжнародного співробітництва з країнами
близького і далекого зарубіжжя в галузі експертизи і криміналістики може
бути виражено в формах обміну науковою інформацією, спільної участі
проведення міжнародних конференцій і семінарів, на яких
вчені-криміналісти будуть виступати з доповідями про свої досягнення в
галузі судової експертизи і криміналістики, крім цього, відрядження
спеціалістів для проходження стажування в містах співдружніх держав. В
цей час в системі Міністерства внутрішніх справ України існують і
ефективно діють експертно-криміналістичні установи оснащені сучасним
науково-технічними засобами. Експертно-криміналістична служба МВС
України входить до блоку кримінальної міліції і складається з
експертно-криміналістичних підрозділів, до яких належать Державний
науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ)
та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС,
УМВС, УМВСТ [1]. ДНДЕКЦ, НДЕКЦ є самостійними структурними підрозділами
Міністерства внутрішніх справ, підпорядковуються Міністру, начальникам
ГУМВС, УМВС, УМВСТ, у своїй діяльності керуються
кримінально-процесуальним законодавством України, Законом України “Про
судову експертизу” від 25.02.1993 року, Конституцією України, КПК
України, Законом України “Про міліцію”, Законом “Про експертизу”,
Наказом № 30 “Про затвердження “Положення про Державний
науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України …” від
18.01.1999 року. Структурними підрозділами НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ є
відділи, відділення, групи з експертно-криміналістичного забезпечення
органів внутрішніх справ, які перебувають в оперативному підпорядкуванні
керівництва відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ і
підрозділів спеціальної міліції для експертно-криміналістичного
забезпечення розкриття, розслідування та попередження злочинів [1].
Організаційно-методичне керівництво НДЕКЦ, ГУМВС, УМВС, УМВСТ здійснює
Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України
[1]. Однією з важливих умов яка впливає на виконання основного завдання,
покладеного на правоохоронні органи – боротьбі зі злочинністю, є
поліпшення діяльності експертно-криміналістичних служб.
До основних завдань, які виконує Державний центр можна віднести:
виконання експертиз за кримінальними справами, які знаходяться у
провадженні органів дізнання та попереднього слідства органів внутрішніх
справ; виконання досліджень за матеріалами, які надходять зі служб та
підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють оперативно-розшукову
та контрольно-ревізійну діяльність; участь фахівців в оглядах місць
скоєння найбільш складних та резонансних злочинів, у тому числі із
застосуванням або погрозою застосування вибухових пристроїв, речовин;
надання експертних послуг іншим установам, відомствам, фізичним та
юридичним особам відповідно до положень ст. 15 Закону України “Про
судову експертизу”; здійснення консультаційної та навчальної діяльності
в межах своєї компетенції; ведення загальнодержавних криміналістичних
обліків органів внутрішніх справ; організаційно-методичне керівництво
діяльністю центрів щодо експертно-криміналістичного забезпечення
попередження, виявлення, розслідування та розкриття злочинів; розробка
та впровадження разом із зацікавленими службами в практичну діяльність
органів внутрішніх справ науково-практичних досліджень у сфері
застосування криміналістичних методів для розкриття та розслідування
злочинів; участь у виявленні, розслідуванні та розкритті злочинів шляхом
застосування криміналістичних засобів і методів під час проведення
слідчих дій і оперативно-розшукових засобів, використання
загальнодержавних криміналістичних картотек і колекцій; впровадження
єдиної технічної політики щодо оснащення органів внутрішніх справ
сучасним криміналістичним обладнанням і витратними матеріалами в межах
засобів, наявних у розпорядженні Державного центру, незалежно від джерел
їх надходження, через укладання контрактів безпосередньо з вітчизняними
і закордонними виробниками; керівництво фінансово-господарською
діяльністю підпорядкованих підрозділів; організація
експлуатаційно-технічного і метрологічного забезпечення криміналістичної
техніки в експертно-криміналістичних підрозділах органів внутрішніх
справ; підготовка пропозицій щодо розробки нових видів технічних засобів
і впровадження їх в практичну діяльність. Розробка норм належності
криміналістичної техніки.
???????????актичних конференцій з питань підвищення ефективності
використання криміналістичних засобів і методів у боротьбі зі
злочинністю; забезпечує підготовку і перепідготовку експертних кадрів за
напрямками діяльності Державного центру та центрів; здійснює
організаційне забезпечення роботи Експертно-кваліфікаційної комісії МВС
України щодо надання (позбавлення) права самостійного використання всіх
видів експертних досліджень працівникам Державного центру та центрів;
контролює дотримання методик дослідження речових доказів, встановленого
порядку виконання експертиз і ведення експертно-криміналістичних
обліків; забезпечує контроль ефективності використання технічних
засобів, наявних у центрах; організує постачання в централізованому
порядку за бюджетні та позабюджетні кошти засобів матеріально-технічного
забезпечення службової діяльності Державного центру і центрів
(автотранспорт, засоби зв‘язку, криміналістична, комп‘ютерна,
розмножувальна, спеціальна техніка, програмно-апаратні комплекси,
витратні матеріали); вивчає, узагальнює та впроваджує позитивний
вітчизняний та закордонний досвід використання криміналістичних засобів
і методів у боротьбі зі злочинністю; організує та координує проведення
науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розробки методів і
технічних засобів криміналістичного призначення; здійснює авторське
супроводження та впровадження апробованих наукових розробок у практичну
діяльність органів внутрішніх справ; видає в установленому порядку
довідкові посібники, методичні рекомендації та інші інформаційні
матеріали; залучає фахівців Державного центру або, у разі необхідності,
працівників центрів як спеціалістів слідчих дій і оперативно-розшукових
заходів, що здійснюються підрозділами органів внутрішніх справ;
проводиться випробування конкретних видів продукції, яка пройшла
акредитацію у встановленому законом порядку, з метою її сертифікації або
ліцензування в лабораторіях; здійснює ведення загальнодержавних
криміналістичних картотек і колекцій: слідів рук, що вилучені з місць
нерозкритих злочинів; підроблених грошових знаків та цінних паперів;
зразки грошей, цінних паперів та документів суворого обліку; куль та
гільз зі слідами зброї, вилучених із місць скоєння злочинів; куль та
гільз, раніше відстріляних із табельної зброї та зброї, що знаходилась
на об‘єктах дозвільної системи або в особистому користуванні громадян, у
разі її викрадення чи втрати; зразків ручної вогнепальної та холодної
зброї; макетів саморобних і промислових вибухових пристроїв та зразків
вибухових речовин; інших видів картотек, натурних колекцій, призначених
для ефективного розкриття та розслідування злочинів [1]; забезпечує в
межах своєї компетенції розгляд пропозицій, заяв і скарг. Робота
експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ
будується на принципах: законності, незалежності при прийнятті рішень,
об’єктивності і повноти при проведенні експертних досліджень. Крім цього
в експертно-криміналістичних підрозділах існує також ще один принцип –
це принцип спеціалізації співробітників при проведенні певних видів
криміналістичних експертиз. Тобто кожний співробітник цих підрозділів
повинен мати не менш трьох допусків, що дозволяють йому провести
експертні дослідження.
До складу ДНДЕКЦ Міністерства внутрішніх справ України входять наступні
підрозділи, в яких проводяться експертно-криміналістичні дослідження:
1. Відділ досліджень зброї; 2. Відділ дактилоскопічних досліджень; 3.
Відділ досліджень документів та грошей; 4. Відділ судової фотографії,
портретної ідентифікації та відеозйомки; 5. Відділ автотехнічних
досліджень; 6. Відділ фізико-хімічних досліджень; 7. Відділ досліджень
наркотичних речовин та харчових продуктів; 8. Відділ медико-біологічних
та грунтово-ботанічних досліджень; 9. Відділ фоноскопічних досліджень;
10. Відділ організації пошуку та знешкодження ВП і ВР; 11. Відділ
вибухотехнічних та пожежнотехнічних досліджень; 12. Відділення
товарознавчої та бухгалтерської експертизи; 13. Вибухотехнічна служба;
14. Ядерно-фізична лабораторія. Одним з основних напрямів в діяльності
експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ є
ведення ними криміналістичних обліків які сприяють в найкоротші терміни
розкрити неочевидні злочини. В криміналістичних підрозділах ведуться
криміналістичні обліки. Криміналістичний облік – це система реєстрації,
систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їх
ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для
розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і
узагальненнях практики боротьби зі злочинністю. Криміналістичні обліки
залежно від завдань поділяються на: оперативно-пошукові;
інформаційно-довідкові. Одним із видів криміналістичних обліків є
колекції куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотеки). Вони
створюються для: встановлення фактів використання одних і тих же зразків
зброї при вчиненні декількох злочинів (у різний час, на різних
територіях); виявлення зброї, яка застосовувалась при вчиненні злочинів,
серед вилученої, знайденої та добровільно зданої; встановлення фактів
застосування злочинцями втраченої нарізної або гладкоствольної
вогнепальної зброї, що була на озброєнні органів внутрішніх справ,
зареєстрована на об’єктах дозвільної системи та перебувала в особистому
користуванні громадян; виявлення зброї, яка була втрачена працівниками
органів внутрішніх справ, серед вилученої, знайденої та добровільно
зданої. На сьогодні експертно-криміналістичні підрозділи органів
внутрішніх справ виконують всі види криміналістичних експертиз, а також
ряд судових експертиз, які проводяться в науково-дослідницьких
інститутах, що входять в структуру Міністерства юстиції України. На
даному перехідному етапі побудови в Україні правової держави, експертні
науково-дослідні установи ведуть розробки нових методів дослідження,
використовуючи при цьому складне технічне обладнання і обчислювальну
техніку. Розробляються, впроваджуються в практику і використовуються
інформаційно-пошукові системи по окремих видах об’єктів судових
досліджень, вирішуються завдання по створенню єдиної автоматизованої
системи судово-експертних установ з метою впровадження в експертну
практику автоматизованих робочих місць і створення інформаційного
забезпечення діяльності судових експертів і фахівців. У той же час в
діяльності експертних науково-дослідних установ України є і певні
недоліки, і до цього часу не вирішений ряд наукових проблем. Не
розроблені методи експертного дослідження давності зробленого пострілу
при проведенні балістичних експертиз, часу утворення окремих видів
слідів і інші питання. Не ведуться дослідження в галузі прогнозування
розвитку судової експертизи, що призводить до послаблення пошуку
найбільш ефективних наукових напрямів в вирішенні першочергових завдань,
що стоять перед експертними установами в цей час. Подальший розвиток
системи управління науковою і практичною діяльністю, здійснюваною
судово-експертними установами України, повинно проводитись на основі
прогнозування з використанням інформаційного забезпечення експертних
досліджень, створення автоматизованих комплексів для вирішення
поставлених експертних завдань. Все це призводить до не своєчасного
виконання експертиз, призначених органами попереднього слідства і судами
України. У зв’язку зі створенням незалежної держави і проведенням
правової реформи в Україні, яка спричинить перебудову в діяльності
правоохоронних органів, необхідно вирішити ряд питань, пов’язаних з
удосконаленням процесуальних основ судової експертизи. Особливу увагу
при цьому необхідно приділяти забезпеченню гарантій об’єктивності при
винесенні експертами своїх висновків, встановленню такої системи
правовідносин, виниклих між учасниками при проведенні експертних
досліджень, яка забезпечувала б кожному з них можливість найбільш повно
використати висновок експерта для встановлення істини по кримінальним і
цивільним справам, а також для забезпечення своїх законних прав і
інтересів.
Література:
Наказ МВС України від 30.08.1999 р., № 682. П. 1.1.1.-1.1.4.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
