UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПодаткова політика польської влади у аграрному секторі Галичини міжвоєнного періоду (1919 – 1939 рр.) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2953
Скачало509
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ку, за собаку й т. д.

 

Ґрунтовий податок опирався на ґрунтовий кадастр. Він встановлювався в

залежності від угіддя (сіножаті, ліси, рілля) і класу ґрунту. Ґрунтовий

податок платився двічі на рік: в часі від 15 березня до 15 квітня й 15

жовтня – 15 листопада. У випадку повені, граду, розповсюдження шкідників

й інших стихійних лих, які спричиняли часткове або цілковите знищення

урожаю, необхідно було вносити подання до скарбового уряду про часткове,

а той повне «відписання податку». Також дозволялося вносити подання про

розписання податку на частки (рати). За несвоєчасну сплату

нараховувалися штрафні санкції. Якщо поземельний податок у відсотковому

відношенні до всіх видів видатків селян у 1927 р. становив 10,2 %, то у

1934 р. – 26,7 %. Коли для сплати поземельного податку селянські

господарства площею до 3 га повинні були продати у 1928 р. 150 кг жита,

то у 1934 р. – 389 кг. [4, с. 233]. Це призводило до загального занепаду

дрібних селянських господарств, зневіри, заборгованості та розорення.

Так, у 1935 р. ґрунтовий податок від 1 га орного поля ІV класу становив

6,57 злотих; відповідно ІІІ – 10,58; ІІ – 15,32 і І – 20,04. З цим

пов’язувалися обчислення різноманітних «прогресій, дегресій, додатків,

данин, шарварків і т. д.» [5].

 

Доходовий податок сплачувався за дохід з ґрунту, будинків, підприємств,

грошей та інших джерел надходжень, якщо сума доходу перевищувала 1500

злотих на рік. Доходовий податок сплачувався на підставі доходу з

попереднього року. До 1 березня в податковому уряді необхідно було

скласти декларації «фасії», в іншому випадку особа підлягала карі й

податок оцінювався комісією на свій розсуд («заочно»). Тим особам, які

складали декларацію добровільно «на підставі зізнання» встановлювали

норму податку.

 

Податок від нерухомості сплачувався в основному у містах від «мешкальних

домів», фабрик, різноманітних промислових підприємств. У сільських

громадах тільки від тих будинків, які давали окремий дохід і не були

пов’язані із сільськогосподарським виробництвом. Податкова ставка в

залежності від року змінювалася, якщо у 1927 р. вона становила 8 % то у

1928 і 1929 роках – 7 % від річного доходу.

 

????????? ?н сплачувався «процентово від вартости рухомого і нерухомого

майна». Від нього звільнялися особи, якщо загальна вартість маєтку не

перевищував 3000 золотих швейцарських франків (як неграмотний селянин

мав перераховувати свої статки на франки?!).

 

Це найголовніші податки, які сплачувалося у різниз порах року

одноразово, квартально, піврічно й т. д. Зрозуміло, що це все необхідно

було записувати, вчасно сплачувати, а також слідкувати за нагадуваннями,

де начислялася «за проволоки» (пеня), що й масово призводило «до

екзекуцій». До цього необхідно додати ще й податки від даровизни і

спадків, громадські податки і оплата за різного роду додатки до податків

[6].

 

Світова економічна криза, найсильніше зачепила дрібні,

неконкурентноспроможні селянські господарства українців-галичан. Під час

кризи, як свідчать архівні матеріали, різко зросла кількість екзекуцій

-----> Page:

[0] 1 [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ