Реферат на тему:
Формування екологічної свідомості і здорового способу життя студентів
Питання збереження фізичного і психічного здоров’я нації хвилює
суспільство на всіх рівнях. Основною формою організації навчального
процесу – це зовнішній вияв узгодженої діяльності викладача та студента.
З огляду на специфіку еколого-виховного процесу ми використовуємо
еколого-психологічний тренінг, який є комплексною формою екологічного
виховання, що спрямовано на корекцію екологічної свідомості, тоді як
проблема негативного впливу забруднення довкілля на здоров’я і життя
людини набула глобальних масштабів.
Широкий розвиток промислового виробництва, заснування інтенсивних
технологій в аграрно-промисловому комплексі, накопичення та збереження
відходів ядерно-енергетичного та військово-промислового комплексу
зумовлюють поступове збільшення кількості шкідливих для людини хімічних
речовин у довкіллі.
Відомо, що переважна частина чужорідних речовин потрапляє до організму
людини разом з їжею – понад 70%. Загальновідомими є забруднення харчової
сировини залишками сільськогосподарських отрутохімікатів і добрив та
важких металів. Особливе місце в Україні займає проблема, пов’язана з
небезпекою забруднення радіонуклідами, особливо після катастрофи на
Чорнобильський АЕС.
Ми показуємо, що при вивченні дії випромінювання на організм людини було
встановлено такі особливості:
• навіть незначна кількість поглинутої енергії випромінювання спричиняє
глибокі біологічні зміни в організмі;
• прихований (інкубаційний) період дії іонізуючого випромінювання;
•·випромінювання має генетичний характер;
•·органи живого організму мають різну чутливість до випромінювання;
•·опромінювання залежить від частоти його дії.
Отже, можна стверджувати, що споживання харчових продуктів, які містять
радіонукліди в межах допустимих рівнів, затверджених Головним державним
санітарним лікарем України, не є безпечним для організму людини.
Державний гігієнічний норматив ДР-97 регламентує вміст радіонуклідів
137Cs і 90Sr в питній воді та продуктах харчування, що реалізуються або
ввозяться на територію України. Показуючи студентам принципи розрахунку
та використання значень допустимих рівнів радіонуклідів в продуктах
харчування виходимо з наступного:
1. Значення допустимих рівнів мають забезпечити не перевищення граничні
річні ефективні очікувані дози опромінювання населення 1 мЗв за рахунок
внутрішнього та зовнішнього опромінювання.
2. Умовами має відповідати активність добового раціону 210 Бк/доба для
137Cs та 35 Бк/доба для 90Sr .
3. В розрахунках прийнятий склад середньорічного добового раціону
дорослої особи в 2100 ккал. Прийнято також, що доросла особа споживає за
добу 2,2л води (800л в рік).
gd?Ma
Але екологічна освіта та виховання студентської молоді – складна
система, яка передбачає не тільки накопичення екологічних знань
виховання екологічної культури, бажання берегти та примножувати
багатства, формування вмінь і навичок діяльності в природі, а й наукове
обґрунтування нагромадженого теоретичного матеріалу та практичного
досвіду при правильному режимі харчування людини, які проживають в
умовах малих доз радіоактивного забруднення території, що дозволяє
зменшити надходження в організм радіонуклідів. При цьому важливо
зберегти повноцінність харчування з тим, щоб усі необхідні організму
елементи – білки, жири, вуглеводи та інші необхідні елементи були в
раціоні в достатній кількості. Подаючи ці матеріали студентам, ми
показуємо, що дотримуючись цих режимів харчування дає можливість у 5-10
разів зменшити відкладання радіонуклідів у тканинах організму людини. Ми
показуємо на прикладах споживання овочів, грибів і ягід, а їх обробка у
проточній воді дає змогу зменшити кількість радіонуклідів на 20-30%. При
споживанні харчових продуктів треба стежити за наявністю в раціоні
людини повного комплексу поживних речовин, нестачу однієї компенсувати
іншою і т.д. Як приклад, зменшення надходження в організм кальцію із
молока, що небажано, оскільки його дефіцит у кістках сприяє інтенсивному
проникненню стронцію-90. Зменшення тваринних білків у раціоні можна
компенсувати збільшенням білків рослинного походження – квасолі, бобів
та ін. Особливо важливо, як рекомендує ВООЗ, кількість клітковини в
добу, яку споживає людина має бути на рівні 15-25 г. Але при споживанні
звичайних продуктів ми споживаємо всього 2-4 г. Показуємо це на
прикладах наявності клітковини в тих чи інших продуктах, які ми
споживаємо кожний день. І наводимо приклад по збільшенню споживання
клітковини за рахунок відходів від приготування соків. Таким чином на
прикладі приготування їх з м’якоті овочів або фруктів. Ми вже дуже
багато років навчаємо студентів цим прийомам. То очищаючі кульки з
харчових волокон – це прекрасний очищувач всіх систем організму, що
вживається як доповнення до живлення. До того ж очищаючі кульки
укріплюють захисні сили організму і стимулюють роботу шлунково-кишкового
тракту. Вони також позбавляють організм від канцерогенних речовин і
вільних радикалів. Крім того, м’якоть сорбує залишки сольових шлункових
рідин і є важливими наповнювачами кишечника, здатними відновлювати
епітелій всього кишкового тракту.
М’якоть отримують з овочів з використанням соковижималки. З свіжих
овочів (моркви, буряка, капусти, редьки) готується сік, який випивають
увечері перед сном, а з свіжої макухи роблять кульки, які споживають по
дві ложки кожен день. Це дає можливість зменшити негативні наслідки
впливу навколишнього середовища на безпосередньо особу, яка перебуває
під певним негативним впливом, але наслідки радіаційного опромінення
впливають на здоров’я не тільки ураженого, але і його нащадків
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
