UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих на ДЦП (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3254
Скачало376
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості прояву соціально-психологічної адаптації підлітків, хворих

на ДЦП

 

Серед порушень опорно-рухового апарату дитячий церебральний параліч є

найбільш інвалідизуючим захворюванням дитячого віку. Проблема ДЦП

набуває особливої гостроти у зв'язку з тенденцією до почастішання

випадків цього захворювання в усіх країнах: в Данії на тисячу

новонароджених припадає 2,2 хворих, у Фінляндії - 2 хворих, у Англії -

4, в Україні констатують 2,4 - 2,5 випадків на тисячу дитячого

населення. Сьогодні у нас є понад 30 тисяч таких хворих, що потребують

різнобічної і довготривалої реабілітації.[2]

 

Словосполучення «дитячий церебральний параліч» (ДЦП) означає групу

порушень рухових функцій мозку, що з'явилися  під час порушення у

новонародженому віці. Ці порушення не прогресуючі, тобто з'являються з

моменту народження дитини та існують на протязі всього життя. Рухові

порушення часто представлені слабкістю в певній групі м'язів, з-за чого

порушена ходьба, рухи руками або, наприклад, закидається шия; також

можливі так звані гіперкінези - різкі стереотипні рухи в руках, ногах,

мімічній мускулатурі, які важко контролюються хворим.

 

Основними факторами, які призводять до появи ДЦП, є кисневий голод

(асфіксія або гіпоксія) в утробі матері або одразу після народження. У

більшості дітей причиною захворювання є патологія вагітності матері

(токсикози, порушення плацентарного кровообігу, інфекції), а також

порушення аутоімунних механізмів, які безпосередньо приймають участь у

ембріональному розвитку тканини плоду; родові травми, викликані різними

видами акушерської патології (вузький таз матері, слабкість пологової

діяльності, затяжні або швидкі пологи, також пологи після довгого

безводного проміжку) у відносно малій кількості випадків; інші фактори:

збільшення радіаційного фону, генетичні захворювання: цукровий діабет,

ендокринні порушення; загроза переривання вагітності тощо. [1]

 

Крім фізичних та звичних економічних негараздів, дітей-інвалідів

турбують проблеми спілкування, дефіцит інформації, самотність, проблеми

здоров'я та соціальної адаптації, суїцидальні ідеї тощо.[3] Cистема

порушень психічних та фізичних функцій організму, що зумовлена

церебральним паралічем, вимагає раннього діагностичного і

корекційно-розвивального втручання. Без такої психолого-педагогічної

допомоги подальше навчання та соціально-трудова адаптація дитини

малоефективна. Соціально-психологічна адаптація (СПА) пов'язана з

входженням особистості у соціальне оточення (Ф.Адександер, О.Віру,

В.Лебедєв, Г.Сельє). Завданням шкіл-інтернатів, в яких перебувають

інваліди, є формування особистості хворої дитини, яка здатна, незважаючи

на фізичну неповноцінність, зайняти повноцінне місце у житті

суспільства.

 

Метою статті є аналіз проблеми психології дітей, хворих на ДЦП, в

історії наукової думки, розгляд різних підходів до вивчення проблеми,

аналіз досвіду психологічної допомоги дітям з ДЦП з метою підвищення

рівня їх соціально-психологічної адаптації.

 

Дослідження проводилось на базі школи-інтернату для дітей з наслідками

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ