UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДержава як суб’єкт права – юридична особа (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1166
Скачало167
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Держава як суб’єкт права – юридична особа

 

Державі в юридичній та державознавчій літературі завжди приділяється

особлива увага. Це стосується як питання щодо сутності держави, так і

встановлення ознак держави, характерних якостей. Причому, досліджуючи

сутність держави, деякі автори застосовують натуралістичні уявлення про

державу та намагаються описати державу не як певний ідеальний об’єкт,

теоретичну абстракцію, а як „живу дійсність”, „реальний факт”. В свою

чергу, в юридичній літературі майже відсутні дослідження сутності та

ознак держави з позиції сприйняття держави як юридичної особи в

загальноправовому значенні. Переважно держава як юридична особа

досліджується в рамках цивільного права, та при такому дослідженні увага

дослідників загострюється на цивільно-правових аспектах, зокрема, на

майнових аспектах держави, що, в свою чергу, не дає змогу розкрити її

сутність.

 

Перш за все, досліджуючи ознаки або властивості держави, говорять про

три елементи, які нібито обов’язково притаманні державі: перший елемент

– влада, якій притаманні ознаки самостійності та винятковості; другий

елемент – певна кількість людей, їх союз або об’єднання, яке підкорене

вказаній владі; третій елемент – певна територія [1].

 

На думку М.М. Алєксєєва з точки зору родової сутності держави така

ознака держави як територія взагалі не може розглядатися в якості

необхідної та конститутивної, оскільки така емпірична ознака не випливає

з самої ідеї держави, адже спілкування та влада здатні виходити за межі

цих емпіричних кордонів, розширюючись та охоплюючи все більшу кількість

істот [2].

 

Стосовно такої ознаки держави, як певна кількість людей, їх союз, Г.Ф.

Шершеневич писав: „Ми маємо перед собою особисте поєднання, як певну

сукупність людей, які знаходяться у взаємному відношенні владарювання та

підлеглості. Що являє собою ця сукупність людей? Деякі визнають її

союзом. Але союз викликає думку про свідоме, свідоме поєднання, що

відкидає нас до договірного уявлення. Поєднання є дещо інше, як

суспільство. Початок, який поєднує цих людей у суспільство, полягає в

підпорядкуванні тій самій владі” [3, 201-202]. Г.Ф. Шершеневич, як можна

зробити висновок з його слів, не бажав викликати думку про свідоме

поєднанні людей в державу. Стосовно держави він допускав лише думку про

наявність факту примусового владного поєднання людей. Г.Ф. Шершеневич

називав методологічною помилкою спроби сформулювати поняття про державу

не в його „історичній дійсності, а в його ідеальному уявленні” [3, 199].

Ці ж методологічні уявлення не дозволяли йому розглядати державу як

юридичну особу, так як на думку Г.Ф. Шершеневича неприпустимо подвійне

визначення одного й того ж поняття, соціологічне та юридичне, і тому

поняття про державу повинно бути тільки одне – соціологічне [3, 213]. В

кінцевому результаті, вказаний автор доходить висновку про те, що

держава хоча і виступає джерелом права, але суб’єктом права не є і

навіть не може бути визначена юридично.

 

Слід погодитись з думкою С.І. Архіпова про те, що якщо розвивати ідею

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ