Реферат на тему:
Функціонування знижених мовних одиниць у засобах масової комунікації
Предметом розгляду у статті є аналіз використання зниженої лексики у
мовленні сучасних українських політиків. Процес криміналізації політики
має наслідком те, що політичні діячі вільно використовують лексику
криміналітету у прямому ефірі. Приклади, наведені далі, зафіксовані
протягом 2006-2007 рр. у інтерв`ю і виступах відомих політиків.
«Знаємо, як пацани ганяють гроші» («Дзеркало тижня») – так О.Рибачук
(колишній керівник Секретаріату Президента) каже про стосунки високих
чиновників. Використання знижених стилістично виразів «пацани» та
«ганяють гроші» зумовлено, певно, самою ситуацією: якщо це «пацани», то
вже не порядні бізнесмени, а кримінальні авторитети у сфері бізнесу, які
займаються неправомірними діями – «ганяють гроші».
Про гроші і наступна цитата: «…Якщо я виходжу на вулицю без штуки, то
відчуваю себе як без штанів. Тому я завжди виходжу з грошима. Штука –
так, є завжди» – В.Щербань, екс-голова Сумської області(«Голос
України»). «Штука» – тисяча грошових одиниць (будемо сподіватися, що не
американських доларів, а українських гривень).
«Їм відвели роль «стояти на шухері» («Дзеркало тижня») – так П.Симоненко
каже про певні політичні сили. Він теж, мабуть, обізнаний з кримінальним
жаргоном, оскільки «стояти на шухері» – це стійке словосполучення з
мови злодіїв. Ще один приклад такого ж плану: «А, приміром, «ментів»,
котрі «наїхали» на фірму Ахметова «Люкс», – взяли «до нігтя», порушивши
за фактом використання БТРа кримінальну справу» – Д.Лиховій, («Україна
молода»).
Використання політиками та журналістами слів типу «наїхати»,
«прижучити», «базарити», «менти», «пацани» тощо дає підстави зробити
висновок, що процес криміналізації мови охопив засоби масової
комунікації. Стилістично марковані вирази, такі, як «стояти на шухері»,
«пролетіти, як шматок фанери над Парижем», «піти з пляжу», «прилетіти на
мітлі» (в політику), «прикрашають» сторінки газет та промови відомих
політиків і свідчать про проникнення злодійського жаргону в публічну
мову. Вільне поводження з мовним ресурсом висвітлює невідповідний
фаховий та морально-етичний рівень мовців.
«Наполягаю – це фігня і новорічна мішура» – так О. Івченко
прокоментував претензії Генпрокуратури, яка веде слідство за
результатами його роботі в «Нафтогазі»(«Донеччина»). За допомогою
жаргонізму політик досить неординарно виразив обурення щодо
обвинувачень в свій адрес, чого не зробиш літературною мовою.
Аналогічна ситуація й у Р. Боделана, колишнього міського голови Одеси,
якого спитав журналіст «Кореспондента», чи відбулася його таємна зустріч
з прем’єр-міністром: «Я не збираюсь коментувати всю галіматью, що ви
написали! Мені вас послати? Послати?!» («Голос України»).
Показово, що «посилати» любить не один Боделан. «Та пішли ви!» –
репліка першого віце-прем` єра М. Азарова, що вже стала одіозною, з
трибуни Верховної Ради під час доповіді з питань підготовки бюджету на
2007 рік.
z
†
?
c
b
?????????Ue?», – Л. Черновецький, репліка під час сесії Київради
(«Донеччина»). Черновецький полюбляє образно виражатися навіть на
засіданні, тому словом «морда» він дуже чіко показав своє ставлення до
доповідача.
Використання евфемізмів (слів, що замінюють заборонені) дає змогу
якнайвиразніше показати емоційний стан мовця: «Україна може йти в ЄС,
НАТО або просто на три букви, але тільки без ісконно російських земель»
– В. Под’ячний, лідер мітинга, організованного Народним фронтом
«Севастополь – Крим – Росія» («Голос України»).
А.Аваков, голова Харківської облдежадміністрації, теж вирішив погратись
зі словами: «Арсеній Яценюк вважає заступників облдежадміністрацій
«чудаками на букву М» – («Голос України»).
Юрій Луценко, екс-міністр внутрішніх справ «Це не буде уряд, як декотрі
шутять, «консолідець». Він же: «Треба відповідати за базар, Віктор
Федорович!». Останній випадок цікавий тим, що Луценко ставить перед
собою конкретне завдання: за допомогою вживання жаргонізму з
кримінального середовища нагадати слухачам про те, що адресат його
повідомлення у молоді роки сидів у в’язниці.
Таким чином, останнім часом спостерігається активне використання у ЗМІ
слів зі зниженої лексики, зокрема жаргонізмів, що негативно впливає на
престиж української національної мови.
Є думка, що жаргон – явище, що вступає в симбіотичні відносини з
носіями цієї підмови. Люди виділяються вже не за допомогою зовнішнього
незвичного вигляду, манер, поведінки, а саме за допомогою мовних
засобів. Носій жаргону проштовхує його в загальне використання,
розширюючи його вплив, тобто з підпілля жаргон виходить у публічні
виступи, промови, теле-, радіопередачі.
Проаналізувавши вислови відомих політичних діячів, можна виділити такі
основні функції вживання ними зниженої лексики у засобах масової
інформації:
1. завуальована негативна оцінка тих, кому дається характеристика, за
допомогою жаргонізмів: «пацани ганяють гроші» – «відповідати за базар»;
2. висловлення нестандартної, експресивної оцінки явища чи діяльності:
«фігня», «галіматья» тощо;
3. вербальна реалізація позицій мовця, який свідомо порушує мовні
стандарти, оскільки, на його думку, має на це право (Азаров,
Черновецький, Под’ячний);
4. мовна гра між учасниками розмови, закодування слів-табу, що
недопустимі в публічних виступах (піти на «три букви», «чудаки на букву
М»).
Література:
Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні: сьогочасна ситуація//
Дивослово №12/2004. – с.2-8.
Сербенська О. До стильових особливостей та правописної практики в
сучасних українських періодичних виданнях/ Український правопис і
наукова термінологія: проблеми норми і сучасність. Матеріали засідань
Мовознавчої комісії у Львові 1996-1997 рр. – Львів, 1997.- с.76-80.
Словник сучасного українського сленгу/ Упорядник Т.М. Кондратюк.-
Харків: Фоліо, 2006. – 350с.
Явір В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма. Література.
Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип.21. – Ч.1: Аспекти
духовності укр. літ-ри/ Редкол: А.В. Козлов (відп. ред.) та ін. – К.:
Акцент, 2005р. – с.64-67.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
