Реферат на тему:
Особливості прояву копінг-поведінки підлітків у стресових ситуаціях
У вітчизняній психології опонуюча поведінка (копінг) розглядається як
усвідомлене раціональна поведінка, спрямована на усунення стресової
ситуації. Умовою копінгу є стрес – стан людини, неспецифічна реакція на
фізіологічному, психологічному і поведінковому рівні, яка з’являється у
відповідь на негативні події. Психологічна значимість копінгу у тому,
щоб ефективно адаптувати людину до потреб у різних ситуаціях, дозволити
оволодіти ними, ослабити і пом’якшити ці потреби, загасити стресову дію
ситуації [4].
Стрес – це насамперед корисна для організму реакція, яка виникла у ході
еволюції, що сприяє оптимальної його адаптації до мінливих умов життя.
Разом з тим сильні і багаторазово повторювані дії стресорів можуть
приводити до різноманітних негативних наслідків, на яких фіксують свою
увагу багато дослідників [2].
Г.Сельє вперше почав використовувати поняття стресу, створив концепцію
стресу, розробив когнітивну теорію емоцій та подолання стресу. Багато
вчених вивчають цей феномен у взаємодії з пізнанням, емоціями та дією
(Дж. Еверілл, П. Фресс, Р. Кан). У рамках когнітивного підходу стрес
вивчав Ейнштейн; Горовиць розробив інформаційну концепцію стресу. У
межах психосоціального підходу стрес досліджували Р. Грін та Б. Вілсон.
Багато зарубіжних дослідників звертали увагу на наслідки стресу,
викликані виробничою діяльністю (Дж. Гілтон, С. Палмер, Т. Пікеринг).
У вітчизняній психології деякі вчені пов’язували поняття стресу з
поняттям напруження (В.А. Ганзен, В.М. М’ясищев). Стрес як процес, що
призводить до психічних відхилень, розглядали Л.М. Аболін та Т.І.
Аболіна. В контексті емоцій стрес вивчали Г.Г. Аракелов, Г.І. Кассиль,
О.І. Медведєв, Н.М. Русалова, В.В. Суворова. Психологічні особливості
людини в стресових ситуаціях досліджували В.А. Бодров, А.М. Вейн, Л.В.
Куликов, К.В. Судаков. Феномен стресу в міжособистісних стосунках людей
вивчали Е.С. Бодрова, Л.А. Китаєв-Смик. Особливості переживання стресів
людиною в екстремальних умовах досліджували Ю.А. Баранов, А.П. Мухін,
С.В. Чермянін [3].
Відповідно до мети нашого дослідження, нами були використані наступні
методики: методика „Копінг-поведінка у стресових ситуаціях” С.Нормана;
методика „Діагностика стратегії поведінкової активності у стресових
ситуаціях”; методика діагностики міжособистісних стосунків Т.Лірі;
методика дослідження рівня суб’єктивного контролю (РСК) Д.Роттера.
?ь) та копінг-поведінку, орієнтовану на відволікання (72% – високий
рівень). Модель копінгу відволікання від стресової ситуації ефективна
тим, що виступає як своєрідний механізм психологічного захисту.
Великий відсоток досліджених обрали копінг-поведінку у стресових
ситуаціях, орієнтовану на емоційне відреагування. Тобто суб’єкт з таким
копінгом у стресових ситуаціях реагує бурно, емоційно, експресивно.
Домінуючою стратегією поведінкової активності у стресових ситуаціях є
змішаний тип, який характеризується цілеспрямованістю, емоційною
стабільністю, вмінням чергувати роботу з відпочинком та відносною
стійкістю до стресових факторів (67%). У стресових ситуаціях
проявляється висока стресостійкість лише у 22% (тип Б). Це найсильніший
тип з усіх наведених. Для осіб з таким типом активності у стресових
ситуаціях характерно послідовність в діяльності, цілеспрямованість,
висока працездатність та стабільність емоційної сфери. Низький рівень
контролю у стресових ситуаціях спостерігається у 11%. У них
проявляється висока поведінкова активність, наполегливість, часта
зміна настрою, при цьому знижується рівень контролю особистості.
Під час оцінки дослідження міжособистісних стосунків було виявлено, що у
підлітків у процесах міжособистісного приймання переважає фактор
домінування над оточуючими. 46% мають високий рівень даного показника.
Прихильність як установка на спілкування з однолітками менш властива
нашій виборці досліджуваних (27%). У спілкуванні з однолітками більшість
старших підлітків намагається проявити свої найкращі, у тому числі
лідерські якості. Бажання відокремитися, прагнення зайняти високу
позицію, здобути повагу, визначити свою особистісну цінність й таким
чином отримати можливість підкріпити власну самооцінку та самоповагу –
все це багато в чому визначає позицію домінування підлітків у процесі
міжособистісної взаємодії.
Результати дослідження рівня суб`єктивного контролю у старших підлітків
над різноманітними життєвими ситуаціями вказують на те, що преважна
більшість підлітків характеризується вираженістю екстернального типу
локус контролю. Отриманні данні свідчать, що більшість підлітків
інтерпретує значущі події в їхньому житті як результат дії зовнішніх сил
– випадків, інших людей; досліджувані схильні перекладати
відповідальність за власний неуспіх оточуючим або вважати його
результатом невезіння.
Література:
Китаев – Смык Л.А. Психология стресса. М.,1988. – 250с.
Куликов Л.В. Личностный фактор в преодолении стресса // Актуальные
проблемы психологической теории и практики / Под ред. А.А. Крылова.
СПб., 1995. С. 92-99.
Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования //
Эмоциональный стресс: физиологические и психологические реакции / Под
ред. Л. Леви. Л., 1970.-178с.
Психология эмоций. Тексты / Под. ред. В.К. Вилюнас. М., 1984.- 375с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
