UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКомерційне (фірмове) найменування – як об’єкт обліку (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2401
Скачало368
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Комерційне (фірмове) найменування – як об’єкт обліку

 

В сьогоденні будь-яке підприємство (установа чи організація) як суб’єкт

господарського обороту має своє ім’я. Обов’язкову наявність якого

визначає і ст. 90 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ): юридична особа

повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її

організаційно-правову форму [1]. А згідно з частиною першою ст. 159

Господарського кодексу України (далі ГКУ) таке найменування може мати і

громадянин-підприємець [2].

 

Тобто, мова йде про звичайне комерційне або фірмове найменування

суб’єкта господарювання, яке вказується в його установчих документах і

вноситься до єдиного державного реєстру.

 

З 1 січня 2004 року і ЦКУ і ГКУ комерційне (фірмове) найменування

визнане об’єктом інтелектуальної власності (ст. 155 ГКУ та ст. 450 ЦКУ)

[1,2]. А відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку

8 „Нематеріальні активи” право на комерційне (фірмове) найменування

визнано нематеріальним активом [3]. Проте відповідність імені

підприємства вимогам визнання нематеріальним активом викликає певні

сумніви.

 

Проаналізуємо:

 

Вимога перша – це немонетарний актив. Дійсно комерційне найменування це

не грошові активи чи їх еквіваленти, а тим паче не дебіторська

заборгованість.

 

Вимога друга – не має матеріальної форми, тобто відсутність речової

субстанції. На наш погляд ця ознака є головною розрізнювальною ознакою

для даного виду активу, оскільки до нематеріальних активів включаються

саме право на об’єкт, а не безпосередньо об’єкт.

 

Вимога третя – це актив, який в свою чергу також має ряд ознак:

 

- Право на комерційне найменування повинне контролюватись підприємством.

Норми частини 5 ст. 90 та частини 1 ст. 490 ЦКУ задовольняють дану

вимогу [1];

 

- від використання права на комерційне або фірмове найменування

підприємство повинно отримати економічну вигоду (отримання грошових

коштів чи зменшення витрат).

 

j

 

l

 

l

 

?????????¤?м комплексом особи, якій ці права належать, або його

відповідною частиною, тобто права (чи їх частину) на комерційне

найменування не можна передати за допомогою ліцензії, ліцензійному

договору чи іншого правого документу [1].

 

Вимога четверта – актив має бути ідентифікований, тобто відповідати

критеріям визнання статей балансу, встановлених П(с)БО 2 "Баланс" [4]. А

саме, право на комерційне найменування має бути достовірно оцінено та

очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його

використанням. Нематеріальні активи досить неоднорідні за своїм складом,

за характером використання або експлуатації, за ступенем впливу на

фінансовий стан підприємства й результати господарської діяльності, тому

необхідний диференційований підхід до їхнього аналізу й включення в

економічний оборот. Для кожного конкретного об’єкта нематеріальних

активів і у кожному конкретному випадку повинна розроблятись унікальна

методика розрахунку його вартості, яка повинна враховувати багато

специфічних чинників, що представляє собою досить складний процес. На

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ