UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЦерковно-релігійні наслідки Берестейської унії в Речі Посполитій (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1542
Скачало249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Церковно-релігійні наслідки Берестейської унії в Речі Посполитій

 

Унія не внесла спокою і не поєднала церков. Навпаки, крім двох -

Православної і Римо-Католицької - з'явилася штучно створена третя,

Уніатська. Менші чисельно прихильники унії при всебічній підтримці Риму

та уряду Речі Посполитої, користуючись вседозволеністю, зміцнювали та

утверджували свій життєвий простір в буквальному сенсі, на крові і

кістках православних українців - мечем і вогнем.

 

Найпершою жертвою «Берестейського святого з'єднання» став головуючий на

православному соборі в Бересті екзарх Никифор, протосинкел

Константинопольського Патріарха. Зразу після Берестейського собору він

за наказом короля був безпідставно звинувачений як «турецький шпигун».

Після суду на Варшавському сеймі в 1597 році під головуванням самого

короля Никифор спростував всі висунені проти нього звинувачення. Не

домігшись осуду Никифора на формально законній підставі, король звелів

його затримати під приводом продовження розслідування справи. Никифор

був вкинутий до в'язниці в Марієнбурґзькій фортеці, де і помер в 1599

році від уморіння голодом [2, 7].

 

Зразу після Берестейського собору уніатські ієрархи, кожен в своїй

єпархії, почали енергійно силоміць насаджувати унію. За повної підтримки

польської влади та королівського війська вони не зупинялись ні перед

яким насильством - як по відношенню до духівництва, яке не приймало

унію, так і до вірних. В буквальному сенсі будь-якими методами вони

намагалися примусити православних до зречення від своєї віри та загнати

їх, «як телят у стайню», до Уніатської церкви. В православних

відбирались храми, духівництво позбавлялось своїх парафій, народ

силоміць, особливо по селам, заганяли на уніатські богослужіння. Монахів

викидали з монастирів та заселяли їх уніатами. Церковні та монастирські

маєтності переходили у власність до уніатів. Де народ чинив хоч

найменший спротив унії, там застосовували каральні заходи - від

різноманітних фізичних покарань та принижень до різних соціальних

утисків, відкритого грабунку та, навіть, вбивств.

 

Найбільш ревними в цьому були уніатські ієрархи Іпатій Потій, який після

смерті Михайла Рогози в 1599 році став Митрополитом, та Йосип Рутський.

Вони знущалися з православного духівництва різними методами. Потій

проганяв православних священиків з парафій, карав їх ув'язненням, брив

їм бороди і голови. Любив під час богослужінь на чолі озброєного

королівського війська вдиратися до православних храмів, хапати

священиків, бити їх, обдирати престоли; забирав з собою чаші, хрести та

інше богослужбове начиння. При цьому Потій дуже подобалося нахвалятися:

«Ніякий суд в Польщі не посміє засудити мене!» [1, 184].

 

ѕ

 

?????????O?чинах не відставав від нього Йосип Рутський, а особливо

безчинствував «хижий вовк в монашій рясі» Йосафат Кунцевич, архієпископ

Полоцький. Його витончена садистська жорстокість щодо православних

обурювали навіть багатьох поляків.

 

Сам Лев Сапіга, ревний католик, не витримав цього і дванадцятого березня

1622 року написав Кунцевичу: «Мені ніколи і на думку не спадало, що Ви

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ