UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація пошкоджень від дії гладкоствольної вогнепальної зброї на тілі людини (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось936
Скачало161
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Класифікація пошкоджень від дії гладкоствольної вогнепальної зброї на

тілі людини

 

Ушкодження пострілами зі шротової зброї в мирний час зустрічаються

досить часто. Морфологічна картина зазначених ушкоджень обумовлена

конструкцією снаряду. Значний внесок у вивчення пошкоджень, заподіяних

пострілами з вогнепальної шротової зброї, привніс професор кафедри

судової медицини Львівського медичного інституту А.Ф. Лисицин. При

використанні правильно спорядженого шротового (картечного) патрона в

момент пострілу в казенній частині ствола максимальний тиск газів

складає до 59-76 МПа, що забезпечує початкову швидкість снаряду 360-495

м/с [1, С.185]. При вильоті зі ствола снаряд починає фрагментуватися в

сторони і розтягуватися по довжині. Так, на дистанції 10 м шротовий

снаряд вже має діаметр близько 0,4-0,7 м і довжину до 1,3 м, а в міру

подальшого збільшення дистанції ці параметри зростають. Поступово

периферичні шротини снаряду, що летять, під впливом опору повітря і сили

ваги втрачають швидкість і падають на землю. Тільки одиничні шротини, що

знаходяться в центрі і мають найбільшу швидкість, можуть летіти досить

далеко. Гранична дальність польоту окремих шротин і картечин заводського

виготовлення залежить головним чином від їх розміру. За даними П.І.

Толстопята (1951), при пострілах вгору під кутом близько 30° окремі

шротинки дрібного шроту (№ 9) можуть летіти до 200 м, великого шроту (№

1, № 00) – до 400-350 м, а картеч – до 600 м. Однак на цих відстанях

шротини знаходяться на кінці польоту і вже не можуть заподіяти серйозних

ушкоджень, за винятком випадків влучення в око [2, С.116]. На балістику

шротового снаряду, ступінь його фрагментації, дальність польоту а, отже,

на його уражаючу здатність впливають: 1) характер спорядження і стан

патрона (вид і кількість пороху, тип капсуля, матеріал і кількість пижів

і прокладок, маса і номер шроту або картечі, наявність засобів

концентрації або розсіювання, матеріал і розміри гільзи, щільність

спорядження, давнина й умови зберігання); 2) конструкція рушниці

особливо її ствола (довжина і калібр, характер свердловки й ін.); 3)

метеорологічні умови (температура повітря, вітер і ін.). Конкретний

вплив цих факторів докладно розглядається в спеціальній літературі по

мисливській зброї і боєприпасах (Толстопят А.І., 1951; Блюм М.М., Шишкін

І.Б., 1983; Кофанов А.В. 2005), а також у монографіях про ушкодження

пострілами з цієї зброї (Лисицин А.Ф., 1968; Смусін Я.С., 1971; Кофанов

А.В. 2005, 2008).

 

Шротовий постріл відноситься до класу мінливих явищ, що знаходяться під

впливом багатьох факторів, що діють з різною інтенсивністю й у різних

сполученнях: якщо зробити кілька пострілів однаковими патронами з того

самого ствола, то площа розсіювання і кучність будуть різними [3, С.25].

При русі шроту по каналу ствола відбувається сильний стиск снаряду, у

наслідок чого між шротинами виникають зворотні сили взаємного

відштовхування і настає взаємне розклинення шротин. Тому в момент

вильоту шротини відхиляються від прямої лінії на деякий кут. Є.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ