UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВнутрішнє управління Українського (Харківського) військового поселення кавалерії (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділВійськова справа, ДПЮ, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1418
Скачало292
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Внутрішнє управління Українського (Харківського) військового поселення

кавалерії

 

Проблема військових поселень в Україні та Росії активно розробляється

сучасною історичною наукою. Введення у науковий обіг в останні роки

великої кількості архівних документів дало можливість по-іншому

подивитися на історію створення військових поселень, функціонування

системи, її адміністративно-господарську структуру і, як наслідок,

повніше представити новий державний інститут. Однак цілий ряд питань

вимагає більше детальної розробки. Насамперед, це питання про внутрішнє

управління Українського (Харківського) військового поселення кавалерії.

Розглянути зазначене питання допомагають архівні матеріали, що

зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м.

Києві.

 

Внутрішнє управління Українського (Харківського) військового поселення

кавалерії складалося з управління полку та ескадрону. Управління трьома

поселеними та трьома резервними ескадронами здійснював спеціальний

штаб-офіцер. Він обіймав посаду командира поселених і резервних

ескадронів.

 

У кожному полку запроваджувався окремий комітет. В Українському

військовому поселенні таких комітетів було 8 (за кількістю округів або

полків). Штаб-квартири полків знаходились: Таганрозького

(Бєлгородського) полку 2-ї уланської дивізії в п. Ново-Бєлгород -

Печеніги (граф О. А. Аракчеєв змінив назви всіх населених пунктів, де

розташовувалися поселені полки), Чугуївського - в м. Чугуєві,

Борисглєбського - в сл. Андрєєвка (Ново-Борисглєбовськ), Серпухівського

- в с. Балакліївка (Ново-Серпухівськ), Єкатеринославського полку 2-ї

кірасирської дивізії - в сл. Ново-Єкатеринослав, Глухівського полку - в

с. Ново-Глухів, Астраханського полку - в сл. Ново-Астрахань, Псковського

полку - в сл. Ново-Псков [1, 535, 581].

 

Комітет полкового управління очолював командир поселеного полку. До

комітету входили старший священик, три командири поселених ескадронів та

два обер-офіцери поселених частин. Останні діяли постійно, а інші

збиралися на засідання один раз на тиждень. Усі питання вирішувалися

голосуванням. Комітет полкового управління мав власну канцелярію. Вона

складалась із двох відділень та архіву. Перше відділення займалося

влаштуванням військових поселенців, збирало відомості про засіви,

урожаї, розглядало скарги, а також представляло винних до суду. Друге

відділення опікувалося лише господарською частиною округу: будівництвом,

перевезеннями, ремонтами, призначало матеріальну допомогу, контролювало

повернення позик, проводило забезпечення вдів та сиріт із запасних

хлібних магазинів тощо. Канцелярією комітету управляв аудитор, кожним

відділенням та архівом - старші писарі. Таким чином, комітет полкового

управління частково звільняв командира від зазначених обов'язків, і він

міг більше приділяти увагу питанням стройової підготовки. Це був

виконавчий та розпорядний орган.

 

ів-господарів. Вони обиралися військовими поселенцями з

найдосвідченіших і сумлінних поселенців на один рік. Обиралося два

склади кандидатів: ескадронний командир вибирав один склад, інший

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ