UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВажливість «екзистенціальної любові» у педагогічному процесі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1212
Скачало206
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Важливість «екзистенціальної любові» у педагогічному процесі

 

У житті сучасної людини спостерігається криза почуттів, - таку

піднімають проблему ряд філософів і психологів (Р. Мей, Е. Фромм, І.

Ялом та ін.). Люди втрачають здатність любити в світі, де розвиток

техніки превалює над розвитком людських відносин. Любов, пише Р. Мей,

яка була завжди опорою і допомагала справлятися з життєвими ситуаціями,

стала проблемою. Люди стають гордовитими, зарозумілими і відчуженими.

Нездатність відчувати і боязнь близості привела нас до того, що любов

стала здаватися неймовірною рідкістю, ілюзією [8; 7-8]. Реальністю

нашого життя стають відчуження, відсторонення, повна байдужість і самота

людини, єдиний спосіб подолання яких є любов.

 

Педагогічний енциклопедичний словник під ред. Б.М. Бім-Бада трактує

любов як «высшее чувство, проявляющееся в глубокой эмоциональной

привязанности личности к другому лицу или персонализированному объекту»

[10; 135]. Тут вказано, що для педагогіки найбільш практичне значення

мають вікові параметри любові і детально розкриті її психофізіологічні

основи. Автори обійшли стороною всі інші педагогічні аспекти любові,

зокрема, питання про любов як складову взаємодії вчителя і учня.

 

Існує поширена думка, що любов" дитина повинна отримувати в сім'ї, до

школи це почуття не має ніякого відношення. Вчителі розгублюються від

відвертих проявів любові дітей, деколи не знаючи, як реагувати на них.

Відповідно діти рідко знаходять в школі те душевне тепло, до якого вони

прагнуть. Ш.А. Амонашвілі першим принципом педагогічної діяльності

називає любов до дитини. Без неї не можна виховати «гуманну душу в

людині». Дитина стає щасливою, як тільки відчуває до себе щиру і

безкорисну любов [1; 15]. Л.Л. Шевченко характеризує прояв любові як

ступінь розвитку етичної свідомості вчителя. Довіра, пошана,

вимогливість, справедливість, великодушність, доброта характеризують

відносини вчителя і учнів в любові. До перерахованих якостей відносяться

і взаємодопомога, взаєморозуміння, взаємоповага, взаємна вимогливість і

відповідальність [17; 26]. О. О. Казанський присвячує свою працю

педагогіці «як любові» і вважає, що співпраця у відносинах

«вчитель-учень» - це і є прояв любові. Любов, підкреслює автор, знімає

тривожність і дає відчуття безпеки [4;17]. В.А.Ситаров і В.Г.Маралов

розглядають любов як ненасильницьку дію в педагогіці і вважають, що

любов - це посилення іншої людини як особи. Педагог, який любить, прагне

провести значущі зміни в своїх вихованцях, надає їм можливість

самовизначитися і самореалізуватися [12; 54-55].

 

Відмічено, що традиційно в науковій літературі автори пропонують

визначення любові з позиції її суб'єкта. Тобто в центрі уваги

знаходиться суб'єкт бажання і його потреби.

 

У «екзистенціальній любові» на перший план стає не суб'єкт, а об'єкт

бажання. Більш значуща не та людина, яка любить, а якого люблять.

Улюблена людина стає цінністю. Любов дозволяє побачити перспективу,

відкриває унікальні можливості людини, яку любиш. Тому, вирішуючи

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ