Реферат на тему:
Аналіз впливу стану навколишнього середовища Бершадського району
Вінницької області на захворюваність щитовидної залози та цукрового
діабету населення за даними державного моніторингу поверхневих вод
Проведення кореляційного аналізу є найкращим методом виявлення
закономірностей та взаємозв’язку між певними показниками якості води та
захворюваннями. Тому, щоб виявити даний взаємозв’язок, було здійснено
обробку даних Бершадської районної санітарно-епідеміологічної служби.
Вихідними даними були показники якості природної води за 2001-2004 роки,
захворюваність населення протягом цих же років та карта-схема району, на
якій були позначені досліджувальні створи. Для розрахунку коефіцієнтів
кореляції було використано програмне середовище MS Excel.
Опрацьовання даних показало, що, наприклад, захворюваність на вузловий
зоб (ендемічний і нетоксичний) пов’язана з нестачею кальцію та магнію в
організмі людини, який надходить з поживними речовинами, в тому числі і
з водою. Кількість інсулінозалежних зросла із збільшенням концентрації
сульфатів та хлоридів. Дифузійний зоб I ступеню, який спостерігається у
дітей та підлітків, в першу чергу залежить від показника рН у воді, а
також від вмісту завислих речовин та сухого залишку, від нестачі кальцію
та магнію, а у дорослих перш за все – від концентрації міді. Дані по
захворюванню на набутий гіпотиреоз та тиреотоксикоз (гіпертиреоз) у
дорослих найбільше корелюються із вмістом завислих речовин та сульфатів;
на тиреоідити – із жорсткістю і концентрацією магнію та заліза, а у
дітей та підлітків – ще й із показником рН. Захворювання ендокринної
системи у дітей та дорослих пов’язане із підвищеним вмістом сульфатів,
завислих речовин, міді та свинцю (у дорослих), а також з відхиленням
показника рН від нормального значення (нейтральне середовище). Цукровий
діабет, який найчастіше зустрічається у дорослих, виникає із збільшенням
вмісту таких показників, як мідь та сухий залишок.
У 17 створі, в порівнянні з 16 створом, спостерігався більший вміст
сульфатів, гідрокарбонатів, заліза, міді, хлоридів, завислих речовин,
сухого залишку та більша жорсткість. А таких хімічних елементів, як
кальцій, магній, калій та натрій – навпаки, менший. Зміна показника рН
та лужності є незакономірною. Це пояснюється тим, що 16-ий створ
знаходиться за 17-им в напрямку течії річки, крім того він знаходиться
ще й в районному центрі, у м. Бершадь. А у містах в порівнянні з іншими
населеними пунктами (села, селища міського типу), як відомо більш якісно
контролюється стан поверхневих вод, а отже вони в свою чергу і є більш
очищені. Із наявної карти-схеми регіону очевидно, що 16-ий створ не
впливає на показники 17-го, в той час, як 17-ий створ має незначний
вплив на показники 16-го.
?????????~?води, зменшився і вміст кальцію, магнію, хлоридів,
сульфатів, гідрокарбонатів, свинцю, сухого залишку, понизився і показник
рН, він став більш сприятливим (причому цікавим фактом є те, що дані за
2004 рік подібні до даних 2001 року, тобто підвищення значень показників
відбулось протягом 2002 – 2003 років); зросла концентрація міді, заліза,
калію та натрію, вміст завислих речовин. Все це пояснюється водночас
підвищенням контролю за станом води (перш за все контролем очистки та
скидання стічних вод у природні водойми – позитивний чинник) та
зростанням кількості промислових об’єктів, які є джерелами промислових
та побутових відходів (негативний чинник).
В цілому, проаналізувавши оброблені дані, можна зробити висновок, що
найбільше було зафіксовано захворювань ендокринної системи, при чому у
дітей та підлітків протягом 2004 року, в порівнянні з попередніми
роками, їх кількість зменшилась, а у дорослих – зросла. Досить великою
була кількість захворювань на дифузійний зоб I ступеню (із схожою
закономірністю: у дітей вона понизилась, а у дорослих та підлітків –
навпаки) та цукровий діабет (зросла). Серед дорослих кількість
інсулінозалежних та хворих на вузловий зоб відповідно збільшилась та
зменшилась (понизилось і число хворих на набутий гіпотиреоз та
тиреотоксикоз (гіпертиреоз)). Отже, зростання захворюваності на
дифузійний зоб I ступеню і цукровий діабет, а також хвороб ендокринної
системи у дорослих пов’язане в першу чергу із збільшенням концентрації
міді, а її пониження у дітей – із встановленням нормального показника
рН, сприятливого для організму людини.
Цікавим є те, що одні і ті ж речовини можуть мати як позитивний, так і
негативний вплив. Наприклад, підвищений вміст кальцію сприяє
каменеутворенню в нирках та сечовому міхурі. Однак позитивна роль
твердої води – зменшення випадків інфаркту та приступів гіпертонії;
збільшення вмісту кальцію перешкоджає утворенню в організмі холестерину,
магній же перешкоджає накопиченню в артеріях ліпідів та володіє також
антикоагуляційними властивостями, що сприяє зменшенню ймовірності
тромбозів [2].
Захворювання ендокринної системи у дітей та дорослих пов’язане із
підвищеним вмістом сульфатів, завислих речовин, міді та свинцю (у
дорослих), а також з відхиленням показника рН від нормального значення
(нейтральне середовище). Серед інших показників, які досить суттєво
впливають на здоров’я населення є хлориди, кадмій, алюміній,
хром(особливо токсичний) та ін.
Аналіз результатів свідчить про незадовільний стан як здоров’я
населення, так і довкілля. Отже, необхідно приймати певні міри для того,
щоб в майбутньому звести до мінімуму кількість захворювань. А для цього
необхідно удосконалювати технології виробництва, організаційні процеси
роботи як підприємств, так і санітарно-епідеміологічних служб і установ
з охорони довкілля, та поліпшувати контроль за очисткою стічних вод,
зокрема шляхом встановлення очисних споруд. Крім того, важливим фактором
є співпрацювання державних природоохоронних органів та
підприємств-виробників, а також досягнення оптимальних умов для
навколишнього середовища і людства.
Література:
Дані районної санітарно-епідеміологічної станції.
В. М. Набивач, М. П. Сухий. Основи екологічного нормування і промислової
токсикології. Навч. посібник. – Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. – 193 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
