UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоральний вчинок як міра духовного розвитку особистості (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2426
Скачало296
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Моральний вчинок як міра духовного розвитку особистості

 

Сьогодні в Україні гостро постає проблема духовного відродження молоді.

Сучасні соціально-культурні процеси, що виступають могутнім фактором у

розв'язанні глобальних проблем нашого суспільства, детермінують пошук

джерел виховання морального потенціалу студентів, які готуються у вищому

навчальному закладі стати гарантами розвитку нашої держави.

 

Зважаючи на переконання багатьох дослідників, особистість найповніше,

найвиразніше проявляє себе у вчинку. Сам вчинок визначається як "дія, що

розглядається з точки зору єдності мотиву та наслідків, намірів та

справ, цілей та засобів, котра, є найсуттєвішим, найглибиннішим

осередком психічного в широкому розумінні цього слова, що знімає в собі

і суб'єктне, і суб'єктивне в їх різноманітних формах прояву людського в

людині (В.Роменець) [11], як "буття-подія", процес, що скеровується і

переживається суб'єктом як автором і її учасником, котрий несе повну

відповідальність за її наслідки" (М. Бахтін) [4], або як всезагальний

філософсько-психологічний принцип, який допомагає тлумачити природу

людини і світу в їхніх пізнавальному та практичному відношеннях.

 

В науковій літературі виділяються такі вчинки, як "зачаття і народження

(коли вже на стадії біологічного чи психобіологічного розвитку організм

не є просто "формою існування білкових тіл", а є певного рівня

суб'єктом, онтологічно відповідальним за самотворення, самозбереження,

від активності якого, від здатності протистояти і вистояти значною мірою

залежить сам факт його народження на світ), самоствердження

(розглядається в контексті індивідуального життя як вчинку, охоплює вік

дитинства, отроцтва і юності; полягає в тому, щоб ініціативно, через

творче протистояння оточенню ствердитись у статусі людини, реалізувати

закладену інтенцію через нарощування потенціалів людського способу

існування; під час цього вчинку ще не діють вимоги творення істини,

краси, добра і героїчного), самовизначення (здійснюється у відриві -

повному чи неповному - від сім'ї; самовизначитись - означає теоретично

відповісти собі самому на запитання "хто я є?", "що я хочу?", "що я

можу?" і практично пересвідчитись у правильності цих відповідей),

самовивільнення (період випробування на вчинкову зрілість, під час якого

проходить "рубікон" між молодістю й зрілістю; виникає рефлексивна

орієнтація в ситуації, яка склалася, з'ясування її передумов і

прогнозування її подальшого розгортання з точки зору прийнятності чи

неприйнятності для реалізації своїх задумів; основним критерієм життя є

рівень свободи, на який людина може розраховувати в цій ситуації),

самоздійснення (синтезує в собі "хочу" і "можу", тобто мотиваційний і

інструментально-дійовий аспекти, що розгортаються у внутрішньо

вмотивованій, а тому вільній, творчій, свідомій, відповідальній

діяльності, позитивний результат якої психологічно виявляє себе у

переживанні досягнутої гармонії із собою і світом; знаходить свою

реалізацію у вчинку істини, краси, любові і добра), самозвітування

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ