UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТенденції формування міського простору Єлисаветграда на рубежі XIX – ХХ століть (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3728
Скачало612
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сті архітектурного

ландшафту Єлисаветграда, де видимим становиться заперечення класичних

норм, котрі як би вже «наскучили» мешканцям. Але в той же час деякі

елементи неокласицизму разом з іншими прийомами виникають в оздобленні

будівель.

 

Технічні нововведення, сприйняті містобудівною практикою, додали до

загальної картини оновлення міського простору і функціональну користь. У

1893 році російським інженером М.И.Алтуховим споруджується водонапірна

башта і запускається водопровід, внаслідок чого центральний бульвар

перед будівлею Міської думи доповнився фонтаном зі скульптурою, що

втілює Родючість. Обнесений ще в 1886 році залізною решіткою з

гранітними колонками і забезпечений доріжками для прогулянок, а також

вечірнім освітленням масляними ліхтарями, і крім усього іншого –

побудованою для духового оркестру естрадою – бульвар із зеленими

насадженнями і діючим фонтаном набуває особливого значення в міфопоетиці

і знаковій символіці ландшафтного тексту міста, як відзначав колишній

міський голова А.Н.Пашутін, «по центральності своєї міський бульвар

служив єдиним міським гулянням для єлисаветградської публіки» [1;118].

Проте необхідно відзначити, що популярністю у городян як і раніше

користується і Міський сад, влаштований ще на початку XIX ст. за типом

англійського парку, а в кінці століття забезпечений спеціальними

приміщеннями для розваг і відпочинку. Завдяки працям київських інженерів

Л.І.Бродського і А.А.Абрагамсона в 1897 році з'являється електричний

трамвай, маршрут якого перетинав місто від вокзалу до Міського саду –

крайніх крапок, що знаково позначили межі міського простору. Нові

стильові тенденції знайшли застосування і в мащенні вулиць і площ – в

центрі міста з'являється нова кам'яна кладка, відома під назвою «а ля

павине перо».

 

?стасну та художньо-позолотну майстерню. Обидва архітектори – вихідці з

України (О.Лішневській народився в Херсоні, першу художню освіту здобув

в Одесі), обидва набули навичок архітектурного проектування в крупних

російських містах, обидва, приїхавши в Елісаветград, опинилися захоплені

стильовими пошуками сучасної їм епохи і по-своєму відобразили цю

захопленість у власній творчій роботі.

 

Перша велика робота О.Лішневського в Єлисаветграді пов'язана зі

зведенням будівлі Жіночої гімназії (нині – головний корпус

педуніверситету), побудованої в так званому «цегляному стилі», широко

поширеному в 1880 – 1890-х роках через економічність будівництва.

Орієнтований на історичні запозичення цей „стиль” дозволяв

використовувати можливості власне цегляної кладки при пластичній

розробці поверхні стіни. У споруді цієї будівлі виявилося тяжіння

архітектора до неовізантийських форм декорування фасаду в з'єднанні з

елементами ренесансного декору (профільована міжповерхова тяга і

карнизи, імітація русту). Декор виконувався тут при кладці стін з

застосуванням фасонної цеглини. Ще навчаючись в Петербурзі,

О.Лішневській паралельно працював помічником петербурзького архітектора

Б.І.Гіршовича і освоював на практиці новітні будівельні тенденції кінця

-----> Page:

[0] 1 [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ