Реферат на тему:
Поняття та побудова „психологічного портрету” невідомої особи за
ознаками усного мовлення
У криміналістиці і оперативно-розшуковій діяльності під психологічним
портретом традиційно розуміється система відомостей про психологічні та
інші (соціальні, демографічні, правові) ознаки особи, важливі з погляду
її виявлення та ідентифікації [1,77].
Чинне кримінально-процесуальне законодавство, існуючі нормативні
документи безпосередньо не регламентують діяльність по складанню
психологічних портретів і їх використання в правоохоронній діяльності.
Проте юридична практика все більше і частіше стала користуватися цією
дією у важких випадках розкриття і розслідування злочинів. Психологічний
портрет і його використання не є доказами у справі, але можуть успішно
застосовуватися при пошуку доказів, а також здійсненні оперативних і
слідчих дій по викриванню винних. В умовах відсутності достатньої
інформації з його допомогою можна уточнити, звузити коло підозрюваних,
висунути і здійснити перевірку версій, які виникають тільки при його
використанні [5, с.342].
У кожному конкретному випадку психологічний портрет є результатом
комплексного міждисциплінарного аналізу відображеної в матеріалах справи
кримінальної події. Спрямованість аналізу даних, які отримані у ході
огляду місця події, які містяться у свідченнях свідків, різних
експертних висновках, одна – отримати відомості про особу злочинця,
інформацію, що дозволяє створити імовірнісний портрет злочинця з
характерними рисами його психічного та зовнішнього конституційного
вигляду, професійною орієнтацією, стилем життя, захопленнями тощо.
Зараз в літературі найчастіше розглядається питання складання
психологічного портрета за слідами на місці злочину, але, як було
зазначено вище, інформацію про особу можна отримати і з інших джерел,
одним з яких є її усне мовлення.
Індивідуальність мови мовця обумовлюється як анатомічно-фізіологічною
будовою мовотворних органів, так свідомою і підсвідомою діяльністю вищої
нервової системи, яка відображає інтелектуальний та навиковий рівень
мовного розвитку диктора [4]. Тому за акустичними, стилістичними,
лексичними ознаками, граматичною будовою і іншими особливостями усної
мови в процесі її сприйняття навіть безпосередньо не спостережуваного
мовця можна розпізнати його національну, статеву, професійну
приналежність і ряд інших ознак, важливих для діагностичних, а також
ідентифікаційних цілей.
Корисними з цієї точки зору можуть бути визначені науковцями закономірні
зв’язки властивостей особи з особливостями голосу, форми, будови і
змісту усного мовлення [3, 314].
Переходячи до ознак усної мови, які можуть бути використані для
виявлення окремих категоріальних ознак особи для складання
психологічного портрета, відзначимо, що така ситуація, раніше малотипова
для криміналістичної практики, останніми роками стала набагато
актуальнішою у зв’язку з більшою поширеністю технічних засобів – від
телефону до магнітофона.
За усним мовленням можна зробити висновки щодо ряду якостей людини. На
думку спеціалістів виділяються наступні правила:
• за змістом висловів судити про погляди особи, її переконання, цілі,
плани, мотиви, потреби, ціннісні орієнтації, інтереси і др.;
• по словарному запасу, побудові мови, викладу думок, відповідям на
питання судити про її освіту, культуру, професійну приналежність,
розумовий розвиток, винахідливість, особливості правової психології і
т.п.;
• по вимові оцінювати її національну і регіональну приналежність,
можливе місце народження і тривалого проживання, освіту;
?????????i?ів. Так, людина з холеричним темпераментом швидка, темп мови
у нього стійко високий, міміка виразна, характерна в поведінці
поривчаста, нетерплячість, нестриманість.[5, 314]
Інформація про властивості мовця, яка міститься в ознаках його усного
мовлення, дозволяє зробити висновки про фізичний, психологічний та
соціальний вигляд особи. Висновок про статеву приналежність можна
зробити на підставі, наприклад, аналізу діапазону голосу за висотою
основного тону і за тембром. Вікові особливості людини пов’язані не
тільки з висотою і інтенсивністю голосу, але і його об’ємом і тембром.
Для визначення віку важливе значення може мати і аналіз пауз в мові. Про
молодий вік людини може свідчити зайва категоричність думок і висновків
з найрізноманітніших питань. Літні ж люди частіше проявляють обережність
в думках і мають схильність давати поради або повчати інших. Висновки
про освіту і ступінь культури людини робляться на основі існуючих
варіантів вимови, використання певного словарного запасу, повноти і
деталізації вираження думок, мовних прийомів, наявності в усному
мовленні характерних лексичних ознак. Як правило, особи, що володіють
багатим словарним запасом, виражають свої думки переконливими і найбільш
точними стосовно конкретної ситуації словами, а особи, лексика яких
бідна, використовують обмежений набір і часте повторення одних і тих же
слів, до того ж їх думки недостатньо послідовні і примітивні, а мова
невиразна. Важливо і те, що особа в своїй промові проявляє особливості
того діалекту, який характерний для місцевості, де вона народилась або
довгий час проживала. При визначенні соціальної приналежності (професії
і т.д.) основного значення набувають лексичні ознаки, особливості
фразеологізмів і зміст усного мовлення, які характеризують ту або іншу
соціальну групу людей. Словарний запас людини, якою б сферою діяльності
вона не займалася, постійно збільшується, видозмінюється. Проте, досить
тривалий час вона використовує характерні слова і вирази, своєрідну
термінологію, які обумовлюють лексичний склад, особливості
фразеологізмів мови людей однієї професії або одного роду занять [2,
с.336].
Результатом побудови “психологічного” портрета є імовірнісний опис
криміналістично значущих характеристик невідомої особи, що скоїла
злочин. В європейських країнах та США напрацьовано відповідну
методологічну та технічну базу, існує значний досвід практичного
використання методики складання „психологічного” портрету невідомого
злочинця. Зокрема, вказана методика активно використовується
спецслужбами в боротьбі з тероризмом. В Україні зазначена методика
повинна застосовуватись при розслідуванні злочинів у сфері комп’ютерних
технологій, розшуку авторів анонімних неправдивих повідомлень про
злочини, статевих злочинів та інших, в яких необхідно встановити особу
злочинця за відсутності свідків та інших прямих доказів. З метою
розробки методики складання „психологічного” портрету вважається за
доцільне використати досвід зарубіжних країн, які мають великий
практичний досвід та суттєві напрацювання в питаннях побудови
психологічного портрету невідомого злочинця.
Література:
Боков С.Н. О психолого-криминалистическом портрете преступника \\
Воронежские криминалистические чтения: Сб. науч.трудов. Вып.4 \ Под ред.
О.Я.Баева. – Воронеж: Изд-во Воронеж. Гос. ун-та, 2003. – 328с., с.
75-92
Криминалистика: Учебник / Издано в рамках программы «Обновление
гуманитарного образования России» фонда Д. Сороса. – М., 1999. – 821 с.
Образцов В.А., Богомолова С.Н. Криминалистическая психология. – М.:
Изд-во “Юнити – Дана”, 2002. – 448 с.
Попов Ю.П. Криминалистическая экспертиза материалов и средств
видеозвукозаписи. Киевский НИИ судебных экспертиз. HYPERLINK
“http://expert.net.ua/kniise/articles/popov0202.htm”
http://expert.net.ua/kniise/articles/popov0202.htm
Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология. – М.: Изд-во «Юнити –
Дана», 2001. – 639с/
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
